Голова угорської громади Києва та Київської області Тібор Томпа в ефірі 24 Каналу прокоментував ці заяви та пояснив, чому тема України стала центральною у нинішній риториці угорського прем'єра. За його словами, така зміна акцентів має чітке внутрішньополітичне підґрунтя.

Дивіться також Буданов заявив про прогрес у переговорах: політолог вказав на важливий нюанс

Чому Орбан звинувачує Україну?

Коментуючи заяви угорського прем'єра про проблеми з нафтопроводом "Дружба", Томпа зазначив, що подібна риторика лунає вже не вперше.

Нагадаємо: Угорщина та Словаччина знову закликали Україну відновити транзит російської нафти трубопроводом "Дружба", який зупинився 27 січня після російської атаки та пошкодження перекачувальної станції у Бродах. Прем'єр Угорщини Віктор Орбан пов'язав важливість трубопроводу з ситуацією навколо Ірану та заявив про необхідність негайного відновлення постачання. Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо також звинуватив Київ у відсутності інтересу до відновлення транзиту, водночас заявивши про готовність обговорити це питання на зустрічі в одній із країн ЄС.

Відповідальність за перебої з постачанням нафти Орбан покладає на Україну, хоча причина лежить в іншій площині.

Орбан взагалі не має ніякого права звинувачувати Україну в тому, що не функціонує нафтопровід Дружба. Нафтопровід розбомблений Росією, розбомблений російськими нападами,
– наголосив він.

Російські удари по інфраструктурі вплинули на роботу енергетичних маршрутів, але в публічних заявах Будапешта цей факт замовчується. Натомість усі претензії адресуються Україні.

У всіх цих негараздах, які стосуються Угорщини сьогодні щодо подачі нафти, винна не Україна, а Росія. Але чомусь Орбан цей факт замовчує,
– зазначив Томпа.

Він додав, що така позиція прем'єра виглядає вибірковою і політично мотивованою, адже відповідальність за пошкоджену інфраструктуру очевидна.

Чому антиукраїнська риторика посилилася перед виборами?

Томпа пов'язує нову хвилю різких заяв Орбана з внутрішньополітичною ситуацією в Угорщині. За його словами, соціологія показує зростання підтримки опозиційного політика Петера Мадяра, і це суттєво змінює баланс перед виборами.

Вся ця агресія і українофобія пояснюється тим, що він навіть використовуючи адмінресурс просто не може виграти демократичним шляхом ці вибори,
– зазначив він.

Голова громади підкреслив, що тема України стала зручною мішенню для мобілізації електорату. Раніше в кампанії Орбана домінували інші наративи, зокрема звинувачення "глобалістів" і Брюсселя, однак зараз акценти змістилися.

Орбана підтримує не більше одного мільйона, тоді як три мільйони голосів проти нього і підтримують Україну,
– наголосив Томпа.

Така різниця в настроях суспільства пояснює спроби прем'єра загострити риторику та перевести політичну дискусію у площину зовнішньої загрози.

Залякування і військова риторика у кампанії Орбана

Томпа також звернув увагу на методи, які, за його словами, використовує угорський прем'єр у виборчій кампанії. Йдеться про акценти на безпековій тематиці та створення атмосфери зовнішньої загрози.

Основні методи Орбана – це цькування, тотальна брехня і створення боязні, залякування,
– зазначив він.

Голова угорської громади нагадав, що після публікації невигідної для Орбана соціології той скликав так звану раду оборони та заявив про необхідність посилити захист енергетичних об'єктів.

Він виводить війська, щоб захистити енергетичні об'єкти. Нібито від України,
– наголосив Томпа.

Подібна тактика вже застосовувалася під час попередніх виборів. Тоді розміщення військових підрозділів у прикордонних регіонах супроводжувалося активною риторикою про небезпеку, що, на його переконання, було спрямовано на мобілізацію виборців через страх.

Чи може Євросоюз обмежити повноваження Орбана?

Томпа також прокоментував, чи має Брюссель інструменти впливу на Будапешт у разі системних порушень європейських норм. За його словами, формально такі механізми існують, однак їх застосування потребує політичної волі.

Інструмент, яким взагалі можна було б на всі питання відповісти, це введення сьомої статті,
– зазначив він.

Голова угорської громади пояснив, що йдеться про процедуру, яка дозволяє обмежити право голосу держави-члена у Раді ЄС у разі серйозних порушень принципів правової держави. В Європарламенті вже лунали подібні ініціативи.

Тобто просто лишити права голосу Орбана за всі ті порушення правової державності, європейських норм і законів, що він наробив за останні роки,
– додав Томпа.

Дискусія щодо можливого застосування такого механізму триває, однак остаточне рішення залежатиме від позиції більшості країн Євросоюзу.

Що відомо про конфлікт через транзит російської нафти?

  • Угорщина та Словаччина домовилися створити спільну комісію для перевірки стану нафтопроводу "Дружба" та закликали Україну сприяти інспекції. Віктор Орбан заявив, що, на їхню думку, технічних перешкод для роботи трубопроводу немає, тоді як Київ наполягає на протилежному.

  • Президент Володимир Зеленський запросив прем'єра Словаччини Роберта Фіцо до Києва для переговорів на тлі напруження через транзит російської нафти трубопроводом "Дружба". За даними The Guardian, цей крок може посилити політичну ізоляцію прем'єра Угорщини Віктора Орбана, який під час парламентської кампанії використовує різку антиукраїнську риторику.

  • В Угорщині триває парламентська кампанія, під час якої прем'єр Віктор Орбан і лідер опозиції Петер Мадяр демонструють різні підходи до відносин із Росією та України. Орбана критикують за зв'язки з російськими енергетичними структурами, тоді як Мадяр виступає проти прискореного вступу України до ЄС, але визнає право України на самозахист.

  • Розмова Зеленського і Фіцо відбулася 27 лютого. Словаччина вимагає відновлення транзиту нафти через "Дружбу", яка була пошкоджена внаслідок російських обстрілів, а також пригрозила припинити аварійне постачання електроенергії Україні. Водночас Україна пояснює, що для відновлення інфраструктури потрібен час.