Що розглядали й навіщо?

З періодичністю раз у 5 років кожна держава-сторона Конвенції ООН про права дитини надає доповідь про виконання положень міжнародного договору. Своєю чергою, зацікавлені неурядові організації та окремі особи надсилають свої міркування щодо ситуації з правами дитини в цій країні.

Читайте також Чого бізнес може навчитися у професійних українських військових?

За результатами вивчення отриманої інформації та усних слухань 18 експертів Комітету ООН з прав дитини надають свої міркування та рекомендації. Вони не мають юридично обов'язкової сили, однак впливають на низку процесів на міжнародному рівні.

Цього тижня Комітет заслухав виступи представників Росії, які намагалися переконати експертів у здобутках Росії у сфері захисту прав дитини.

При цьому росіяни попередили, що не будуть виконувати жодні рекомендації органу, якщо ті суперечать їхній конституції, зокрема в контексті нового територіального устрою держави-агресорки, або якщо вони є втручанням у внутрішні справи або суверенітет, що було алюзією на збройний конфлікт та відсутність будь-яких намірів його завершувати.

Позиція росіян щодо українських дітей

Засідання Комітету було побудоване за принципом серіалу: все те, що цікавило міжнародну спільноту, розглядали наприкінці другого дня слухань або ж після тривалої перерви. Це давало росіянам шанс підтвердити свої пропагандистські наративи такою ж статистичною інформацією, отриманою поспіхом з Кремля. Щодо збройного конфлікту експерти поставили 10 запитань. На жодне з них росіяни не надали вичерпної відповіді.

У контексті вбивств українських дітей, нападів на медичні та освітні установи, представники Росії заявили, що не можуть підтвердити таку інформацію. Щодо депортацій та примусового переміщення – зазначили, що ці злочини не були вчинені, натомість Росія забезпечила "евакуацію" понад 4,8 мільйона українців, серед яких 740 тисяч – діти. З них – близько 2 тисяч – сироти з квазіреспублік Донбасу, якими, на їхню думку, Україна 8 років не цікавилася. Це твердження не відповідає дійсності та численним зусиллям України перешкодити депортаціям і насильницькій передачі в російські родини ще до початку повномасштабного вторгнення.

Зауважте Росіяни дадуть Харкову спокій лише в одному випадку

Представники Росії заявили, що жодного факту усиновлення українських дітей немає. Натомість в контексті окупованого Криму самі ж сказали, що сиріт звідти з 2014 року могли вивозити й брати в родини росіяни з будь-якого регіону: особливої процедури, як і окремого обліку процесу не було. Водночас згадали про оплату послуг прийомних родин щодо "перевиховання" українських дітей.

На запитання про нав'язане путінськими указами російське громадянство українським дітям, росіяни навели статистику – 49 тисяч 81 особа. Саме ця цифра може бути близькою до реальної кількості депортованих Росією дітей з України. При цьому російські представники підтвердили, що нав'язування громадянства було непотрібним, адже доступ до освітніх та медичних послуг забезпечується також іноземним громадянам.

"Зусилля" щодо повернення маленьких українців

Оскільки питання щодо репатріації українських дітей повторно ставилися кілька разів, росіяни дали на них відповідь. Було згадано про створення президентом Росії профільної міжгалузевої групи, однак жодної додаткової інформації доповідачі не надали. Нема відомостей про цю групу й у відкритому доступі.

Наведені відомості дозволяють стверджувати, що навіть за інформацією російської сторони, представники Росії допомогли повернути менше чверті від 388 українських дітей. У цілому, це навіть не 1% від ідентифікованих депортованих неповнолітніх. Тож про жодне сприяння процесу не може бути мови, а разом з насильницькою передачею у російські родини та "перевихованням" варто зафіксувати умисел на "привласнення" українських дітей.

Викорінення ідентичності

Цілий блок питань експертів стосувався викорінення української ідентичності, мілітаризації освіти та політичної індоктринації. Комітет звернув увагу, що такі діяння мають ознаки порушень як Конвенції ООН про права дитини, так і законодавства Росії. При цьому, російські представники виправдовувалися, не вбачаючи в Юнармії, "Русі перших", "Розмовах про важливе", "парті героя" порушень прав як українських, так і російських дітей.

Зауважте Чий офіцер загинув під Кринками, і чи посилав Лукашенко до нас своїх військових

Їхні міркування лише підтверджували правильність розуміння експертів, а також відмову Росії визнавати правосуб'єктність України та особливість її ідентичності. Наведена статистика щодо кількості навчальних закладів з можливістю вивчати українську мову та літературу (92 освітні установи в окупованому Криму та 2 – в Республіці Башкортостан) потребує верифікації та уточнення методик викладання й програм цих дисциплін.

Фабрика дитячого горя

У цілому ситуація із захистом прав дитини у Росії потребує суттєвих реформ. Попри намагання продемонструвати здобутки, росіяни, врешті, лише підтвердили відсутність розуміння духу Конвенції ООН про права дитини.

Що українські, що російські неповнолітні під контролем Росії позбавлені будь-яких ефективних засобів захисту своїх прав: ні Європейський суд з прав людини, ні Комітет ООН з прав дитини не можуть їм допомогти.

Немає у Росії й правосуддя дружнього до дитини, і системи попередження та реагування на злочини проти дітей в закладах інституційного догляду. Комітет кілька разів вказував росіянам на порушення ними власного законодавства щодо захисту прав дитини.

А що далі?

Невдовзі експерти оприлюднять свої прикінцеві зауваження та рекомендації щодо виконання Росією Конвенції ООН про права дитини. Міркування Комітету можуть стати додатковим джерелом доказів для міжнародних судових інстанцій (Міжнародного суду ООН, Міжнародного кримінального суду, Європейського суду з прав людини) та потужним адвокаційним механізмом задля захисту українських неповнолітніх.

Важливо Міністерство вбивства Росії атакує сараї та житлові будинки

Так, експерти можуть висловити ідеї щодо повернення депортованих та примусово переміщених, захисту національної ідентичності на окупованих територіях, запобігання порушень прав дитини в ході збройного конфлікту чинними та новими засобами.

Росія, звісно, зможе не виконувати рекомендацій Комітету, але вже точно не зможе "врятувати обличчя" та уникнути відповідальності для тих, хто цілковито нехтував Конвенцією ООН про права дитини та вчиняв міжнародні злочини.