Назвав суддів закритою кастою: Вища рада правосуддя обурилась через заяву Рябошапки

На сайті Вищої ради правосуддя наголосили, що жодна реформа не повинна перетворюватися у кампанію щодо дискредитації судової системи.

Важливо: Що не так із судовою реформою Зеленського: думки експертів

Що сказав Рябошапка?

Генпрокурор України в інтерв'ю "Настоящему времени" заявив, що судова система залишилася закритою кастою, де керують фактично кілька людей. За його словами, "плівки Вовка" з Окружного адміністративного суду Києва розкрили лише невеличку частину того, що відбувається у судовій системі.

Що відомо про "плівки Вовка"? Плівки, на яких зафіксовані розмови голови окружного адмінсуду Павла Вовка та його колег, продемонстрували, як відбувається торг правосуддям в обмін на посади і як судді використовують це у своїх цілях.

До теми: Що пов'язує одіозного суддю Вовка та Порошенка: резонансні деталі

Що про це думають у ВРП?

На думку членів Ради, у заявах Рябошапки простежуються небезпечні практики ручного управління системою прокуратури.

Основні претензії до Вищої ради правосуддя

До Вищої ради правосуддя є величезна кількість претензій. Хоча там звітували про високу прозорість роботи, ця прозорість була лише зовнішня (з 2015 року усі засідання ради транслювались онлайн). Як ухвалюються рішення і хто голосує – завжди було таємницею, яка залишалась у нарадчій кімнаті.

Закон Зеленського запропонував радикальне підвищення прозорості саме внутрішніх процесів. Тепер ВРП має приймати свої рішення не у нарадчій кімнаті, а цілком відкрито на очах у всіх зацікавлених. Детальніше про те, як цей склад ВРП намагається завадити судовій реформі – дивіться у відеоблозі Романа Маселка.

Відзначимо, що п'ятого президента Петра Порошенка підозрюють у перевищенні повноважень при призначенні двох членів ВРП в період березня-травня 2019 року. Мовиться про проведення конкурсу в короткі терміни та, можливо, незаконні рішення щодо зміни порядку проведення конкурсу.

До теми: Що пов'язує одіозного суддю Вовка та Порошенка: резонансні деталі

Чим займається Вища рада правосуддя? Це впливовий державний орган, який має забезпечувати незалежність судочинства, а також формувати доброчесний і високопрофесійний корпус служителів Феміди. Вища рада правосуддя складається з 30 членів, 10 з них обирає з'їзд суддів, по двоє – з'їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів, з'їзд представників юридичних вишів, президент, Верховна Рада, а голова Верховного суду є членом ВРП за своєю посадою.

Коротко про закон про судову реформу

На початку листопада в Україні всупереч позиції судової влади вступили в дію поправки до закону "Про судоустрій і статус суддів".

Закон передбачає скорочення кількості суддів Верховного Суду з 200 до 100 осіб. Процедуру скорочення суддів зобов'язаний провести новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (його ще належить сформувати) до 7 квітня 2020 року.

Президентський проєкт закону пропонує одразу декілька законодавчих змін:

• Зміни до закону про люстрацію:
  Законопроєкт передбачає розширення дії закону про очищення влади на осіб, які у період з 21 листопада 2013-го до 19 травня 2019-го протягом одного року та більше обіймали посади голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів, голови Державної судової адміністрації та їхніх заступників.
• Зменшення кількості суддів Верховного Суду України:
  Ухвалений проєкт закону передбачає зменшення максимально можливої кількості суддів Верховного суду з двохсот до сотні.
• Зміна складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів:
  Відтепер кількість членів ВККС зменшиться з 16 до 12. Усіх їх призначатиме на 4 роки Вища рада правосуддя за результатами конкурсу. Натомість раніше по декілька членів обирали за результатами з'їздів суддів, представників юридичних вищих навчальних закладів, адвокатів, а також омбудсмен і голова Державної судової адміністрації.
• Підстави для звільнення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів:
  Новий закон визначає такі підстави для звільнення члена ВККС: власна заява про звільнення, неспроможність виконувати повноваження, невідповідність вимогам до члена комісії, порушення вимог у сфері запобігання корупції, прогули протягом місяця, нехтування обов'язками. Крім того, усі громадяни отримають право на звернення зі скаргою про вчинення дисциплінарного порушення.