Про те, що Україна отримає всю необхідну зброю, про візит Зеленського до США та в Бахмут, про істерику російських пропагандистів та вмовляння Лукашенка на участь у війні – розповів радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк в ексклюзивному інтерв'ю 24 каналу. Він також розповів про друзів Путіна та візит Мєдвєдєва (заступника голови Радбезу Росії – 24 канал) до Китаю.

Важливо Порівняння з Черчиллем та переломний момент: що пишуть світові ЗМІ про візит Зеленського до США

Росія вчора намагалася зіпсувати українцям настрій від передчуття візиту президента Володимира Зеленського до США та Конгресу. Сьогодні вже допекло їх. Це з огляду на те, як вони цю подію обговорюють в себе на телевізорах – їм дуже сильно від того неприємно, що президент України дозволив собі закордонний візит.

Михайло Подоляк

Радник глави Офісу Президента

Подивіться на те, що робить Владімір Путін. У той час, як президент України перебуває в Бахмуті, тобто фактично на передовій, в місті, де сьогодні Росія сконцентрувала все, сунуть своїми ординськими навалами. І президент приїхав туди, щоб нагородити наших хлопців, щоб вони відчували, що держава разом з ними. Абсолютно точно президент все розуміє, що там відбувається, і сам туди приїжджає.

І в цей же час Путін проводить також зустріч начебто в зоні проведення "військової операції", і потім роблять картинку з Ростова-на-Дону, і кажуть – дивіться, він теж великий герой, він теж спілкується з військовими, з командувачами і так далі.

А в той час, коли президент Володимир Зеленський зустрічається з президентом США Джо Байденом, кримінальні агенти на прізвища Пушилін, Сальдо та інші приходять отримувати нагороди в Кремль.

Тобто ви розумієте рівень Путіна. Його рівень – це Сальдо, а рівень Зеленського – це Байден, Шольц, Столтенберг, Макрон та всі інші люди, які сьогодні формують глобальний порядок денний.


Зеленський зустрівся з Байденом / Фото з відкритих джерел

Максимум, куди Путін може приїхати – це або в Астану, або в Білорусь до Лукашенка, щоб попросити його "долучитись до військової компанії проти України, тому що вони ж така крута держава, яка може одноосібно знищити всю Європу".

Отже, Путін їде до Лукашенка і просить його долучитись до "СВО". І таким чином підкреслює: "Я не є президентом великої країни. Я дуже і дуже маленький президент маленької країни, яка, щоправда, накопичила дуже багато зброї, яку треба реалізувати, вбиваючи українських людей". Усе, на цьому крапка.

Тобто рівень Путіна поступово йде до того місця, де він і має перебувати – маленький нікчемний цар маленької нікчемної країни. Я не хочу його образити, я просто хочу, щоб це розуміли і ми, і всі інші, тому що до Росії ставились не так, як треба ставитись.

Раніше до Росії ставились, як до держави, яка має право на щось впливати, щось формувати, бути постійним членом Радбезу ООН, впливати на політику МАГАТЕ, і вони сьогодні говорять, що у Москві зібрались з представниками МАГАТЕ, щоб зафіксувати певні позиції щодо Запорізької АЕС.

Росії треба зафіксувати одне – крадене ви в будь-якому випадку повернете. І якщо ви це зробите добровільно, то буде більше шансів, що переговорний процес на кордонах Росії та України почнеться. Якщо це треба буде робити примусово, то у вас буде дуже мало людей, які зможуть вас захищати, коли ця війна буде йти до фіналу.

Дивіться повне інтервʼю з Михайлом Подоляком: відео 24 каналу

А тепер повернемося до того, що відбувалося в США. Візит Володимира Зеленського дуже важливий, адже це перший візит за час війни, за понад 300 днів війни. Президент Зеленський в США, й це дуже символічно, тому що тут є 4 важливих фактори:

  • Перший – візит, зустріч Зеленського на американській землі, його виступ у Конгресі, його спілкування з Байденом, модель поведінки, формат відносин – між США та Україною абсолютно теплі, довірчі відносини.

Це дуже важливо на фоні того інформаційного ґвалту, який Росія постійно спричиняє та каже, що “все, до України охололи, Україні не будуть допомагати, Україна це "попрошайка". До речі, було б бажано нагадати Росії, що "попрошайкою" були завжди Радянський Союз та Росія, як його наступник. Дуже важливо й симптоматично доведено, що США в повному обсязі підтримують Україну.

