Мав днями віддати колезі 100 євро боргу. Дорогою на роботу заїхав у перший-ліпший банк й купив їх за курсом 32 грн 35 коп. А діставшись роботи побачив, що в обміннику поруч мого офісу курс набагато приємніший, а саме 32 грн, тобто, за 100 євро переплатив банку 35 грн. Знаєте, буває таке: наче дурниця, не такі вже й великі гроші, щоб за ними вбиватися, але таки засмутився.

Зайшовши на роботу поділився цією історією, а мені кажуть – той обмінник, де курс приємний – він нелегальний, не сплачує державі податків, тому і може собі дозволити ставити курс купівлі-продажу валюти вигіднішим, аніж він є у офіційних банківських установах.

Читайте також: Провал Brexit: як британці нашкодили собі

Для мене це стало цілковитою несподіванкою. Не сам факт ухиляння від податків, а звістка про існування нелегальних обмінників. Був абсолютно впевненим, що побідне залишилося у буремних 1990-х. Як таке взагалі можливо, щоб у середмісті Києва можна поставити обмінник, убезпечити його, облаштувати яскравою вивіскою з курсами валют, щоденно чи хоча б раз на тиждень привозити-вивозити звідти готівку – й робити все це нелегально? І як ті, хто мав би контролювати існування й функціонування подібних фінансових установ, не бачать цього, не розумію?!

Але виявляється – можна! Більше того, кожен четвертий обмінник з тих, що бачите на вулицях своїх міст – нелегальний, про це відзвітував Нацбанк. Власне він й мав би видавати ліцензії на подібний рід діяльності та контролювати дотримання правил гри на цьому ринку.

Зараз трохи про інше. Нам з вами здається, що вигідніше піти в той нелегальний обмінник й купити чи здати там валюту за вигіднішим курсом, мовляв, ми ж таким чином заощаджуємо живі гроші. Утім, це принципово неправильно, адже такий нелегальний обмінник, коли не платить потому податків, він завдає шкоди і державі, і нам з вами – адже, не наповнює держскарбницю. Відтак державі немає з чого ремонтувати дороги, платити пенсії та зарплати нашим армійцям.

В результаті виходить так, що та наша копійчана економія й терпимість до бізнесу, який не платить податки – усе це призводить до того, що ми живемо в найбіднішій країні Європи, яка все ніяк не може вилізти з фінансової прірви. Як співав Положинський з "Тартаку": "Чому дурні – бо бідні, чому бідні – бо дурні". Таке от замкнене коло виходить.

До речі, якщо ця тема із обов'язковістю сплати податками вам далека і не зрозуміла, і ви хочете в першу чергу економити, а не дотримувати законів й змінювати країну на краще – хочу зазначити: в нелегальному обміннику ви ризикує отримати фальшиві купюри. В результаті втратите набагато більше, аніж сподівалися зекономити. У разі такої ситуації знайти управу на нелегальний обмінник й повернути свої гроші у жодному разі вже не зможете.

Читайте також: Технічні кандидати: хто вони і яка їхня мета?