Швейцарські видання Le Matin Dimanche та Sonntagszeitung оприлюднили розслідування, в якому звинуватили патріарха РПЦ Кіріла в роботі на радянські спецслужби. Інформація, що отримала значний резонанс, насправді не є чимось новим, адже про це було відомо давно. Водночас 24 Канал вирішив нагадати про ці таємні сторінки путінського патріарха.

Детально Російський патріарх Кіріл у 1970-ті шпигував для СРСР у Женеві

Очільник російської православної церкви та фактичний куратор її українського філіалу УПЦ МП – патріарх Кіріл, є послідовним прихильником Путіна і злочинцем. Він давно використовує свою владу церковного ієрарха для виправдання війни та геноциду, постійно закликає до нетерпимості і вбивств українців.

Хто такий Гундяєв

Гундяєв – справжнє прізвище злочинця, його повне ім'я Володимир Михайлович Гундяєв, Кірілом він став у 1969 році, коли прийняв монаший чин. Що цікаво, першим покровителем молодого інока став впливовий митрополит Нікодім, йому Кіріл зобов'язаний своєю кар'єрою. Церковник і водночас громадянин СРСР швидко став "виїзним" за кордон, що на той час було рідкісним явищем і свідчило, як мінімум, про "благонадійність".

Перший свій виїзд за кордон Кіріл здійснив у 23 роки до Праги як особистий секретар Нікодіма, на той час він ще навчався у Ленінградській духовній академії.


Гундяєв у молодості / фото Bogaerts, Rob / Anefo

У 1971 році 24-річний Гундяєв стає архімандритом, тоді ж – представником московського патріархату при Всесвітній Раді Церков у Женеві. З 1975 року він вже член Центрального комітету і виконкому ВРЦ. У 1976–1978 роках Гундяєв був заступником патріаршого екзарха Західної Європи.

До теми Не лише Божий суд: як РПЦ відповідатиме за геноцид проти української нації

Після Нікодіма покровителем Гундяєва вже в незалежній Росії був патріарх Алєксій. З 1989 по 2009 рік Кіріл (Гундяєв) керував відділом зовнішніх зв'язків РПЦ.


Алєксій та Кіріл – обоє КДБісти / фото з російських соцмереж

З 2009 року він є очільником РПЦ, на цій посаді замінив патріарха Алєксія, який помер за загадкових обставин. Вважається, що велику роль в обранні Кіріла на патріарха відіграли голоси священників УПЦ МП. До того Кіріл мав репутацію прогресивного "західника" і навіть ліберального ієрарха, проте, на новій посаді перетворився на жорсткого ретрограда і "охранітеля", вірного сатрапа Путіна і навіть викривача задумів проведення "гей-парадів".

Маючи слабкість до акцій, автомобільних перегонів, гірських лиж і розведення ексклюзивних порід собак, він не підпадав під типові образи віруючої людини. Та для Владіміра Путіна це не мало аж ніякого значення.

У 1970-их роках Кіріл був завербований КДБ (Комітет державної безпеки – радянська спецслужба) та мав оперативний псевдонім "Михайлов". Агент виконував завдання служби зовнішньої розвідки у Женеві.

Журналісти отримали доступ до Швейцарського федерального архів та досьє на Гундяєва, що було складено Федеральною поліцією. У Швейцарії "Михайлов" офіційно представляв Московський Патріархат у Всесвітній раді церков (ВРЦ), а неофіційно виконував роль лобіста "російського воєнного православ'я" та мав впливати на політику ВРЦ, плекати любов до СРСР і ненависть до Заходу.


Молодий Гундяєв / фото РПЦ

Тим часом, племінник Кіріла та наступник на посаді в Женеві Михайло Гундяєв заперечив у коментарі Le Matin Dimanche, що його дядько був агентом. "На "щирість його прихильності до екуменічної роботи з іншими церквами" "не вплинув" тиск з боку радянських спецслужб", – прибіднявся Гундяєв в інтерв'ю газеті.

Те, що церковні топи за часів СРСР активно співпрацювали з КДБ – не було таємницею. Ця інформація була загальним трендом і уособленням її були численні анекдоти, один з яких про "батюшка, партквиток на стіл" взагалі став хітом і вічною класикою.

