Наразі, наголошують у "Слузі народу", депутати практично не можуть контролювати ефективність роботи очільників міністерств. Згідно з законом "Про статус народного депутата України" парламентарі мають право звертатись до уряду з запитами. Проте цього мало – наголосила Євгенія Кравчук у фейсбуці.

Дивіться також Коли наступне засідання Верховної Ради і що на ньому розглянуть

Вихід – процедура інтерпеляції. Цей маловідомий українцям термін якраз і означає право парламенту порушити питання про відповідальність того чи іншого міністра. Інтерпеляція використовується у багатьох європейських державах із парламентською або змішаною формами правління,
– написала Кравчук.

Що пропонує законопроєкт

  1. Ініціювати процедуру інтерпеляції зможе певний комітет або 45 нардепів.
  2. Питання розглядатимуть у профільному комітеті, висновок якого виносять на пленарне засідання.
  3. Якщо рішення про незадовільну роботу міністра набирає 226 голосів, глава уряду протягом 15 днів має внести подання про його звільнення.
  4. Якщо глава уряду не вносить відповідного подання, парламент сам ухвалює рішення про звільнення.

Зверніть увагу! У законопроєкті вказано, що міністра оборони та очільника МЗС, кандидатури яких подає президент, Верховна Рада може рекомендувати звільнити.

Чому ми не можемо звільнити міністрів одразу, за фактом визнання незадовільною їхньої роботи, без залучення в цей процес прем'єра? Тому що Україна – парламентсько-президентська республіка. Повне усунення з цього процесу прем'єра призведе до порушення балансу між Радою й урядом та буде визнано неконституційним,
– пояснила Кравчук.

Коротко про процедуру звільнення міністрів:

Наразі звільнення міністрів регламентує стаття 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".

Міністр (крім прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою:

  • шляхом прийняття відставки міністра за поданою ним заявою про відставку;
  • за поданням прем’єр-міністра (стосовно міністра закордонних справ та міністра оборони таке подання вноситься за згодою президента);
  • за поданням президента – стосовно міністра закордонних справ та міністра оборони;
  • за власною ініціативою.