Про це йдеться в розслідуванні The Wall Street Journal, яке ґрунтується на аналізі авіаційних документів, імпортних даних та записів відстеження польотів.
Дивіться також "Наша основна політика – санкції": Рубіо зробив гучну заяву щодо нафти з Росії
Що відомо про осіб з оточення Путіна, які продовжують літати на люксових джетах, попри санкції?
Попри санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, наближені до Володимира Путіна особи продовжують користуватися дорогими приватними літаками західного виробництва.
Одним із фігурантів розслідування став голова російського оборонного концерну "Ростех" Сергій Чемезов, якого вважають давнім соратником Путіна ще з часів їхньої спільної служби в КДБ у Східній Німеччині. За даними журналістів, він користується літаком Bombardier Global 7500 вартістю близько 75 мільйонів доларів, який базується в московському аеропорту Внуково. З жовтня 2025 року до січня 2026 року цей літак здійснив близько шести рейсів до Об'єднаних Арабських Еміратів, де Чемезов володіє віллою на штучному архіпелазі Палм-Джумейра.
Ще одним фігурантом розслідування є бізнесмен Аркадій Ротенберг, який перебуває під міжнародними санкціями з 2014 року після анексії Криму. За інформацією WSJ, наприкінці 2022 року він отримав у користування два літаки Bombardier Global і регулярно використовує їх для польотів до курортних міст ОАЕ та Азербайджану.
Також журналісти згадують мільярдера Ігоря Кесаєва, пов'язаного з російським оборонним сектором. За оцінкою Forbes, його статки становлять 4,8 мільярда доларів. У 2023 році він імпортував літак Bombardier Global Express XRS чорного кольору.
Як працює схема обходу санкцій?
За даними розслідування, схема обходу санкцій працює через мережу посередників. Європейські брокери купують літаки Bombardier та Gulfstream на вторинному ринку, після чого реєструють їх у країнах, які не підтримують санкції проти Росії.
Серед таких юрисдикцій журналісти називають ОАЕ, Оман, Казахстан та Південну Африку. Після цього повітряні судна потрапляють до Росії.
Ключову роль у схемі, за даними WSJ, відіграла віденська компанія Avcon та її дочірні структури, через які проходили літаки перед передачею російським власникам. У компанії заявили, що дотримуються санкційного законодавства Європейського Союзу та Сполучених Штатів.
Експерт із санкційної політики Фелікс Гельмштедтер з Університету Гумбольдта в Берліні зазначив, що подібні механізми можуть порушувати як загальні обмеження на експорт товарів до Росії, так і персональні санкції щодо окремих осіб. Водночас у компанії Bombardier наголосили, що мають комплексну програму контролю за дотриманням санкцій та вживають усіх можливих заходів, аби їхня продукція не продавалася з порушенням міжнародних обмежень.
Окрему увагу The Wall Street Journal приділила політиці адміністрації президента США Дональда Трампа щодо контролю за виконанням санкцій. Колишній директор Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США Джон Сміт заявив, що нинішня адміністрація приділяє більше уваги боротьбі з наркоторгівлею та Іраном, а не посиленню санкційного тиску на Росію.
"Виконання санкцій нагадує гру в "збий крота": потрібні значні ресурси, щоб виявляти схеми обходу та ефективно їм протидіяти,
– зазначив Сміт.
Нагадаємо, уряд Росії скоротив фінансування цивільної авіації у 2026 році з 139,6 мільярда до 85,7 мільярда рублів. Державну підтримку на оновлення парків цивільних літаків для внутрішніх перевезень у 2026 році було знижено до нуля.


