Дональд Трамп став першим американським лідером, який відкрито критикує НАТО і висловлює сумніви в необхідності блоку і в його принципах. Але президент неправий, стверджують колишні постпреди США при НАТО Ніколас Бьорнс і Дуглас Льют у своїй статті для The Washington Post. Перед лицем нових труднощів, включаючи Росію та Китай, Америка значно сильніша в НАТО, ніж сама по собі.
Читайте також: Путін шантажує Україну на 2,3 млрд євро, – Bild
Не такий як усі
НАТО – все ще найбільший військовий союз у світі. І найбільшу загрозу для нього, за словами авторів, становить відсутність "сильного, принципового лідерства з боку президента США". Таке спостерігається вперше за весь час існування альянсу.
Починаючи із засновника НАТО президента Гаррі Трумена, кожен наш лідер відносив НАТО до життєво важливих інтересів Америки. Президент Трамп вибрав шлях, який разюче відрізняється від попередніх,
– проводять паралель Бьорнс і Льют.
Готуючи доповідь про стан блоку до його 70-річчя, екс-постпреди поспілкувалися з багатьма колишніми і чинними лідерами НАТО, і майже всі опитані бачили у Трампі "найневідкладнішу і важку проблему" альянсу. Адже раніше жоден американський лідер не висловлював сумнівів у самій концепції НАТО. А Трамп робив це неодноразово, та ще й ніколи не прагнув захищати блок від "його найагресивнішого супротивника – президента Росії Володимира Путіна".
Крім того, не раз Трамп критикував і європейських демократичних лідерів на кшталт канцлера Німеччини Ангели Меркель. А ось "антидемократичним популістам" – таким як Віктор Орбан – нерідко дістаються позитивні оцінки від американського лідера.
Трамп став першим президентом США, який назвав Євросоюз "ворогом", а не партнером. Як зазначають аналітики, на щастя, думки більшої частини демократів і республіканців в конгресі не збігаються з думкою глави Білого дому про те, що НАТО Америці ні до чого. Саме цим людям за вагомої підтримки громадської думки доведеться зберегти зобов'язання США перед союзниками. Це у тому разі, якщо Трампу раптом заманеться ці зобов'язання скоротити або й геть вивести країну з блоку.
Всі за і проти
За словами Бьорнс і Льют, критики, які згодні з президентом щодо непотрібності альянсу, зазвичай підсилюють свої слова трьома основними аргументами.
Читайте також: Росія програє США в гонці озброєнь, – SvD
По-перше, основна мета існування НАТО відпала після закінчення холодної війни. Втім, автори статті заперечують: адже подібні ствердження ігнорують "російську кампанію з дестабілізації таких членів НАТО як Естонія, Латвія, Литва і Польща". Також тут не враховуються "напади Путіна на американські та європейські вибори 2016-2018 років, ініційовані з метою послабити демократії зсередини".
Стримування російської сили доти, доки путінське, загартоване в радянську епоху покоління не піде зі сцени, залишається головним завданням НАТО, – упевнені екс-постпреди.
Другий аргумент критиків альянсу: союзники лишень "використовують" США та їх гроші, не роблячи ніяких своїх внесків у спільну справу. Автори визнають, що маленькі оборонні бюджети європейських членів НАТО дійсно є великою проблемою для майбутнього блоку. Але показники все-таки зростають. Після російської анексії Криму загалом видатки на оборону членів блоку виросли на 87 млрд доларів.
Нарешті, третій аргумент незадоволених альянсом полягає в тому, що НАТО сьогодні мало сприяє посиленню безпеки безпосередньо США. І тут Бьорнс і Льют нагадують, що взагалі-то союзники Вашингтону підтримали його після 11 вересня і разом відправились до Афганістану – і здебільшого досі зберігають там свою присутність разом з американськими силами. Крім того, інші члени альянсу боролись разом із США з ІГІЛ, проводять спільні контртерористичні операції в Африці та зберігають миротворчі місії, наприклад, у Косові. Завдяки військовим базам на території союзних держав Америка може більш ефективно стримувати Росію у Східній Європі і вести боротьбу з терористами на Близькому Сході та в Південній Азії. Все це – суттєві переваги для США в політичній, економічній і військовій сферах.
Ідеологічний та технологічний фронти
Як запевняють автори статті, наступного десятиріччя США протистоятимуть "авторитарним силам", Китаю та Росії одразу на двох фронтах. Перший – ідеологічний. І тут Америці знадобиться вся міць демократичних країн НАТО, щоб узяти гору над "авторитарною моделлю". Другий фронт стосуватиметься сучасних технологій. Захід все більше відчуває конкуренцію в таких сферах як штучний інтелект, квантові комп'ютери і біотехнологія. І шансів утримати перевагу в США буде більше, якщо до своїх власних сил вони додадуть потужності своїх союзників – як у Європі, так і в Азії.
НАТО – великий плюс у протистоянні Росії та Китаю, у яких "немає справжніх союзників".
Трамп має усвідомити те, що розуміли всі його попередники: перед лицем всіх цих труднощів США набагато сильніші всередині НАТО, ніж за його межами.
Читайте також: США зміцнюють український флот, щоб завадити Росії, – The Wall Street Journal