  • Другий – чітко заявлено, що є тільки одна формула миру, яку США приймають. Це формула миру, запропонована Україною. В якій чітко сказано все ключове – вивести російські війська з території України, повернути суверенітет й територіальну цілісність, після цього можна про щось говорити з Росією.

Й тут президент також з трибуни Конгресу чітко зафіксував – можемо говорити про обсяг військових злочинів, відповідальність й про репарації.

  • Третій – зброя. Чітко заявлено, що бюджет США буде фінансувати всю необхідну Україні військову програму, включно з новими зразками.

Сьогодні вже немає такого, що якщо США нададуть Україні, наприклад, Patriot чи іншу техніку, то це буде ескалювати конфлікт. Ні. Є повне розуміння, що навпаки – чим швидше нам дадуть нові зразки техніки, це дозволить пришвидшити деокупацію, і тим менший шанс, що війна буде масштабуватися далі.


Україні можуть надати ППО Patriot / Фото з відкритих джерел

Росія буде фізично програвати й поступово відповзати у свою не пристосовану до життя берлогу.

  • Четвертий – заявлено про те, що позиція Росії – це розмови про переговори чи можливість якогось діалогу… Адже сьогодні все, що Росія говорить – це істеричний крик: “сідайте з нами говорити”, “мирне врегулювання”... Це істерика. Все це не впливає жодним чином на глобальну політику й США фіксують позицію – не слухайте Росію.

Більше Росії, як глобального ньюсмейкера, не існує. Росія має програти й після цього взагалі закрити свого рота. Я маю на увазі в політичному та дипломатичному сенсі. Ніякий Лавров не може більше щось там казати, й тим більше Путін. Чи принаймні він може це казати Лукашенку й Пушиліну.

Все це не впливає жодним чином на глобальну політику, і Сполучені Штати фіксують позицію: не слухайте Росію. Більше Росії, як глобального ньюсмейкера не існує. Росія має програти й після цього взагалі закрити свого рота. Я маю на увазі в дипломатичному сенсі.

Ніякий Лавров не може більше щось там казати й тим більш щось казати Путін. Чи, принаймні, він може це казати Лукашенко чи Пушиліну. Якщо Пушилін ще не буде сидіти на лаві підсудних. І сам Путін не буде сидіти на лаві підсудних.

Ми з вами кілька тижнів тому говорили про те, яку зброю нам нададуть. Ви тоді сказали, повірте будуть у нас і Patriot, і ATACMS, і все, що нам необхідне. І от через два тижні ми дізнаємось, що президент України летить до США. Там, на болотах від візиту Зеленського в Бахмут не встигли відійти, у них була істерика. А наступного дня вони бачать, як президент вже в США. І вони вже з цього приводу кажуть: як це взагалі можливо.

При тому всьому, напередодні Путін летить до Лукашенко, зустрічається прекрасно – які партнери, такі в них і союзники. А наступного дня Мєдвєдєв летить до Сі Цзіньпіна. І тут я була шокована, тому що Путін летить особисто до Лукашенко, а до Сі Цзіньпіна летить, чомусь, Мєдвєдєв.

У Зеленського і Путіна зовсім різні психотипи. Український президент – це лідер, це людина, яка абсолютно чітко має потужну волю. І він, дійсно, може приїхати у Бахмут, і це не для того, щоб показати, “от, дивіться, я приїхав, камери увімкніть, софіти поставте, я хочу щось записати”. Ні. Це саме його внутрішнє відчуття. Це те, чого дуже не вистачає глобальній політиці.

А Путін – це, взагалі, інший тип лідера. Це лідер, який боїться, який ховається, який абсолютно не ерудований, не інтелектуальний, але який любить "барствовать". "Подайте мне вот эту чашечку кофе, а я тут за обедом посчитаю, сколько людей я должен казнить". Це дуже несмілива і трошки брехлива людина, це інший психотип.

І сьогодні це не тільки війна на полі бою, війна не тільки різного розуміння, що таке сучасний світогляд, це також війна характерів. Зеленський і Путін – це дві абсолютно різні людини. Нам пощастило, що у нас Зеленський, а Росії пощастило, що у них Путін, тому що Росія в такому вигляді і може бути тільки при таких президентах, як Путін.


