Переговорну позицію після мирного саміту в червні передадуть Росії

За словами Скібіцького, Україна та Росія намагаються зайняти "найвигіднішу позицію" перед потенційними переговорами. На його думку, вони можуть розпочатися не раніше, ніж у другій половині 2025 року.

Дивіться також Глобальний саміт миру, а не поразки: чому Росію не запросили та за яких умов можливі переговори

Можливість переговорів

В інтерв'ю The Economist заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький заявив, що не бачить можливості виграти Росію на полі бою. За його словами, якщо відкинути окупантів назад до кордонів, то це не завершило б війну – вона має закінчитися договором.

Водночас речник президента України Сергій Никифоров відповів на ці слова, зазначивши, що першим етапом стане Саміт миру, який відбудеться у Швейцарії 15 – 16 червня.

Україна та Швейцарія організовують Саміт миру, на якому країни світу, які шанують міжнародне право та статут ООН, мають виробити спільну переговорну позицію і передати її Росії. Це і стане першим кроком до справедливого миру,
– зазначив речник.

Додамо, що Росія не буде присутньою на саміті – Кремль сам неодноразово заявляв, що не зацікавлений у такому форматі. Проте у швейцарському МЗС наголосили, що відповідний процес без Москви є немислимим. 

Інші заяви про переговори

• Очільник МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що запрошення Росії на Саміт миру не матиме сенсу. За словами міністра, є лише два способи змусити Кремль дотримуватися угод та обіцянок – успіх на фронті, або ж наявність коаліції країн, які поділяють однакові принципи та однакові підходи. Вже після спільних напрацювань Росію можуть залучити до перемовин – у майбутньому. 
• Радник глави ОПУ Михайло Подоляк розповів, що мовиться не про мир на будь-яких умовах, адже це питання про справедливість. Україна не хоче продовжувати війну, однак вона має скінчитися на наших умовах. 
• Зазначимо, що нещодавно Володимир Зеленський прокоментував спроби переговорів з Росією у Мінську та Стамбулі. За його словами, Україна не була близька до миру. Президент наголосив, що окупанти лише ставили ультиматуми, а не прагнули домовитися