Велику роль у викритті агентів радянських спецслужб відіграв російський священник і дисидент Глєб Якунін. Коли розвалився СРСР він отримав унікальну можливість дослідити архіви спецслужб, як член парламентської комісії з розслідування причин і наслідків ГКЧП.

Завдяки йому були оприлюднені архівні документи 4-го відділу 5-го управління КДБ СРСР про зв'язок і роботу спецслужб та церковних ієрархів. У документах КДБ не було справжніх імен, лише псевдоніми, проте, Якунін зробив дійсно титанічну роботу та знайшов тих, хто ховався за чужими іменами.

Він співставив псевдоніми церковників із добре задокументованими даними про міжнародні відрядження реальних людей – громадян СРСР. Так на світ божий виплив "Михайлов", тобто Володимир Михайлович Гундяєв.


Гундяєв – він же агент "КДБ" / фото Alexander Natruskin AS/ACM

Важливо Патріарх Кіріл заявив, що смерть на війні проти України "змиває всі гріхи"

Ще одним викритим Якуніним агентом КГБ був митрополит Філарет (Михайло Антонович Денисенко), майбутній суперник Алєксія на виборах патріарха, творець УПЦ МП та очільник нині фактично не існуючої УПЦ КП. Він у архівах був зафіксований як "Антонов" (псевдо походить як і у Гундяєва від імені по-батькові). Саме про нього був популярний на початку 90-их мем "Геть московського попа" авторства В'ячеслава Чорновола.

Сам Філарет у 2012 році в інтерв’ю виданню Weekly підтверджував роль КДБ та вплив цієї спецслужби на церковне життя.

Що стосується КДБ, то слід сказати, що з Комітетом Держбезпеки були пов'язані всі без винятку архієреї. Все без винятку! За радянських часів ніхто не міг стати архієреєм, якщо на це не погоджувався КДБ. Тому стверджувати, що я не був пов'язаний із КДБ, було б неправдою. Був пов'язаний, як і всі,
– Філарет про роль КДБ.

Звіти 4-го відділу 5-го управління КДБ СРСР про роботу агентів були опубліковані в книзі іншого учасника парламентської комісія Георгія Урушадзе "Обрані місця з листування з ворогами: 7 днів за кулісами влади". Він, на відміну від Якуніна, не займався особливим аналізом повідомлень, а давав просто текстом те, що вдалося віднайти.

  • 1972 рік, лютий: до Нової Зеландії та Австралії виїхали агенти "Святослав" і "Михайлов" на засідання Центрального Комітету Всесвітньої Ради Церков.
  • 1973 рік, січень: до Таїланду та Індії для участі в роботі ВРЦ виїхали агенти органів КДБ "Магістр" та "Михайлов". Дані агенти сприялви вигідному впливу на роботу Ради та представили матеріали, що становлять оперативний інтерес про становище у ВРЦ і характеризують дані на окремих діячів.
  • 1973, лютий: в СРСР у якості гостя Московської патріархії перебував генеральний секретар ВРЦ Філіп Портер, щодо якого через агентів "Святослава", "Адаманта", "Михайлова" та "Островського" було здійснено вигідний вплив. Отримано інформацію, що представляє оперативний інтерес.
  • 1983, лютий: до Швейцарії для участі в заходах з підготовки асамблеї ВРЦ направлені агенти "Михайлов" та "Костянтин".

Нині в Росії ніхто з церковників не приховує свою роботу на правлячий режим і його спецслужби. Патріарх Кіріл подає приклад. При цьому, РПЦ за його правління фактично є ізольованою та відірваною від світового православ'я структурою.

Хоча в РПЦ досі офіційно не визнають факт роботи Кіріла на КДБ, а його підлеглі так і не відповіли на запит швейцарських ЗМІ, хоча посольство Росії в Берні поспішило назвати розслідування новим проявом "русофобії", вочевидь, сам Кіріл та його оточення роботою на криваву радянську спецслужбу пишаються та нині роблять навіть більше, ніж 50 років тому їх просили на Луб'янці.