Владімір Путін / Фото з відкритих джерел

Подивіться на російських вояків, на їх риторику, подивіться на їх пропагандистів. Це нонсенс. Це люди, які викликають антипатію в повному обсязі. Я не хочу когось образити, але це об'єктивна логіка. Крім того, у війни своя логіка, вона математично структурована і вона дозволяє передбачати події.

Але між тим, ми точно з вами будемо отримувати всю зброю і ми вже її отримуємо – всі зразки. І Patriot – це тільки перший крок з точки зору вже надсучасної зброї. Чому? Тому що логіка цієї війни остаточно поставила крапку, чи треба боятися Росії, чи не треба.

Сьогодні це зрозуміло, і президент з трибуни Конгресу про це прямо сказав: "Ми не хочемо, щоб ви заводили до нас свої армії, не треба, ми свою армію маємо, яка на десять голів найкраща у світі. Наші хлопці все зроблять самі, тільки дайте їм спроможність це зробити". І це потрібно обов'язково дати й зробити, бо агресори мають програвати та сідати на лаву підсудних.

Цікаво Дорогою додому Зеленський зустрівся з Дудою: про що говорили лідери

І тому ми сьогодні маємо Patriot, завтра будемо мати Abrams чи Leopard, післязавтра будемо мати ATACMS. Тому що логіка цієї війни про це й говорить, що Росія програє і Крим віддасть. Хто б що не говорив, тому що Крим не можна буде залишити (Росії – 24 канал), бо це символічно, з цього все, на жаль, і почалось.

Оця нова ера старих війн… Дивіться, ми живемо в технологічному часі, а воює Росія як в 17 чи 19 столітті. Чи перша світова війна – "окопна війна".

Я дивилась вчора уривок російського ефіру і вони кажуть: “давайте вже Україні Patriot, тому що ми вже втомилися. 100500 HIMARS збили, знищили всю європейську техніку, побачили, чого вона варта, тому давайте нам вже Patriot, тому що нам хочеться з чимось новим повоювати”. Росія, яка зібрала у себе увесь металобрухт Радянського Союзу, каже, давайте нам Patriot, тому що ми трошки втомилися від того всього озброєння. А Patriot, на хвилинку, навіть не всі країни НАТО мають.

Це питання не в Patriot, а в тому, що вони втомились в себе – в Курській, Бєлгородській, Ростовській областях збивати. Вони втомилися, тому що десь в Мурманську авіаносець "Адмірал Кузнєцов" горить. Втомились, що в Ангарську горить нафтопереробний комбінат. Це супер. Хай втомлюються.

Михайло Подоляк

Радник глави Офісу Президента

Але між тим, Путін вважає Лукашенко васалом – тобто людиною, до якої можна прийти, щось запропонувати й зверхньо з нею розмовляти. Хоча сьогодні це виглядає трохи інакше – Лукашенко дійсно майстер "петляння" і він гроші хоче отримати, а брати участь не хоче. Він хоче продати, що НАТО готується на нього напасти з чотирьох напрямків – ми це розуміємо з вами, це нікуди не зникло.

Але між тим Лукашенко чітко розуміє – і це потрібно нам зафіксувати – якщо в перші два тижні війни України проти Росії, Лукашенко навіть в той період не захотів втручатись, хоча тоді він думав, що дійсно Росія дуже швидко зламає Україну, то сьогодні, після 10 місяців війни, Лукашенко абсолютно чітко розуміє, що Росія не виграє цю війну. І фіксувати свою участь – це означає сісти на лаву підсудних.


Путін зустрівся з Лукашенком / Фото з відкритих джерел

Поки що він може "відпетляти". Знаєте як? Він буде казати, ну дивіться, на жаль, у 1997 році ми починали про це говорити, а у 2002 році підписали союзну угоду, ми є Союзною державою і зобов'язані надавати Росії інфраструктуру, повітря, таке інше. Але самі ми, білоруси, до війни не маємо жодних стосунків. Ми навіть їм паливозаправники не заправляли, вони самі це робил, ми просто надали їм ключі.

Він це буде казати – що вони несуть відповідальність певну юридичну, але вони не є агресором. І тоді Лукашенко програє, безумовно, політично, але виграє собі можливість юридично якось виправдати свою неучасть у війні.

