Всенаціональний опір країні-агресору
25 березня 2021 року Володимир Зеленський затвердив Стратегію воєнної безпеки України – документ оборонного планування. Його мета – забезпечити реалізацію державної політики у сфері оборони та визначити шляхи реалізації пріоритетів державної політики у воєнній сфері, сферах оборони та військового будівництва. Зокрема, принцип всеосяжної оборони передбачає, що ключовими елементами є стійкий опір агресору і використання для відсічі агресії всього потенціалу держави та суспільства.
Зброя Росії Чи може Україна відбити ракетний удар, як Ізраїль
Проєкт Закону України "Про основи національного спротиву" розроблено у зв'язку з необхідністю реалізації положень стратегічних документів у сфері національної безпеки та оборони.
Ним пропонується:
- врегулювати питання розвитку територіальної оборони;
- організувати рух опору і провести відповідну підготовку громадян України до національного спротиву, що є складовою всеосяжної оборони держави на всій території України. Визначити завдання;
- сприяти максимально широкому залученню населення до дій, спрямованих на забезпечення суверенітету і територіальної цілісності держави;
- підготувати та вести територіальну оборону і рух опор;
- унормувати повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування з питань національного спротиву;
- визначити засади фінансування і матеріального забезпечення національного спротиву та забезпечити соціальний захист військовослужбовців і добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України та осіб, які виконують завдання руху опору.
Заради "Сил територіальної оборони ЗСУ" Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради ще один законопроєкт. Пропонується збільшити чисельність ЗСУ на 11 тисяч військовослужбовців. Саме вони мають створити та забезпечити функціонування окремого роду сил – Сил територіальної оборони ЗСУ, а також розвитку Сил спеціальних операцій ЗСУ в інтересах формування руху опору.
"Всі ці підрозділи будуть під управлінням Генштабу ЗСУ"
Військовий експерт Олег Жданов розповідає, що шляхом збільшення на 11 тисяч військовослужбовців, буде сформована система управління та командування територіальної оборони в лавах ЗСУ. Після цього формуватимуть всю вертикаль від військового управління до командира окремого батальйону.
Вони вбивають одразу двох зайців. По-перше, ми врешті-решт намагатимемося сформувати територіальну оборону, бо сам законопроєкт вже 6 рік “гуляє коридорами” Верховної Ради й перспектив для прийняття його в якості закону жодної на сьогодні немає. Я б сказав, що це спроба Офісу Президента номер два – протягнути "Закон про територіальну оборону", –
розповів військовий експерт.
Передбачається, що у кожній області України мають з'явитися свої підрозділи територіальної оборони. Вони мають мати амуніцію, зброю, боєприпаси та завдання на особливий період. Всі ці підрозділи будуть під управлінням Генштабу ЗСУ.
Олег Жданов / Фото "Главред"
Деякі політики у нас побоюються, що це може дійти ледь не до сепаратизму в окремих містах. Тому вони вирішили зробити цю жорстку вертикаль, прив’язану до Збройних сил України. З одного боку, це поліпшує систему управління, а з іншого майже нівелює мотивацію людей йти у територіальну оборону. Управління може вирішити перекинути підрозділ територіальної оборони в інший район. Це вже буде не відповідати принципам формування територіальної оборони, але буде відповідати завданням Генштабу щодо організації оборони країни,
– каже експерт.
Олег Жданов зазначає, що українська армія на сьогодні не відповідає тим завданням, які прописані у Концепції національної безпеки. Тобто, вона не в змозі охопити всю країну. Таким чином територіальна оборона має допомогти ЗСУ виконувати завдання щодо оборони країни в цілому та в окремих напрямках.
Класична модель оборони вже побудована у Швейцарії та в інших країнах світу. Де на основі людей, які готові захищати свій дім та територію, створюються територіальні оборони. Вони мають завдання на мирний та воєнний час. Завдання, які стоятимуть перед підрозділами територіальної оборони – забезпечити оборону місцевості та роботу найважливіших інфраструктурних об’єктів. Міністерство оборони України, каже Олег Жданов, може уточнювати їм завдання, де і в якому напрямку надати більше уваги.
Офіс Президента на сьогодні пропонує цю класичну модель. Однак, командування підрозділів територіальної оборони на місцях буде призначатися зі штатних офіцерів ЗСУ. А завдання та управління буде здійснювати не місцева громада, а Генштаб ЗСУ,
– каже експерт.
"Тягнути більше не можна, 8 рік триває війна"
За словами Жданова, ця силова структура може допомогти підвищити обороноздатність Збройних сил і країни в цілому.
Міністр оборони України з 29 серпня 2019 по 4 березня 2020 рік, Голова правління Центру оборони стратегій Андрій Загороднюк розповідає, що системи територіальної оборони в інших країнах – різні та базуються на особливостях кожної держави.
Ми не можемо копіювати іншу систему, бо це не дасть результату. Ідея полягає в тому, що сформовано має бути все за територіальним принципом. Наприклад, у київській бригаді мають бути люди, які зареєстровані у Києві. А застосування може бути за принципом територіальним та екстратериторіальним. Тобто, якщо є криза у сусідній області, то бригада не має сидіти вдома та чекати поки криза перекинеться на її область,
– зазначив експерт.
