Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Не мала Барса клопоту... Каталонські уроки для Європи

      3159
      Незалежність Каталонії: яких наслідків зазнає Європа
      Незалежність Каталонії: яких наслідків зазнає Європа / Getty Images

      Деякий час багатьом здавалося, що чергове намагання іспанської автономної провінції Каталонія здобути собі незалежність завершилося.

      Раніше каталанський прем‘єр Карлес Путчдемон, який нещодавно організував визнаний протизаконним референдум про незалежність, так і не наважився проголосити Каталанську Республіку. Проте, в п‘ятницю, 27-го жовтня, парламент в Барселоні чомусь на таємному засіданні все ж таки ухвалив декларацію про незалежність. Її не визнала жодна держава, жодна наддержавна інституція в світі, а іспанський Сенат у відповідь вперше в історії королівства ухвалив застосування 155-ї статті Конституції Іспанії, яка дозволяє відсторонити від влади уряд тієї чи іншої провінції, який порушив іспанський закон.

      Читайте також: Експерт вказав на унікальність сепаратизму в Каталонії

      Прем‘єр-міністр Іспанії Маріано Рахой не зволікав і одразу ж скористувався наданим йому правом – на підставі цієї конституційної статті (яку ще прозвали "атомовою"), він проголосив, що всі 150 членів каталанського уряду на чолі з обома "ватажками сепаратистів", каталанським прем‘єром Путчдемоном та його заступником, міністром економіки Каталонії Оріолом Жункерасом, мають йти геть. Натомість, керівництво провінцією буде здійснювати "технічна команда" з Мадриду, яку має очолити іспанська віце-прем‘єрка Сорайя Сайєнц де Сантамарія. 21 грудня в Каталонії мають відбутися нові вибори, після яких буде сформовано новий уряд.

      Маріано Рахой та "атомова стаття"

      Насправді, навіть вибір тимчасової керівниці тимчасового ж каталанського уряду є показовим: саме Сорайя Сайєнц де Сантамарія була досі найактивнішою прибічницею найжорсткіших дій проти уряду Путчдемона, саме вона вголос вимагала не допустити "жодних переговорів із порушниками Конституції", а натомість показати заколотникам, де Макар телят не пас. Саме так і вчинив, власне, іспанський королівський уряд: заручившись підтримкою Євросоюзу та ООН, які офіційно заявили, що все, що відбувається, є суто внутрішньою іспанською справою, Маріано Рахой спочатку висунув Карлесові Путчдемону ультиматум, а тепер і відсторонив його від влади. Цілком можливо, що за деякий час проти Путчдемона та Жункераса будуть висунуті навіть офіційні звинувачення в державних правопорушеннях.

      А поки що було усунуто зі своїх посад обидвох начальників каталанської поліції (Mossos d‘Esquadra) Пере Солеро та Жозепа Льюісо Траперо. І в цьому також можна побачити, що Мадрид діє за найжорсткішим варіантом, бо спочатку багато хто вважав, що принаймні Траперо залишиться на своїй посаді, позаяк він не віддавав жодних наказів, які б можна було бодай трохи зрозуміти, як антиконституційні. Але йому теж довелося піти.

      Вважається, що каталанська регіональна поліція цілком та повністю "проросла корінням" саме в Каталонії і в іспанської влади є сумніви, кому саме, попри присягу, належить їх відданість. Під час "референдуму" 1 жовтня вона просто нічого не робила, цілком усунувшись від подій. 800 поранених демонстрантів, протистояння з маніфестаціями та закриття виборчих дільниць – на совісті іспанської Цивільної гвардії (Guardia Civil). Багато каталанців, які ще нещодавно аплодували цивільним гвардійцям за їхню чітку та бездоганну поведінку під час недавнього ісламістського теракту в Барселоні, тепер переповнилися ненавистю до цих поліцейських, які підкоряються центральному урядові в Мадриді.

      Читайте також: Чи мала право іспанська влада так реагувати на референдум у Каталонії: думка дипломата

      До суботи наказ Рахоя про усунення каталанського уряду від влади було офіційно оприлюднено. В ньому, зокрема, зазначається, що офіційна виборча кампанія в провінції має стартувати 5 грудня – отже, продовжиться рівно два тижні. Цікаво, що каталанський парламент, який проголосив напередодні відокремлення від Іспанії, ніяких жорстких строків не називав: просто заявив, що ми тепер, мовляв, незалежні та й край. Цю декларацію з бурхливою радістю зустріли тисячі демонстрантів на вулицях та площах Барселони – щоправда, принаймні, не менша кількість демонстрантів була нею вкрай обурена. До серйозних сутичок справа поки що не дійшла, але газета El Diario повідомляє, що будівля, в якій перебуває редакція радіоканалу Catalunya Radio, зазнала нападу. Деяких перехожих також було атаковано, але досі про поранених чи побитих нічого не відомо.

      Привид тероризму

      Незважаючи на подібну видимість миру та спокою, для багатьох спостерігачів каталанський конфлікт потенційно є небезпечнішим, ніж терористична війна з басками та мілітарний путч 1981 року. Хоча жодна країна не визнала республіку Каталонію, Євросоюз, ООН та інтернаціональна преса вголос закликають до переговорів, а іспанські ЗМІ вважають, що подальще загострення конфлікту може зашкодити демократичним засадам, на яких збудовано сучасну Іспанію.

