На тлі очевидного загострення україно-польських відносин є й добра звістка. Сьогодні, 17 листопада, відбудеться засідання Консультаційного комітету президентів України та Польщі. Про це із посиланням на представника польської сторони Кшиштофа Щерського повідомляє видання Dzieja.pl. Як зазначає Щерський, мова йтиме про підготовку до саміту Східного партнерства, а також про гострі кути двосторонніх взаємин.

Читайте також: Чому так різко погіршились польсько-українські стосунки: думка історика

Поговорити й справді є про що. Незадовго перед тим президент Польщі Анджей Дуда заявив, що очікує від президента Порошенка та прем’єра Гройсмана усунення з української політики тих людей, які мають відкрито націоналістичні та антипольські погляди. Дуда також сказав, що Польща "не може погодитися з українською версією про те, що історичні питання мають симетрію".

На історії робив акцент і міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, який зазначив, що різні підходи до оцінок минулого розділяють дві країни.

Простягаємо руку Україні, хочемо разом розрахуватися з історією; на жаль, з боку України немає доброї волі, і вона вважає, що спільний розрахунок призведе до нав’язування польської версії історії,
– вважає голова МЗС Польщі.

"Нам важливо, аби Україна була вільною, незалежною державою, якомога ближче пов'язаною з нашими західними інституціями, з нашою цивілізацією. А з іншого боку, є невирішені історичні питання, проблеми у справі сучасної освіти поляків, які живуть на терені України", – висловився очільник польської дипломатії.

На думку Ващиковського, в українців є вибір – "розбудовувати ідентичність", відштовхуючись від героїв УПА, або "мати нових героїв" – зокрема, Небесну Сотню або тих українських солдатів, які воюють зараз на сході. Звісно, пану міністру можна було б зауважити, що Україна як-небудь сама (без допомоги Польщі) сформує власний пантеон героїв, а, втім, перед тим, як метати стріли гніву, варто розібратися, як народжуються подібні заяви.

Читайте також: Польща готова використовувати історію як биту у своїй зовнішній політиці, – шведське видання

Деяке світло на ситуацію проливає польська преса.

Список Ващиковського

Почнемо з того, що у 2019 році в Польщі – як і в Україні – пройдуть парламентські вибори. За голоси електорату змагатиметься, серед інших, й переможець попередніх перегонів – консервативна партія "Право і справедливість", до лав якої належать і Анджей Дуда, і Вітольд Ващиковський. Заангажованість українським питанням для політиків цієї партії є, передусім, однією з карт в колоді з іншими передвиборчими фокусами. І лише другорядно вона означає ментальну потребу у відновленні історичної справедливості.

Польський історик, політолог та опозиційний діяч у період Польської народної республіки Єжи Тарґальський наголошує, що поки польсько-українські відносини не мають шансів на поліпшення, оскільки поляки хочуть певної "війни" з Україною, тобто хочуть компенсувати собі відчуття поразки у конфлікті з Німеччиною та підтвердження переваги над Україною. Проте, на його погляд, основна проблема полягає в іншому.


Такі близькі і такі далекі. Україна та Польща мають різні погляди на спільне минуле, і подолати розбіжності поки що не вдається

Кожен політик та журналіст у Польщі, який хоче стати популярним, починає грати антиукраїнською картою. За словами Тарґальського, над Віслою почалася боротьба за голоси виборців, за популярність, за гроші, й у цій боротьбі використовується нагнітання ненависті до України. Ескперт зауважує, що коли міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський зрозумів, що він може втратити свою посаду, то відразу почав розігрувати українську карту для набуття популярності, пише польське видання Prostir.

Читайте також: Польська влада "відривається" на Україні через свої проблеми в ЄС, – політолог

Між тим інший експерт – Пьотр Сквечиньський – на сторінках сайту Wpolityce висловлює переконання, що використання української тематики для вирішення внутрішніх завдань – цілковито неправильний підхід. Бо хоча національні почуття і мають значення, "не думаю, що відсоток громадян, для котрих ці питання є головними в сенсі ухвалення виборчих рішень, перевищує символічні пропорції. Антиукраїнський фанатизм більше не є необхідним, але правителі, схоже, час від часу забувають про це", – зазначає він.

На жаль, здоровий глузд Сквечиньського притаманний не всім. І найбільш стурбований українським питанням міністр Ващиковський є тому і прикладом, і доказом. Очільник польської дипломатії уславився ще однією контраверсійною заявою, яка полягала у тому, що до Польщі буде заборонено в’їзд особам, які пропагують антигуманітарні та антиєвропейські цінності. З одного боку, подібна постановка питання не повинна викликати нарікання. З іншого ж, відколи у польських ЗМІ почали з'являтися чутки про заборону в'їзду голові Інституту національної пам’яті Володимиру В'ятровичу, критерії такої "антиєвропейскості" стали викликати забагато запитань.

Сам Ващиковський не уточнює перелік тих, хто потрапляє під гриф "табу". Він лише додає, що список цей "надто короткий". І в цьому проглядається бажання польського чиновника бодай трохи, але все ж підсолодити пігулку.

Це демонструє наше далекоглядне розуміння поглядів української сторони і рішучість у пошуках шляху прогресу у взаємних відносинах та небажання подальшої ескалації,
– заявляє Ващиковський, якого цитує Wprost.

