Сфера освіти і науки за час головування у МОН Лісового таки стала пріоритетом уряду. На неї виділяють більше грошей, ніж раніше. Тривають реформи і на різних ланках освіти. Головний фокус також – на безпеці. Торік міністерське крісло під Лісовим серйозно захиталося, однак він залишився на посаді. Якими основними моментами вже запам'ятався на посаді міністра Оксен Лісовий, розповідаємо у матеріалі 24 Каналу.

Важливо Якою буде освіта у 2026 році: від підвищення зарплат учителям і стипендій студентам до реформ

Чим запам'ятався на посаді очільника МОН Лісовий?

У час керівництва Лісового освітнім відомством в Україні стало можливим відмовитися від вченого звання добровільно. Це сталося після того, як на початку роботи у МОН Оксен Лісовий потрапив у скандал. Його звинуватили у плагіаті в дисертації. Він віддав свою дисертацію на перевірку і заявив, що формуватиме в Україні нову культуру доброчесності. Згодом перевірку дисертації міністра призупинили, бо він відмовився від наукового ступеня.

При цьому посадовець заявив, що формуватиме у нашій державі нову культуру академічної доброчесності. Що цікаво, напередодні 2026 року Верховна Рада України таки схвалила законопроєкт №10392 "Про академічну доброчесність". Уперше сформували й тепер діятимуть єдині комплексні законодавчі межі академічної доброчесності в системі освіти і науки – від загальної середньої до вищої освіти, науки, наукових досліджень, експертизи та присудження наукових ступенів і вчених звань.


Оксен Ліcовий / фото з фейсбук-сторінки Оксена Лісового

Важкою була і досі є ситуація із зарплатами педагогів. Хоча ситуація вже зрушила з мертвої точки. Так, у 2024 році учителям мали, нарешті, підвищити зарплату. Очільник МОН навіть озвучив конкретні цифри та етапи: І – з 1 січня – на 10%; II – з 1 квітня – на 12,6%. Однак довгоочікуваного підвищення оплати праці тоді так і не відбулося. МОН навіть розробляло сценарії підвищення зарплат учителів, але грошей тоді на це не було.

Незадовго до кінця 2024 року посадовці, аби втримати учителів у професії, вирішили з 2025 року запровадити щомісячну вчительську доплату до зарплати у розмірі 1000 гривень. З 1 вересня 2025 року сума зросла до 2000 гривень. Однак це були лише доплати, зокрема на час воєнного стану, але не підвищення посадового окладу.

У Державному бюджеті на 2026 рік таки заклали підвищення зарплат учителів, викладачів та науково-педагогічних працівників. Мовиться про 30% з 1 січня і 20% з 1 вересня. У МОН наголошували, що це буде найбільшим комплексним підвищенням оплати праці педагогів за останні роки. Зарплати педагогів у дитячих садках в Україні також зростуть. Їхні посадові оклади підвищать на 30% з 1 січня 2026 року.

Також наступного року збережуть доплату за роботу в несприятливих умовах праці для вчителів. "Вчительська тисяча" зросте до 2 тисяч гривень для всіх учителів і 4 тисяч гривень – для педагогів, які працюють очно на прифронтових територіях (суми після сплати податків). Міністерство освіти і науки України також розробило різні моделі підвищення зарплат учителів.

Натомість у Раді заявляють, що 41% громад України зменшили розмір надбавки за престижність до зарплат вчителям у січні. При цьому 120 з цих громад мають кошти на рахунках ще зі субвенції на суму понад 1 мільярд гривень.


Підвищення зарплат учителям / Depositphotos

Зверніть увагу! Стипендія для студентів вишів з вересня зросте вдвічі – до понад 4 тисяч гривень у 2026 році, повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

У сфері освіти та науки України триває чимало реформ. Бюджет на ці сфери, що важливо, протягом останніх років, зростає. Команда Лісового продовжує втілювати НУШ та ініціює інші зміни. Хоча й не без критики.

Безпека. Пріоритетом залишається безпека. У значній кількості шкіл вже працюють офіцери Служби освітньої безпеки. Триває будівництво підземних шкіл в регіонах, які розташовані географічно близько до Росії, та модернізація укриттів у закладах освіти. Не так давно у МОН заявили, що за два останні роки держава спрямувала понад 11 мільярдів гривень на будівництво підземних шкіл та укриттів. Уже відкрили понад 40 таких об'єктів, а загалом зведуть 221 школу-укриття. Також реалізовують програму "Безпечна школа". Чітко визначать правила перебування на території та в приміщеннях шкіл, встановлюють огорожі, технічні засоби для термінового виклику поліції тощо.