      Найбільша іспанська щоденна газета El Pais назвала те, що відбувається, "інституційним землетрусом": "За цими подіями стоїть не лише проголошення незалежності регіону, а й найсерйозніша загроза іспанській демократії з часів, як почала діяти Конституція; більш небезпечна, ніж спроба путчу 1981 року або тероризм ETA (баскська терористична організація – "24"), позаяк жорсткі дії можуть породити цивільну непокору, яку вже добре підготували та підігріли каталанські урядові інстанції. Сецесія, повстання та зрада є, окрім відповідного покарання, точними визначеннями, які є в словнику для тих дій, які вчинили ватажки цієї спроби боліварської революції в центрі Європи".

      Газета El Mundo порівнює події в Каталонії з тими, які призвели до загибелі іспанської республіки. Нові вибори та обережне застосування статті 155 Конституції, на думку видання, не є достатніми, аби подолати кризу. "В умовах повстання нам потрібна сила, але ця сила – легітімна" - зазначає газета. – "Громадяни Іспанії підтримують це та не залишаться просто спостерігачами. Ми всі зацікавлені в тому, щоб стаття 155 була застосована успішно. З путчу 1981 року іспанська демократія вийшла зміцнілою – а лідерів заколоту було засуджено".

      Барселонська ж La Vanguardia має щодо цих подій трохи іншу думку: вона вважає, що центральний уряд має проявити м‘якість та обмежитись призначенням нових виборів. "Настав момент, коли свою думку мають виголосити виборці біля урн, і це – гарантовано. Нині слово – за каталанцями. За всіма".

      Міжнародна преса, яка також приділяє подіям в Каталонії неабияку увагу, дотримується трохи іншої тональності. Так, наприклад, швейцарська Neue Zürcher Zeitung вважає, що все це можна було передбачити, позаяк каталанці прагнуть незалежності від Іспанії вже не одну сотню років і навіть, незважаючи на 36 років жорсткого придушення всього каталанського, яке здійснював Франко, каталанці здійснили спробу відокремитись буквально за кілька тижнів по його смерті. "Рано чи пізно, - робить висновок газета, - Мадриду та Барселоні доведеться сісти за стіл переговорів та обговорити ситуацію".

      Читайте також: Незалежність Каталонії: як на це відреагували у світі

      Стаття британської The Times, в свою чергу, є витриманою в стилі "чума на обидва ваших дома": "В цій дуелі повинні спочатку поступитися каталанці. Місяці поспіль цивільної непокори ні до чого не призведуть, лише погіршать ситуацію. Проте, Іспанія має погодитись, що саме вона блокує шлях до діалогу, застосовуючи брутальну силу до каталанських демонстрантів. Повторення подібних репресій збільшить політичну проблему, для якої має бути знайдено суто політичне рішення. "Холодні голови" мають здобути перемогу з обох боків". Окрім того, британське видання вважає, що "цей конфлікт більш не є внутрішніми негараздами. Він чіпляє саму суть сучасної національної державності в Європі. На всьому континенті та – навіть на Близькому Сході (курди, йеменці та жителі Східної Лівії, наприклад) – сепаратисти дуже уважно слідкують, як стане поводитися високорозвинена демократія".

      А голландська газета De Telegraaf підбиває підсумок: "За законом, є цілком правильним, що Брюссель не втручається у внутрішній конфлікт в Іспанії. Іспанська Конституція забороняє однобічне проголошення незалежності якогось зі своїх регіонів – і це для ЄС цілком правильно. Керівник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер навряд чи зрадіє, якщо раптом опиниться королем цілої низки міні-держав, які навіть для того, хто народився в Люксембурзі, були б надто малими. Він побоюється, що після Каталонії незалежність проголосять шотландці, баски, корсиканці, фламандці, венеційці та навіть фрізи. В цьому разі "королівством Європою" просто неможливо буде більше керувати. Приклад Косова, яке відокремилося від Сербії, демонструє, наскільки прагнення до самостійності в Європі може бути кривавим. Тому Юнкер – правий, коли каже, що в Каталонії не було порушено жодні права людини, і через це порівняння з Югославією є абсурдним. Проте, бути правим – це трохи інше, ніж знайти рішення".

      "Дорогі наші підприємці!"

      А поки каталанці, іспанці та європейці шукають мирного рішення конфлікту, підприємці зробили з подій свої висновки. Протягом одного лише жовтня Каталонію покинула 1681 фірма та компанія – вони перенесли свої офіси до інших іспанських регіонів. Про це свідчить інформація, надана реєстраційною палатою Іспанії, повідомляє La Vanguardia.

      Читайте також: ЗМІ заговорили про загрозу виникнення "каталонського Майдану"

      Згідно з цими даними, лише напередодні проголошення каталанської незалежності, з 23 по 26 жовтня, з цього регіону пішли 379 компанії. Ще 78 виїхали минулого тижня. Більшість компаній покинули Каталонію одразу після "референдуму" 1 жовтня: з Барселони побігли 1,5 тисяч, з Жирони – 35, з Льєди – 67 та з Таррагони – 71. За підрахунками La Vanguardia, кожні 15 хвилин з Каталонії виїжджає нова компанія. Щоправда, 71 фірма, навпаки, перенесла свої офіси до Каталонії, але навряд чи ця новина втішить десятки та сотні тисяч каталанців, які віднині стали безробітними. Тому що, як би далі не вийшло, а бізнес до Каталонії – хоч незалежної республіки, а хоч іспанської провінції – навряд чи так скоро повернеться. Бізнес криз не любить...

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук