Мешканець міста Скоп'є, столиці Македонії, Джозе Таневський ще зранку відвідав дільницю. Голосування за зміну назви своєї країни вважає обов'язком: "Я прийшов на референдум заради майбутнього своїх дітей, вони повинні мати гідне життя, життя в добрій державі, яка стане членом ЄС та НАТО".
Читайте також: У Македонії розпочався референдум про перейменування країни: деталі
Так мирно, як Джозе – налаштовані не всі македонці. Декілька днів тому на акції протесту вийшли ті, хто проти і зміни назви, і курсу на Євросоюз та НАТО.
Ми – проти! Змінивши конституцію, ми втратимо наш македонський генетичний код. Ми не збираємося дозволити одному недоумку змінити назву нашої держави,
– заявила протестувальниця Сильванка.
Кого більше, "Джозе" чи "Сильванок" – македонці вирішували 30 вересня на референдумі. За голосування на понад 3,5 тисячах дільниць стежать міжнародні спостерігачі. "Нам важливо побачити весь процес, тож будемо тут до понеділка, щоб дати оцінку референдуму загалом", – повідомив речник ОБСЄ Томас Ример.
Майже два мільйони македонців мають відповісти на запитання: "Ви підтримуєте членство в НАТО і ЄС, приймаючи угоду про назву, укладену між Республікою Македонія та Грецією?" Угоду цю уклали в червні 2018 року. Греція зобов'язується припини блокувати вступ сусідів до Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу. А македонці, натомість, погоджуються, що їхня країна називатиметься Північною Македонією.
Президент Македонії Джорге Іванов закликав бойкотувати референдум
Якщо понад 50% громадян проголосують "за", то стати членом Євросоюзу країна може вже до 2025 року, а до 2020 увійти у НАТО. Однак, яким буде рішення громадян, соціологи передбачити не можуть. Результати досліджень кажуть – думки людей розділилися приблизно навпіл. Антиєвропейські настрої підігріває і Росія, адже у Москви є свої плани на балканську країну – через її територію планують прокласти сухопутну ділянку газопроводу "Турецький потік".
Проросійські настрої підтримує і президент країни: він закликав людей не йти на референдум.
Республіку Македонію примушують до історичного самогубства, щоб скасування нашого народу як такого можна було тлумачити як нашу власну волю,
– говорив президент Республіки Македонія Джорге Іванов.
Греки тиснуть на сусідів вже майже 30 років. У 1991, коли Македонія відділилася від Югославії, Греція запротестувала: мовляв, слов'янська країна не може носити назви великого давньогрецького царства. Крім того, Афіни боялися, що сусіди, пропагуючи ідею Великої Македонії, почнуть висувати до них територіальні претензії.
Читайте також: Кремль втручається у референдум в Македонії: у США зробили гучну заяву
У 1995 конфлікт настільки загострився, що довелося втрутитися ООН. Тоді схвалили тимчасову назву "Колишня Югославська республіка Македонія". Якщо ж сьогодні македонці погодяться, щоб їхня країна змінила назву, то далі справа за депутатами. Вони повинні внести зміни до конституції.
Нагадаємо, що у Греції та Македонії у червні 2018 року відбувалися масові протести проти угоди країн щодо перейменування Македонії. Зокрема, у Греції в неділю, 17 червня, протестувальники вступили в сутички зі спецпідрозділами поліції, а правоохоронці застосували проти активістів сльозогінний газ. У Македонії ж учасники акції співали патріотичні пісні і скандували гасла "Відставка Заєва" та "Ми не приймаємо цю назву". Серед демонстрантів було чимало осіб в масках, деякі з них кидали в поліцейських пляшки і каміння.