Але коли він зайде сухопутно (в Україну – 24 канал), на чому наполягає Росія, це значить, що він собі підпише довічне. І Лукашенко це чудово розуміє, тому він цього робити точно не буде.

А для чого він тоді обмежив доступ до трьох районів Гомельської області? Бо говорять, що саме звідти ще тоді був наступ на Київську і Чернігівську області. І підозрюють, що нібито знову щось надумали.

Це дуже важлива інформаційна складова, бо це те, що Лукашенко готовий робити. Вони сьогодні там проводять нескінченні навчання, з полігону на полігон, з Бресту на Гомель, наприклад, чи на Вітебськ, чи в Хойники завозять техніку. Але це не дуже великі обсяги техніки.

Дивіться, давайте тут зафіксуємо, щоб було зрозуміло – для того, щоб наступати з північного напрямку, з кордону Білорусі, потрібно угрупування 70 – 80 чи навіть більше тисяч. Для цього, знову ж таки, потрібна певна кількість бронетехніки. Це трошки інші цифри, в них зараз немає 20 – 30 тисяч, а є кілька одиниць танків, бронетранспортерів, певний обсяг артилерії, РСЗВ. Наша розвідка про це говорить.

До того ж, це ще треба все зібрати, полагодити, напрацювати сценарно, як це буде виглядати і таке інше. Всього цього ми сьогодні не бачимо. Ми бачимо лише:

  • активність авіації на території Білорусі,
  • круговий рух з одного полігону на інший,
  • певну частку збройних сил і Білорусі, і мобілізованих з Росії.

Але все це не є критичними числами. Це поки що не той обсяг техніки і живої сили, яка може щось суттєво змінити з точки зору ведення війни Росією. Але ми це відстежуємо. Безумовно сьогодні потенційно північний фронт виглядає зовсім інакше з точки зору ешелонованої оборони. Але ми відслідковуємо все, що нам треба.

Це трохи дійсно виглядає дивно. Адже Мєдвєдєв пише свої алкогольні екзерсиси. Ми розуміємо, що людина з інтелектом таке писати не буде. Це дуже очевидно. Мєдвєдєв не є людиною, яка формує сенси, не є людиною, яка на щось впливає, не є людиною, яка дійсно має доступ до напрацювань фундаментальних рішень в Росії. Він – "людина з боку" для Путіна і влади.

Але дивіться – Росія хоче отримати певну підтримку від Китаю, ми з вами це розуміємо. Це навіть не питання зброї, це питання більш активного інформаційного тиску з боку Китаю на глобальні інформаційні ринки, щоб Китай займав більш проросійську позицію.

Китай, безумовно, робити цього не буде. Стратегія в нього на 20, 50 чи навіть 100 років. Для нього робити ставку на аутсайдера, а Росія сьогодні аутсайдер, який через 3 роки в такому вигляді існувати взагалі не буде, – це нонсенс. Китай робити цього точно не буде.

До теми Китаю вигідно "підвісити" Путіна, – політолог про мету візиту Мєдвєдєва до Сі Цзіньпіна

Але між тим Китай певний час говорив про те, що в нас дуже і дуже братні стосунки з Росією. Він робив на це ставку. Бо Росія вела себе, як монстр в доброму сенсі, а при Китаю – вона така собачка, яка постійно дуже агресивно себе веде і гавкає на всіх.

Але потім ця собачка в якийсь момент не витримала і накинулася на людину. Безумовно, це своя собачка. Треба було б якось захистити. Але ти розумієш, що вона неправа. Тож, Китай абсолютно щиро не хоче демонструвати додаткову підтримку Росії. Наприклад, немає сьогодні спілкування між Путіним і Сі Цзіньпіном.

Ба більше – умови, які висуває Сі Цзіньпін для Росії – дуже чіткі. "Ви ж заявляли, коли ми тоді закінчували Олімпіаду, що вся "спецоперація" займе максимум 2 тижні. І це не буде суттєво впливати на глобальні економічні ринки, на глобальні сировинні ринки, а сьогодні вже 10 місяців". Очільник КНР хотів би отримати письмове розуміння того, як ви збираєтеся закінчити війну в цілому.

Росія мала б це все показати Китаю для того, щоб Китай міг якусь стратегію напрацьовувати. Щоб якось почати цей діалог, відправили Мєдвєдєва. Але, відправивши саме Мєдвєдєва, Путін підкреслив, що поваги недостатньо, і це така путінська "многоходовочка", яка "аукнеться" йому дуже великими проблемами.