Дошкілля. В Україні триває системна трансформація дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України "Про дошкільну освіту". З вересня 2026 року в усіх дитсадках діти віком 5 – 6 років мають обов'язково вивчати англійську мову. У МОН також раніше анонсували реалізацію ідеї щодо облаштування ясел у дитсадках та готовність приймати у садках дітей від трьох місяців.

Реформа старшої школи. Реформування Нової української школи відновили та продовжили. В Україні з 2027 року повноцінно впроваджуватимуть реформу старшої профільної школи. Усі учні вчитимуться вже 12 років. Зараз триває підготовка. Пілотування реформи "Профільна" стартувало 1 вересня 2025 року. 30 ліцеїв з 19 регіонів України розпочали пілотування окремих елементів реформи. Ці заклади, окрім оновленого змісту, отримали 10 мільйонів гривень на один ліцей для розвитку матеріально-технічної бази закладу освіти. З 1 вересня 2026 року розширять пілот до 150 ліцеїв. Реформування запровадить два напрями навчання: академічний і професійний. Це перший крок до впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти та підготовка до переходу на 12-річну систему.

До слова! Учні в Україні харчуються безоплатно. Безоплатне гаряче харчування для учнів початкової школи запровадили у 2024 році. Програму розширили на учнів 5 – 11 класів у прифронтових громадах. З вересня 2026 року це буде доступно для всіх школярів.

МОН також запровадило скорочені освітні програми з українознавчих предметів для учнів-біженців. До навчальної програми також додають нові предмети. Що важливо, старшокласники тепер вивчають предмет "Захист України" за оновленою програмою, зважаючи на повномасштабну війну.


Оновлення "Захисту України" / фото Романа Балука

Зміни у професійній освіті. МОН популяризує профтехосвіту, а уряд виділяє сотні мільйонів на цю галузь, зокрема на модернізацію майстерень у закладах освіти. У вересні 2025 року набув чинності новий Закон "Про професійну освіту". Він передбачає поступові зміни галузі. Перші коледжі, які увійдуть до експерименту, уже 2026 року працюватимуть у новому статусі комунальних некомерційних товариств. Вони отримають фінансову та управлінську автономію. Також роботу розпочнуть наглядові ради у коледжах та училищах. Запланували запровадити і нові професії та навчальні програми.

До теми Масові зарахування ухилянтів, протести студентів і вчителів: скандали в освіті у 2025 році

У Раді заявляли, що внаслідок ухвалення закону здобути першу професію тепер можна буде у будь-якому віці. Другу чи третю – через 3 роки після здобуття першої. До 1 січня 2027 року МОН України має напрацювати формулу бюджетного фінансування закладів професійної освіти. Має відбутися і реорганізація профтехів.

Зміни у вищій освіті. У вищій освіті також триває чимало змін. Верховна Рада погодила, що студенти вишів в Україні зможуть індивідуалізувати освітні траєкторії. А через кілька років навчання на бакалавраті триватиме 3, а не 4 роки.

Також триває модернізація мережі ЗВО, які є у сфері управління МОН. Таких є близько 120. За попередніми заявами, у мережі відомства до 2030 року планували залишити близько 100 вишів. У 2026 році у пріоритеті – приєднання філій вишів до університетів.

На здобуття першої вищої освіти першокурсникам на контрактній формі навчання два роки тому почали видавати гранти. Розмір гранту залежав від спеціальності та результатів НМТ.

Триває процес зміни ректорів у вишах, зокрема там, де вибори не відбувалися протягом 10 – 20 років. Також при ЗВО почали створювати наглядові ради, які обиратимуть ректора, розроблятимуть стратегію розвитку університету, залучатимуть інвестиції.

В Україні також запровадили зимову вступну кампанію до вишів. Абітурієнти можуть пройти нульовий курс перед основною вступною кампанією. При цьому отримати додатково до 15 конкурсних балів до своїх балів під час вступної кампанії.


В Україні запровадили зимову вступну кампанію / Depositphotos

Відбуваються зміни і в магістратурі та аспірантурі. Зокрема, у МОН зазначали, що перекрили навчальну лазівку чималій кількості ухилянтів, які хотіли завдяки освіті отримати відстрочку від мобілізації.

Наука. Що важливо, молоді вчені та доктори наук в Україні тепер зможуть отримати значно більші гранти на свої дослідження. Фінансування збільшили у кілька разів. Міністр Оксен Лісовий наголосив: це наймасштабніше підвищення за понад 15 років – майже в 5 разів. Загалом в Україні формуватимуть нову систему пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності.

На 2026 рік найважливіші цілі – незмінні: подолання наслідків війни, відновлення зруйнованих шкіл, продовження реформи НУШ, розвиток профтеху, цифрова трансформація тощо.