Нумо згадаємо, які повноваження має парламент за Конституцією.

Читайте також: П'ять років президентства Порошенка: що змінилось

Парламент ухвалює закони.

По-перше, парламент – єдиний орган, який може приймати закони. Закони – це по своїй суті правила, які визначають як нам жити і що нам буде, якщо ми цих правил не будемо виконувати. Вище законів – тільки Конституція. І зміни до неї може приймати теж тільки парламент. Різноманітні акти, постанови та інші рішення, які приймають державні органи, не можуть суперечити законам і Конституції.

Парламент формує Кабмін.

По-друге, парламент формує Кабмін, він же уряд, і контролює його. Це – вищий виконавчий орган, завдання якого реалізовувати те, що наухвалювали народні депутати у сферах податків, праці, фінансово-економічних питань, соціального захисту, освіти, науки, культури. Він також координує розгалужену мережу органів виконавчої влади: міністерства, агентства, служби, включно з призначенням і звільненням їх керівників. Голови місцевих держадміністрацій теж призначаються і звільняються Президентом за поданням уряду.

Парламент ухвалює бюджет.

По-третє, парламент ухвалює державний бюджет. Проект розробляє призначений депутатами уряд, він же після ухвалення парламентом цей бюджет виконує. Наші податки наповнюють і місцеві, і державний бюджети, які ділять між собою витрати. Але деякі витрати фінансуються тільки з державного, – наприклад, на Збройні сили. Лише парламент може вносити зміни до державного бюджету і має контролювати його виконання.

Парламент призначає та звільняє.

По-четверте, парламент призначає та звільняє на посади багатьох керівників державних органів. Деякі — самостійно, деякі — за поданням Президента. Наприклад, за поданням Президента парламент призначає Голову СБУ і дає згоду на призначення Генпрокурора. Останнього депутати можуть відправити у відставку, висловивши недовіру. Парламент затверджує загальну структуру, чисельність і визначає функцій СБУ, Збройних сил, МВС та інших військових формувань. Парламент призначає Голову та інших членів Рахункової палати, половини складу Ради Національного банку України і Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. За поданням Президента парламент призначає членів Центральної виборчої комісії і Голову Нацбанку.

Парламент контролює.

По-п'яте, комітети, які створюються за різними напрямками в парламенті, мають контрольні функції. Одну ми вже згадали —це контроль за виконанням державного бюджету. Але окрім того комітети можуть аналізувати, як держоргани та посадовці виконують прийняті закони і розглядати відповідні висновки і рекомендації у Верховній Раді; організовувати парламентські слухання і слухання в комітетах; направляти матеріали для відповідного реагування держорганам та їх посадовим особам та інше.

І це не вичерпний перелік конституційних повноважень Верховної Ради. Це означає, що парламент, в якому більшість хоче і може працювати в державних, а не у власних інтересах чи інтересах олігархічних кланів, насправді є надзвичайно потужним органом.

Але довга традиція...

  1. президентів, які перетягували на себе повноваження і парламенту, і Кабміну
  2. купівлі-продажу депутатських мандатів для проштовхування як своїх законів, так і забаганки своїх бізнес-партнерів

...перетворили парламент в біржу по розпилу державного бюджету.

Така ситуація влаштовує, на жаль, і нинішню парламентську більшість, оскільки за всю каденцію цієї Верховної Ради там так і не спромоглися прийняти нове виборче законодавство та закон по обмеженню депутатської недоторканності, які б дозволили ці ганебні практики якщо і не припинити повністю, то принаймні сильно обмежити.

А значить, і умови, за яких ми після президентських виборів обиратимемо новий парламент, поки що залишаються вигіднішими для тих, хто місце в парламенті хоче купити для вирішення своїх власних цілей чи укритися від правосуддя за депутатською недоторканістю. Якщо це не зміниться, або нинішні депутати захочуть знову пропетляти в безкінечних обіцянках без реальних дій до зміни законодавства, ми з вами можемо і повинні вимагати від них відкритих списків, щоби бачити, хто претендує на те, щоби наступні 5 років визначати як жити громадянам.

Читайте також: Гройсман планує сформувати власну партію для участі в парламентських виборах

І вже точно не обирати ні колишніх регіоналів, які представляють інтереси держави-агресора та привели війну в Україну, ні олігархічні проекти, які намагатимуться зберегти контрольний пакет акцій в корпорації під назвою Україна, ні представників влади останніх 5 років в Україні, які не виконують своїх обіцянок.

Найближчими місяцями про це говоритимуть і писатимуть дуже багато, тому тримайте очі і вуха відкритими, не забувайте про інформаційну гігієну, перевіряйте її джерела, та цікавтесь людьми, які, можливо, представлятимуть ваші інтереси у владі.

Пам’ятайте статтю 5 Конституції: єдиним джерелом влади в Україні є народ. І своїми конституційними правами потрібно користуватись. Кінець кінцем, все буде добре, і якщо зараз не добре, значить — це ще не кінець.

Парламентські вибори-2019: що відомо?Вибори до Верховної Ради 9 скликання заплановані на 27 жовтня. Цього дня виборці будуть голосувати в загальнодержавному окрузі (за політичні партії) та в одномандатних округах (за кандидатів-мажоритарників).

29 липня стартує виборчий процес. З цієї дати починається висування у нардепи: або партії обиратимуть своїх представників у парламент, або деякі політики самовисуватимуться. Завершиться висунення кандидатів 9 серпня. Претенденти на депутатські мандати повинні будуть подати документи до ЦВК для реєстрації не пізніше ніж 13 серпня. А завершить комісія реєстрацію кандидатів 18 серпня.

Остаточні результати виборів Центрвиборчком має оприлюднити не пізніше ніж 16 листопада. 6 грудня ЦВК повинна офіційно зареєструвати обраних парламентарів і видати їм посвідчення. Перша ж сесія новообраного парламенту має пройти до 16 грудня включно. Перед її відкриттям нардепи повинні скласти присягу, після чого вони офіційно вступлять у свої законні повноваження.