Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Одна проти всіх: історія судді-викривачки

      2657
      Суддя Лариса Гольник
      Суддя Лариса Гольник

      Як суддя Октябрського райсуду Полтави Лариса Гольник "пішла проти системи", заявивши, що мер міста пропонував їй хабар, і що з цього вийшло.

      Сьогодні, 20 березня, закінчується добір до Верховного Суду (ВС). Попри старання громадськості, до вищої судової інстанції країни, скоріш за все, потраплять недоброчесні судді. Так відбувається тому, що органи суддівського врядування, які мали б забезпечувати доброчесність та незалежність українських суддів, за останні роки навпаки, переважно намагаються "видавити" з посад та покарати тих, хто пішов проти системи.

      Викривачів та суддів, які сумлінно виконували свою роботу, без об'єктивних на це причин тривалий час не призначали на посади, всіляко карали за чесність і небажання бути "гвинтиками у системі", та блокували їхню участь у конкурсах. Десятки прикладів невиконання своїх повноважень, затягування з прийняттям рішень та прийняття незаконних вкотре засвідчують: склад українських органів суддівського врядування необхідно змінювати. І це, до речі, перший пункт Маніфесту Фундації DEJURE щодо нової системи правосуддя.

      Читайте також: Оновлення Верховного суду під загрозою: кожен четвертий недоброчесний може стати суддею

      Цим текстом ми починаємо цикл публікацій про те, як органи суддівського врядування мстилися та перешкоджали працювати чесним суддям. Перша історія – про Ларису Гольник, суддю Октябрського районного суду Полтави, яку голова цього ж суду називав "сучарою" через публічне викриття корупційного злочину.

      У 2014 році на розгляд судді Октябрського районного суду Полтави Ларисі Гольник потрапила справа про адміністративне (корупційне) порушення мера Полтави Олександра Мамая. Йому інкримінували вчинення дій в стані конфлікту інтересів при виділенні землі своїй падчириці. І колишній заступник мера, і сам мер зверталися до судді з пропозиціями закрити справу або ж заявити самовідвід, за що пропонували їй хабар. Суддя ж звернулась до органів правопорядку та, під їхнім контролем, зафіксувала ці спроби на відео.

      Після цього вона почала зазнавати систематичного тиску з боку голови суду Олександра Струкова. Тиск проявлявся, зокрема, у незаконних відрахуваннях із заробітної плати, відмовах у відрядженнях, та психологічному пресингу. Колектив суду також не підтримував вчинок Гольник та толерував дії голови суду щодо неї.

      В той же час, суддя Гольник всіляко намагалась протидіяти незаконним діям голови суду. 23 березня 2016 року вона подала заяву про притягнення Струкова до дисциплінарної відповідальності до ВККС (тоді вона ще мала повноваження розглядати дисциплінарні скарги), однак Комісія не поспішала її розглядати.

      16 березня 2017 року, невдовзі після реорганізації Вищої ради юстиції (ВРЮ) у Вищій раді правосуддя (ВРП), суддя Гольник подала до ВРП ще одну скаргу на Струкова. Туди ж Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) переслала й першу скаргу. ВРП, як і ВККС, теж не поспішала з їхнім розглядом. Не допомагали й звернення Уповноваженої Верховної Ради України (ВРУ) з прав людини, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Ради суддів України.

      Читайте також: Чому судова реформа в Україні з тріском провалилася

      Дисциплінарна справа стосовно судді Струкова на підставі скарг судді Гольник, Рада суддів УКраїни (РСУ) та НАЗК, ВРП відкрила лише 13 грудня 2017 року. Тобто, саме лише вирішення питання про відкриття провадження у справі зайняло аж півтора року.

      18 березня 2018 року на підставі скарг голови суду Струкова щодо Гольник ВРП відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Гольник та об'єднала її зі скаргою на самого Струкова. У провину судді Гольник Струков ставив нібито "порушення" трудової дисципліни, пости у Facebook та залучення громадськості і журналістів до участі у зборах суддів. При цьому, провадження за скаргою Струкова відкрили всього лиш через 2 місяці з дня її подачі.

      Догана за пост у Facebook: правосуддя...

      23 травня 2018 року ВРП нарешті розглянула всі скарги по суті. Доповідачем за скаргами був сумнозвісний член ВРП Павло Гречківський, який на той час обвинувачувався у замаху на шахрайство. В результаті голова суду Струков отримав лише сувору догану, в той час як суддя Гольник отримала догану (за пост в Facebook та за те, що на збори суддів її суду нібито прийшли запрошені Гольник особи, які намагалися їх зірвати). При цьому, дисциплінарна палата не надала дозволу Гольник оскаржити занадто м'яке стягнення щодо Струкова.

      Після цього суддя Гольник оскаржила рішення дисциплінарної палати щодо себе до пленарного складу ВРП, однак той залишив його без змін. Суддя оскаржила це рішення до Великої Палати Верховного Суду (ВП ВС ). Однак і остання не поспішала розглядати її скаргу.

      В той же час, 26 жовтня 2018 року, через наявність непогашеного дисциплінарного стягнення, ВККС відмовилась допускати Гольник до участі в конкурсі до Антикорсуду. Лише 17 січня 2019 року ВП ВС нарешті розглянула скаргу Гольник та скасувала догану. Незважаючи на це, ВККС відмовилась повертати Гольник у конкурс.

      Окрім розгляду дисциплінарних скарг судді, не відрізнялася швидкістю й процедура призначення судді Гольник на посаду безстроково: рекомендація ВККС про її призначення перебувала на розгляді ВРП більше, ніж 15 місяців. І навіть після подання ВРП про її призначення президент призначив Гольник на посаду з порушенням визначеного законом строку більш ніж на 8 місяців. Незаконну бездіяльність президента суддя наразі оскаржує до суду.

      Історія судді Гольник демонструє, що існуюча система органів суддівського врядування не зацікавлена у захисті незалежних суддів, які дотримуються професійної етики, а навпаки, намагається витісняти таких людей, як суддя Гольник, із власних лав.

      Автор: Андрій Химчук, юрист Фундації DEJURE

      Читайте також: Чи можливо притягнути до відповідальності тих осіб, які потрапляли під скасовану статтю КК

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук