Лам назвала цю зустріч "першим позитивним кроком" на шляху примирення між владою та народом, повідомляє CNN. "Діалог буде продовжено. В Гонконзі існує багато проблем, які ми можемо обговорити", – зазначила вона.
Проте досягти консенсусу між народом і владою не вдалося. Протестувальники вимагали звільнити затриманих учасників акцій протесту. Однак Лам назвала ці вимоги "нереалістичними, оскільки вони суперечать верховенству права".
Читайте також: Протести у Гонконзі: мітингувальники трощать станції метро і торгові центри
На перший політичний діалог, організований Керрі Лам, було запрошено 150 представників різних верств населення. Охочих поспілкуватись з очільницею Гонконгу вибирали методом випадкового комп’ютерного набору.
Заявку на участь у заході подали 20 тисяч громадян і лише 150 пощастило бути на ньому присутніми.
Це не політичне чи піар-шоу. Цей діалог спрямований на те, щоб ми могли змінитися. Наша мета – змінити Гонконг, місто, яке ми любимо, на краще,
– переконувала Лам.
Я розумію, що багато людей втратили довіру до мене. Незалежно від ваших політичних поглядів, я розумію, що люди стривожені, занепокоєні і, можливо, розлючені”, – визнала Лам у своїй вступній промові.
Зі 130 людей, які прийшли на захід, 70 відібрали методом жеребкування, щоб поставити запитання голові адміністрації Гонконгу.
Більшість громадян відверто критикували очільницю: запитували чому не було створено комісію, яка б розслідувала жорстоке поводження поліції з протестувальниками. Дехто закликав її подати у відставку, звинувачуючи у тому, що вона є маріонеткою центрального уряду Китаю.
Народ протестує проти очільниці Гонконгу
"У Гонконгу наче діагностували рак завдяки його керівництву. Ви кажете, що прислухаєтесь до думки людей, але чомусь мільйони людей виходять на мітинги та страйки. Це громадська думка", – сказала одна з представниць громадськості.
Сутичка поліцейських та протестувальників
Читайте також: Пекін підтримав зняття поправок скандального законопроєкту про екстрадицію
Що відомо про протести в Гонконгу?Протести у Гонконгу тривають вже четвертий місяць. Рушієм до мітингів стала поправка до закону про екстрадицію, яку мали внести 12 червня 2019 року. Вона могла б примусити Гонконг видавати підозрюваних країнам, з якими у нього немає угод про екстрадицію.
Серед цих країн: Тайвань, Макао, континентальні частини Китаю та інші. Протестувальники вважали, що подібний закон покладе край автономності Гонконгу.
Влада Гонконгу пішла на поступки протестувальникам та відкликала законопроєкт 2 липня 2019 року. Але відмова влади від внесення поправки до закону не переконала мітингувальників зупинити протести. Тепер вони вимагають укріплення автономії Гонконгу та відставки уряду.