Я постійно підкреслюю – нам дуже пощастило в інтелектуальному рівні ворогів. Його не існує. Не існує дна, на якому б вони не стояли.

Загалом зустріч з Мєдвєдєвим – це більше про образу, ніж про дипломатичні стосунки. Але на Росії пишуть про те, що Китай готовий йти на зближення з Росією, це нібито сказав Сі Цзіньпін, принаймні так пишуть росЗМІ. А я тут трошки теорії змови намагалася знайти.

Перед цим Путін був в Лукашенка. Ми знаємо, що в Білорусі ще є певні заводи, які здатні випускати військову техніку, амуніцію – те, що необхідне Росії. В цьому Білорусі може допомогти виключно Китай. Не знаю, чи Китай готовий постачати Росії. Але Білорусі в принципі він, напевно, готовий допомагати чи ні?

Давайте зафіксуємо позицію Росії щодо Китаю:

  • Перше – Росія принизила Китай, відправивши Мєдвєдєва.
  • Друге – Китай це все оцінить, і Росія буде мати потужні негативні наслідки для себе у відносинах з Китаєм. Це очевидно.
  • Третє – це класичний китайський евфемізм, коли вони кажуть, що будуть зближуватися з Росією чи як вони там говорять. В цьому немає жодного економічного, політичного чи глобального сенсу для Китаю.


Мєдвєдєв зустрівся з Сі Цзіньпіном / Фото з відкритих джерел

Ще раз підкреслюю – Китай абсолютно точно розуміє, що Росія – це аутсайдер, який репутаційно вже на дні. А з точки зору своїх спроможностей, сировинних перш за все, також буде на дні. І Китай зможе демпінгувати, забирати все, що завгодно. І йому треба буде тримати на відстані Росію.

  • Четверте – Китай не буде напряму допомагати Росії у цій війні однозначно. Ніякі технології, ніякі додаткові комплектуючі для того, щоб щось там виготовляла, зокрема Білорусь.

Так, Білорусь розконсервувала певний обсяг техніки і передала Росії. Але нічого суттєвого виготовляти Білорусь не буде. І точно не буде вона це робити за рахунок комплектуючих з Китаю. Ще раз підкреслюю. Китай живе іншими стратегіями. І Китай чітко розуміє, що ні Білорусь, ні Росія саме сьогодні не є країнами, з якими треба асоціюватися.

Китай не буде руйнувати відносини з ЄС чи тим паче зі США заради Росії чи тим паче Білорусі. Це треба усвідомити, це можна перегорнути. Китай буде постійно говорити щось таке нейтральне – чи заохочувати Росію до того, що "будуть підтримувати", "друзі навіки" і таке інше. Але між тим Китай нічого для Росії робити точно не буде.

У Путіна є 4 друга, всього 4 друга, і сюди я не беру Еритрею.

Друзі Путіна:

  • Алєксандр Лукашенко,
  • Башар Асад,
  • Кім Чен Ин – глава КНДР,
  • Райсі – президент Ірану.

Все, більше ніхто поруч з Путіним стояти не буде. Але при цьому, Лукашенко хоче тут "відпетляти", як ми з вами про це говорили. Асад просто немає іншого виходу, бо територію контролює, зокрема Росія, і має великі проблеми з Ердоганом.

Тож, Іран – єдина країна, яка щиро підтримує Росію, бо любить вбивати людей і любить давати зброю, щоб максимально нищити цивільне населення. Іран сьогодні це робить в себе в країні – максимально жорстоко вбиває своє цивільне населення. Тому Ірану абсолютно плювати на українців.

Ірану добре, що сьогодні Росія знаходиться в такому дивному стані, коли готова задарма віддавати якісь там технології подвійного призначення чи нуклеарні технології, чи шалені гроші віддавати тощо.

Все, більше нікого поруч з Росією немає, і там точно не буде Китаю, бо Китай – це інша філософія. Китай, як і США, ніколи не роблять ставку на аутсайдерів. На країни чи людей, які програли. Просто Путін в силу інтелектуальних обмежень не розуміє, що він вже і стратегічно, і ідеологічно, і тактично на полі бою програв. Це треба йому донести. І хтось буде це в Росії робити попри те, що в них "зворотній наступ".