А в подальшому ситуація може тільки погіршитися. Про це мовиться в матеріалі The Washington Post.

Актуально Довго вичікував момент: чому Путін змінив тактику масованих атак і яка її головна хитрість

Чи вдарить Росія по Європі?

Попри тимчасові прибутки від високих цін на нафту, спричинені ситуацією на Близькому Сході, російська економіка перебуває у складному стані. Європейські країни посилюють оборону та дедалі жорсткіше реагують на дії Москви, а НАТО розгорнуло свої війська від Арктики до Чорного моря.

Війна проти України затягується, і бажаної для Кремля перемоги не видно. У такій ситуації Путін може замислюватися про новий конфлікт і воювати вже проти всієї Європи, навіть не завершивши війну в Україні.

Його можуть підштовхувати до цього побоювання, що час грає проти нього: європейські держави переозброюються, Україна розвиває нові далекобійні засоби, а в США при владі перебуває Дональд Трамп, який критично ставиться до НАТО.

Ці ризики описані в дослідженні Юджина Румера під назвою "Агресивна та виснажена: Росія після війни з Україною". Аналітик попереджає, що після завершення війни Росія може стати ще більш нестабільною, озлобленою та небезпечнішою для Європи, ніж раніше.

Зверніть увагу! Експерти наголошують, що саме Європа залишається ключовим напрямком для Кремля, а війна проти України – незавершеним проєктом для Путіна.

Зі свого боку Майкл Кофман зазначає, що Росія не досягла своїх цілей і вже у 2026 році стикається з труднощами: втрати сягають десятків тисяч, і темпи наступу підтримувати дедалі складніше. Для Кремля Україна є загрозою, бо прагне інтегруватися до Європи.

У Москві це сприймають як частину ширшого протистояння із Заходом. Росія вже веде гібридну війну проти союзників України, а за словами генсека НАТО Марка Рютте, протягом найближчих 5 років Москва може бути готова застосувати силу проти Альянсу.

Цього тижня Росія навіть пригрозила ударами по європейських країнах, які постачають Україні дрони – серед них Німеччина, Британія, Швеція, Італія та Нідерланди. Екс-президент Дмитро Медведєв фактично назвав такі об'єкти потенційними цілями.

Путін уже демонстрував готовність до ризикованих рішень. Якщо він вирішить, що вікно можливостей закривається, може спробувати атакувати, наприклад, одну з країн Балтії, щоб перевірити дієвість статті 5 НАТО. Окреме занепокоєння викликає позиція Дональда Трампа.

Його критика НАТО підриває довіру європейців до гарантій безпеки США. У стратегічних документах адміністрації навіть звучать заклики до балансування між Росією та Європою, що лише посилює тривогу союзників.

Що кажуть у ЦПД?

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначив, що країна-агресорка дійсно може збільшити інформаційні та гібридні провокації проти Європи.

Оточення очільника Кремля переконало його, що саме зараз є шанс розхитати Євросоюз і НАТО, щоб вони зменшили підтримку України.

При цьому Коваленко наголошує, що така стратегія росіян не спрацює, натомість лише продемонструє неготовність Кремля до зростання технологічних загроз у випадку небажання зупиняти війну.

Росія зараз – решето з купою цілей,
– підкреслив він.

Зазначимо, що українська зброя все ефективніше б'є по російських військових цілях. Дрони долітають до найвіддаленіших регіонів, створюючи загрозу, зокрема, для нафтової інфраструктури агресора. Одним із останніх ударів була атака на нафтокомплекс у Туапсе, яка спричинила масштабну пожежу, пошкодження терміналу й евакуацію людей.

Які країни Європи під загрозою атаки з боку Росії?

  • Російські депутати ухвалили закон, який дозволяє "захищати" росіян за кордоном – це виглядає як інформаційна підготовка до можливої агресії проти країн НАТО. У Балтії вже опрацьовують сценарії нападу, зокрема можливого тиску на Литву.

  • Експерти зазначають, що Росія нарощує військову інфраструктуру поблизу кордону з Фінляндією, подібно до дій перед вторгненням в Україну.

  • Водночас Вадим Сухаревський підкреслює, що дії Кремля непередбачувані, і за потреби Росія може вдатися до різних сценаріїв, зокрема створення штучних криз, як це вже було на кордоні Білорусі з Польщею.