І це навіть без перетину її кордонів сухопутними військами. Аналітичний центр Baltic Defense Initiative, що базується у Вільнюсі, розробив імовірну модель дій Кремля в Балтії. У підготовленому документі розглядаються потенційні слабкі місця оборонної системи Литви з метою їхнього швидкого усунення.

До теми Це сигнал: в ISW пояснили, що свідчить про підготовку Росії до нападу на країни Балтії

Як аналітики спрогнозували можливі дії Путіна стосовно Литви?

У розробленій проєкції подій, яка переноситься приблизно на два роки вперед, враховується вплив праворадикальних та антиєвропейських політичних сил у Європі, а також наслідки затяжної війни з Іраном, що виснажує США.

За такого сценарію, як зазначається, у грудні 2027 року Марін Ле Пен, яка нібито стає президенткою Франції, відмовляється від ядерних гарантій для союзників по НАТО, що фактично руйнує попередні домовленості про ядерне стримування в Європі між Францією та Великою Британією.

Далі описується, що Сполучені Штати, виснажені 18 місяцями участі у війні з Іраном і з обмеженими запасами озброєнь, не здатні повноцінно реагувати.

У цей момент, за сценарієм, Росія завдає масштабного удару по державному управлінню Литви гіперзвуковими ракетами, після чого протягом двох місяців запускає понад 170 тисяч дронів типу "Шахед".

До речі, оператор зенітних БпЛА Окремої президентської бригади Роман "Халк" пояснив 24 Каналу, що російські війська застосовують різні типи безпілотників, причому їх запуск відбувається за певною послідовністю. Водночас протягом останнього місяця окупанти системно били по українській території, використовуючи як основну ударну силу дрони типу "Шахед-136".

Експерти, які розробили цю модель розвитку подій, припускають, що ця атака призведе до критичних руйнувань у Вільнюсі. Мовиться про знищення мостів, електростанцій, лікарень і систем водопостачання по всій країні.

Чи прогнозують аналітики потенційну загрозу й для інших держав?

У дослідженні також стверджується, що на 90-й день, тобто за 3 місяці, Москва може висунути ультиматум трьом балтійським державам із вимогою прийняти окупацію, інакше загроза пошириться на Ригу та Таллінн. Мовиться про потенційне захоплення також Латвії та Естонії.

Водночас експерти й офіційні особи по-різному оцінюють ймовірність подібного розвитку подій. Частина аналітиків, зокрема Estonian Foreign Intelligence Service, вважає, що Росія наразі не планує нападу на країни НАТО в найближчі роки, зокрема з огляду на зміцнення оборонних можливостей Європи.

Автор дослідження, Тібо Девергран, який раніше працював у структурі, що підпорядковується французькому уряду, заявив, що виявив потенційну прогалину в литовській системі державного управління. Він відзначив відсутність чітко визначеної лінії наступності влади в разі одночасного виведення з ладу президента та спікера парламенту.

За його словами, це може створити невизначеність щодо того, хто має виконувати функції верховного головнокомандувача, і тому, на його думку, це питання потребує врегулювання.

Загалом Baltic Defense Initiative підготував понад 200 рекомендацій у сфері оборони для Литви, які базуються на концепції стримування через силу, натхненній післявоєнною моделлю безпеки Франції.

Цікаво! Генерал армії, екскерівник Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж зауважив 24 Каналу, що Росія наразі не спроможна розгорнути повномасштабний конфлікт із НАТО, а її дії можуть обмежуватися лише окремими тактичними провокаціями.

Яка ситуація зараз розгортається навколо Росії та країн Балтії?

  • Українська розвідка має підтвердження того, що Кремль свідомо скеровує безпілотники у напрямку країн Балтії та Фінляндії, використовуючи це як інструмент інформаційних провокацій.

  • Україна при цьому постійно взаємодіє з партнерами з Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії, передаючи їм дані про такі випадки та закликаючи до спільних дій для протидії російській пропаганді.

  • Водночас колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у своїх мемуарах розкрив деталі закритих контактів із Росією. Зокрема, він вів перемовини з главою МЗС країни-агресорки Сергієм Лавровим щодо можливого виведення сил Альянсу зі Східної Європи. Також порушувалося питання формування "буферної зони" на території балтійських держав.