Щоправда, в інтерв’ю іншому виданню Ващиковський вдається до не дуже шляхетних методів, нагадуючи про те, що "за два місяці Польща стане членом Радбезу ООН. Ми як єдина з європейських країн у Раді можемо підняти питання російсько-українського конфлікту, а тим часом останні дії України неначе хочуть нас до цього знеохотити", – говорить він виданню Gazeta Prawna. Чи означає це, що через різні погляди на історію Польща перегляне й ставлення до російської агресії? Хай там як, а Польща, на щастя, це – не лише міністр Ващиковський.

Читайте також: Від кола друзів до кола опонентів: що стоїть за останніми скандалами з європейськими сусідами

Така різна Польща

"Польщу й Україну розділяє історичне минуле. В основному воно стосується ролі Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, яка в 1943-1945 роках здійснила етнічну чистку, винищивши близько 100 тисяч польських чоловіків, жінок і дітей", – заявляє Rzeczpospolita.

Але тут таки й додає наступне: "Хоча для польської сторони це був засуджений нею злочин геноциду, для українців це було результатом симетричного збройного конфлікту, в якому однаково відповідальними є обидві сторони. Крім того, українці воліють бачити ОУН і УПА виключно як антирадянські організації (через їхній післявоєнний опір СРСР), а не як антипольські".


Ім’я Степана Бандери, яким названо українські вулиці, викликає в Польщі особливу ідіосинкразію. В цій країні готують навіть спеціальний "антибандерівський" закон

Добре, що є розуміння права України на власні історичні акценти та оцінки, хоча спрацьовує таке розуміння не завжди. "Польське радіо" цитує євродепутата від партії "Право і справедливість" Ришарда Чарнецького, котрий переконаний у тому, що Польща може вимагати від України певних поступок – в обмін на свою незмінну допомогу.

Нам треба наголошувати, що Польща першою визнала незалежність України, що це Анджей Дуда у 2016 році брав участь у відзначенні річниці Незалежності України, що Варшава була і залишається головним адвокатом євросоюзних прагнень Києва,
– говорить євродепутат.

А отже, як підкреслює Чарнецький, підтримуючи Україну політично, "Польща має право очікувати і вимагати, що Україна буде поважати наші елементарні інтереси". Політик зазначає, що останні відмови української сторони щодо проведення ексгумаційних робіт – "це не лише крайня політична тупість, яка вимагає морального засудження, але також чудовий подарунок Москві".

Читайте також: МЗС Польщі висунуло нові звинувачення проти України

Те, що Чарнецький називає "крайньою політичною тупістю", полягає в оголошеному Україною мораторії на проведення ексгумації в місцях польських поховань – доки польська сторона не пояснить, як будуть відновлені українські пам’ятники на території Польщі. Останнє очікування, будучи цілком симетричним до польських вимог, викликає, як бачимо, надто бурхливу реакцію.


У Польщі нищать українські пам’ятники, але вимагають продовження роботи в місцях польських поховань

Пояснення такій істериці дає польський журналіст Войцєх Муха. Є теми "невралгічні" для Польщі, зазначає він, але проблема в тому, що "тон польсько-українській дискусії задають люди, які в державі за східним кордоном вбачають не сусіда і партнера, а лише польський Львів, волинські могили та кілометри степів, заселені резервом робочих рук та людей, із якими неможливо шукати діалог", – розмірковує Муха на сторінках видання Niezalezna.

Журналіст також слушно зауважує, що список "антипольських українців", яким буде заборонено в’їзд на територію Польщі, не має свого аналогу в особі "антипольських" росіян. Хоча останні блокують розслідування смоленської катастрофи. Те саме стосується і німців, які прагнуть представити Польщу як співучасника Голокосту.

Читайте також: За яких умов Україна погодиться зняти мораторій на ексгумацію польських поховань: пояснення В'ятровича

"Палиця", яку витягнув і якою погрожує Україні міністр закордонних справ Ващиковський, не принесе нічого доброго, а лише поглибить кризу, звертає увагу Войцєх Муха. Журналіст наводить також позитивний приклад польсько-українського діалогу. Це діалог за участі міністра освіти Анни Залєвської, яка порозумілася в справі польських шкіл в Україні, зазначає він.

Тим часом вже цитоване вище видання Wpolityce повідомляє добру звістку: польський Сейм призупинив розгляд законопроекту щодо "пропагування українського націоналізму". Документ поставлено на паузу до візиту в Україну Анджея Дуди – приїзд польського очільника запланований на грудень.


Порошенко і Дуда мають знову зустрітися у грудні. Чи буде їм обох до сміху – покаже час. Україно-польські стосунки знаходяться у стадії загострення, і це розуміють обидва лідери

Партія "Право і справедливість" зробила жест доброї волі щодо президента. Ми взяли невеличку перерву, бо не хочемо підливати олії у вогонь,
– цитує Wpolityce інформатора з лав "ПіС".

У статті також говориться про те, що "зняття закону з порядку денного призвело до жорсткої та обурливої реакції, зокрема, депутатів з праворадикальної партії Кукіз’15, яка є автором введення заборони пропагування у Польщі так званого бандеризму".

Візит президента Дуди дійсно може посприяти налагодженню діалогу між двома державами. Та й сьогоднішнє засідання Консультаційного комітету глав України та Польщі також мусить внести своє лепту у наведенні мостів. Лишається тільки дочекатися подальшого розвитку подій.

Читайте також: Цей перелік надто короткий, – Ващиковський про "чорний список"