Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України опублікувало нові державні будівельні норми, що стосуються планування і забудови територій, будинків і споруд закладів освіти, а також планування вулиць та доріг населених пунктів.
Читайте також: Як позбутися "радянщини" в містобудуванні: ТОП-5 змін, які чекають Україну
Серед нововведень: нові лінії обмеження – висотності ("блакитні лінії"), забудови в зелених зонах ("зелені лінії"), обмеження забудови щодо безпеки евакуації ("жовті лінії"), обмеження щільності та поверховості тощо. У ДБН (державних будівельних нормах) щодо вулиць та доріг серед іншого обмежуються паркування на тротуарах та дорогах, встановлюються норми щодо безпекового облаштування доріг ("острівці безпек"), захисні огородження на зупинках громадського транспорту та інші). ДБН щодо шкільних будівель передбачає обов’язкове облаштування інклюзивного простору, впровадження енергоефективних заходів, збільшення площі навчальних класів. У Мінрегіонбуді запевнили: нові правила розроблялися спільно з великою командою спеціалістів: розробниками, експертами, фахівцями галузі та громадськістю.
Детальніше про зміни у містобудуванні у коментарі 24 каналу розповіла керівник сектору "Будівництво" експертної організації Офіс ефективного регулювання (BRDO) Олена Шуляк.
Подалі від "совка"
Державні будівельні норми – це один із фундаментів технічного регулювання в будівельній галузі. Але Україна жила і живе за будівельними правилами, ідеологія яких була закладена ще у 30-50-х роках минулого століття. Чинні будівельні норми сформовані за логікою СРСР: відсутність приватної власності та індивідуального підходу до різних потреб без врахування реалій сучасності (наприклад – наявність вільної території для забудови, збільшення приватного транспорту, висотна забудова), фінансування з міфічного нескінченного "державного бюджету" тощо. Попри неодноразові спроби осучаснення технічного регулювання в Україні, всі вони закінчувалися лише фрагментарними косметичними змінами. Як правило, через додавання нових вимог чи написання нових правил. При цьому, сам принцип державного технічного регулювання залишався без змін.
Читайте також: Будівництво в Україні суттєво подорожчало: статистика
У 2017 році Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ непомітно для багатьох громадян України розпочалися надважливі процеси – оновлення будівельних норм. Минулого року вже було оновлено і затверджено 13 ДБН, а до кінця цього року планується затвердити ще щонайменше 22. План же на 2019 включає вже 30 оновлених документів. І, на відміну від попередніх спроб, це вже не косметичні заміни обкладинок, а фіксація в якості нових правил справді суттєвих змін. І ці зміни вплинуть не лише на правила роботи в будівельній галузі, а можуть змінити майбутній вигляд населених пунктів України.
Обмеження висотності
У квітні 2018-го було затверджено нову редакцію ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій". Це – один з ключових нормативно-правих актів технічного характеру, який описує правила при забудові будь-якого населеного пункту. І новий ДБН – не просто нова редакція старого. Це, фактично, одна з перших спроб комплексного підходу до зміни будівельних правил. Новий документ увібрав у себе і замінив щонайменше 6 окремих застарілих будівельних норм та санітарних правил. Тепер 1 документ описує і правила проектування та забудови території, і транспортну інфраструктуру, і промислові зони тощо.
Новим документом вперше запроваджуються правила максимально допустимої поверховості (висотності) забудови в залежності від розміру населеного пункту. Тобто, якщо до 1-го вересня 2018 року не існувало правил щодо висотності забудови, то в подальшому існуватимуть чіткі вимоги: для сільських населених пунктів можлива лише садибна забудова, для міст до 50 тисяч жителів встановлюється обмеження 9 поверхів, до 100 тисяч жителів – 16 поверхів. А для міст понад 100 тисяч – висотність визначатиметься документацією з просторового планування (в першу чергу – генеральним планом). Ці нововведення одразу вплинуть на забудову міст-сателітів Києва – Бучу (населення – 34,5 тисячі жителів), Ірпінь (43 тисячі), Гостомель (12,5 тисяч). У цих містах, за новими нормами, поява будинків понад 9 поверхів буде порушенням.
Читайте також: Хмарочоси в Україні: чого нам бракує для висотного будівництва
Геть "кам'яні джунглі"
Іншою важливою нормою, яка прямо впливатиме на вигляд міст і комфорт мешканців, стала поява норми, яка регламентує обумовлену площу вільної території (під зелену та зону відпочинку, дитячі й спортивні майданчики тощо). За новими правилами 9-10-поверхова забудова не може займати площу понад 35% ділянки, а при 16-поверховій – 70% повинні бути виділені під зону відпочинку та рекреації. Нові правила ставлять перепону для появи нових "кам’яних джунглів-гетто" у містах. А для Києва це вже стає суттєвою проблемою.
Дитсадочки по-новому
Новими нормами з планування і забудови територій дозволено розміщувати дитячі дошкільні освітні заклади не лише в окремих будівлях, а й в житлових комплексах. Такий підхід дозволить вирішити наболілу проблему переповнених дитячих садочків.
"Діжка дьогтю"
Нові ДБН – суттєвий крок вперед для розвитку не лише будівельної галузі, а й сучасного містобудування в Україні, переконана Олена Шуляк. Втім, попри цю "ложку меду", залишається ще й величезна "діжка дьогтю" – системна проблема відсутності дієвих механізмів контролю за дотриманням норм. І прийняттям навіть найбільш передових та найінноваційніших технічних вимог це питання вирішитися не може. Необхідні інституційні зміни на рівні встановлення відповідальності представників влади за неналежний контроль за дотриманням правил. І потрібні дієві механізми впливу на забудовника, які будуть безапеляційними і не передбачатимуть можливості "домовитися" з місцевою владою про можливі відхилення від виконання правил.
Читайте також: Проектувальник розповів, чому міст Метро у Києві може впасти будь-якої миті