Андрій Загороднюк каже, що у деяких країнах, які мають потенційного ворога, що дуже серйозно перевищує спроможності наявних збройних сил, існує розвинута територіальна оборона. Цивільне населення проходить визначену підготовку та допомагає збройним силам побороти ворога. Такі підрозділи формуються на територіальних принципах. Тобто, створюються бригади на велике місто та батальйони на маленьке. Ці люди є добровольцями та не є професійними військовими, але ці підрозділи входять у систему військового управління та перебувають під керівництвом збройних сил.
"Це дуже популярно серед людей, які відчувають необхідність своєї участі в обороні країни, хочуть вміти поводитися зі зброєю, хочуть розуміти, куди їм йти, якщо почнеться широкомасштабна війна на їх території або в країні. Вони мають розуміти, хто їх командир, де він знаходиться, де знаходиться їхня частина, але при цьому вони не хочуть бути професійними військовими. Вони можуть займатися іншими заняттями, ходити на роботу", – зазначає експерт.
Андрій Загороднюк / Фото Міноборони
У деяких країнах це навіть називають "армія вихідного дня". Є завдання збудувати таке в Україні. За оцінками експертів, це дасть можливість добрати до 400 тисяч людей та організувати територіальні батальйони. Закон про таку систему мав прийнятися, його досі не було і він має закласти основу цьому руху,
– додав ексміністр оборони України.
За словами експерта, територіальна оборона може діяти не лише в сценаріях повномасштабної війни. Тобто, вона може виконувати деякі задачі вже навіть зараз. Наприклад, охороняти об’єкти важливої інфраструктури, важливих вантажів, громадського порядку, кордону, перевіряти об’єкти.
Тобто, вона може застосовуватися вже в цей час, враховуючи, що проти України йде гібридна війна. Це дуже прогресивний підхід, який унеможливить повномасштабну наступальну операцію проти України,
– пояснив Андрій Загоронюк.
Заступник директора Центру дослідження армії, конверсії, роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь вважає, що законопроєкт "Про національний спротив" мав з’явитися в Україні ще 30 років тому.
Михайло Самусь / Фото "Апостроф"
За 7 років вже назріла всеосяжна оборона країни, про яку говориться в Стратегії воєнної безпеки України, яка нещодавно була ухвалена й зараз виконується. Цей закон пропонується відповідно до розвитку цієї Стратегії та відповідно до того, що відбувається в секторі безпеки оборони України протягом останніх 7-ми років. Це спроба інтегрувати підходи відносно створення територіальної оборони та руху опору,
– каже Самусь.
Недоліки законопроєкту
За словами Михайла Самуся, відповідний законопроєкт "Про основи національного спротиву" має і недоліки.
Мені здалося, що автори цього законопроєкту намагалися уникнути радикальних змін системи в секторі безпеки оборони, що стосується в тому числі проходження служби. Тобто, вони не торкнулися строкової служби, залишивши її без змін. Це радянський репресивний підхід. Між тим вводиться поняття "військовий вишкіл територіальної оборони". Я не розумію, чому треба окремо готувати людей для територіальної оборони, а окремо для ЗСУ,
– зазначив експерт.
Михайло Самусь каже, що треба ввести єдиний базовий стандарт підготовки. У ході чого молода людина отримувала б базові знання з військової служби, тактичної, стрілецької, патріотичної та медичної підготовки. Ця підготовка, каже експерт, має бути короткою, привабливою та не “висмикувати” людину із соціального життя на рік та більше.
Це абсолютно не ефективно у 21 столітті. У ході цієї підготовки має відбуватися рекрутинг для тих, хоче продовжити свою службу в професійній армії. І така людина має пройти піврічну підготовку для отримання військової спеціальності. А хто не хотів би, йшов би далі у територіальну оборону. Саме у добровольчу, а не призовну. Всі інших можна було б просто записати у мобілізаційний резерв,
– каже Михайло Самусь.
Треба радикально міняти систему?
За словами експерта, це дозволило б сформувати просту систему військового вишколу та скасувати радянський призов, який "не є популярним у суспільстві". А також дозволило б створити великий мобілізаційний резерв та набрати достатній кадровий потенціал для потенційної територіальної оборони.
Законопроєкт є позитивним, бо вводиться таке поняття як "національний спротив", що є актуальним. Однак, авторам законопроєкту не хватило рішучості й вони не захотіли радикально міняти систему й створювати її з нуля, а спробували об’єднати те, що вже є. Я думаю, що це є слабким місцем цього законопроєкту,
– додав експерт.
Керівник аналітичного відділу "Повернись живими" Іван Науменко розповідає, що цей проєкт закону регламентує територіальну оборону.
Ми маємо 8-й рік війни. А питання регулювання оборони у нас регульовано всього лиш однієї статтею "Про оборону України". До того ж потреба є величезна, як в територіальній обороні, так і в руху опору,
– каже аналітик.
За його словами, військова складова у територіальній обороні є, але фактично складається з близько 600 людей на всю Україну.
Фактично ми зараз не маємо навіть людей, щоб розгорнути ці бригади по командуванню. Тому хочуть збільшити чисельність ЗСУ, щоб перш за все сформувати необхідне ядро територіальної оборони. Якщо ми говоримо про рух опору – це про партизанський спротив на окупованих територіях. А територіальна оборона - це охорона важливих об’єктів на своїй території,
– розповів Науменко.
За словами експерта, наповнення бригад та батальйонів територіальної оборони буде здійснюватися внаслідок резервістів, які будуть підписувати контракт. На випадок мобілізації, цей резерв буде мобілізований та вступить до лав ЗСУ.