Далекий Нормандський формат
Мінськ-2 буксує ще з минулої осені. Тоді на Донбасі розпочалася чергова ескалація військового напруження, ініційована проросійськими бойовиками. Трьохстороння контактна група в Мінську кілька разів домовлялася про встановлення "режиму тиші", але жодного разу терористичні угрупування не дотримувалася цього рішення і відкривали по позиціях ЗСУ вогонь. Така ж доля спіткала і рішення щодо розведення важкого озброєння у кількох місцях по лінії зіткнення.
2017 рік розпочався запеклими боями біля Авдіївки Донецької області. Наразі загострення розпочалося вже й біля Маріуполя, чого не було досить давно. Причому бойовики обстрілюють українську армію з великокаліберної зброї, забороненої Мінськими угодами. Крім того, практично зупинився процес обміну військовополоненими.
У зв’язку з цим, представник України в Тристоронній контактній групі, екс-президент України Леонід Кучма заявив про необхідність проведення зустрічі лідерів країн "нормандської четвірки".
Я вважаю, що сьогодні на 100% назріло питання і необхідна зустріч "нормандської четвірки". Хочу підкреслити: на рівні Мінського процесу, на рівні міністрів закордонних справ питання не рухаються. Тому потрібно лідерам країн зібратися і сказати публічно, чого нам очікувати,
– сказав Кучма.
Зустріч "нормандської четвірки" потрібна, але поки нереальна
Як зазначає голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, ідея правильна, але є великі сумніви щодо її реалізації. За його словами, Кучма не враховує специфіки нинішнього моменту. За його словами, у найближчі кілька місяців зрушень у "нормандській четвірці" не буде. Це підтверджується відмовою Росії взяти участь у засіданні глав МЗС "нормандської четвірки" в Парижі, що відбулося 24 березня.
Після вбивства колишнього російського депутата Дениса Вороненкова в Києві, відмови СБУ на в'їзд Юлії Самойлової в Україну для участі в Євробаченні і досить жорстких оцінок дій російської влади президентом Петром Порошенко ймовірність того, що Путін і Порошенко сядуть за стіл переговорів, вкрай мала,
– переконаний Фесенко.
На думку експерта, загострення двосторонніх україно-російських відносин виводять на перший план не стільки зустріч у Нормандські форматі, скільки посередницькі зусилля Німеччини та Франції. Берлін і Париж, говорить політолог, повинні зараз згладити ситуацію, а потім організовувати зустрічі.
Читайте також: Коли закінчиться війна, або чому Мінські угоди не діють: думки експертів
Однак є ще одна суттєва перепона – вибори президента Франції, які відбудуться в квітні-травні. Також в Росії чекають переговорів з Дональдом Трампом.
"Поки не буде ясно, хто стане президентом Франції і, відповідно, новим міністром закордонних справ, а Москва не зрозуміє, можна чи ні домовитися з Трампом, Росія не піде на зрушення в переговорах", – підкреслює Володимир Фесенко.
Як зауважує голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран, переговори у будь-якому форматі необхідні. Але треба розуміти, що миру вони не принесуть, але це дозволить Україні виграти час.
Як відомо, поки дипломати говорять, гармати мовчать. Хоча на сході України вони зараз не дуже мовчать, але коли йдуть переговори, то все ж таки тиші більше. Тому Україні потрібно ініціювати такі перемовини. Але треба розуміти, що миру від них не отримаємо. Зате отримаємо продовження санкцій проти Росії і час на зміцнення армії,
– зауважує Таран.
Загроза приєднання ОРДЛО до Росії
Деякі експерти вважають, що Кремль розробляє новий сценарій – надання більшої суб'єктності так званим "Д/ЛНР". Зокрема, як вважає політолог з РФ Андрій Піонтковський, російське політичне керівництво змінило власну тактику щодо невизнаних "ДНР" і "ЛНР". За його словами, Путін вирішив відмовитися від ідеї "впихання" так званих республік в Україну з метою її подальшого розпаду. Піонтковський зазначає, що Путін усвідомив, що влада України на таке не погодиться іти, а країни Заходу не володіють необхідними важелями тиску на офіційний Київ у даному аспекті.
Тому російська влада, за його словами, вирішила підвищити суб'єктність "ДНР" і "ЛНР". Кремль визнав "паспорти" псевдореспублік, в "Д/ЛНР" "націоналізували" підприємства України.
А як повідомив координатор групи "Інформаційний спротив", народний депутат Дмитро Тимчук, на окупованій території Луганської області ватажки "ЛНР" почали конфіденційне обговорення зміни "керівництва республіки". Це, на його думку, – перший крок до визнання Росією "республіки" з перспективою подальшого входження до складу РФ.
Путін не забере "республіки", але конфлікт може заморозити
Однак сценарій приєднання "Д/ЛНР" до Росії виглядає дуже утопічно. І Кремль ніколи не зробить такий крок. По-перше, фінансово Росія не потягне псевдореспубліки. По-друге, через це РФ отримає жорстке посилення економічних санкцій. Інша проблема, що Кремль може створити з цих псевдореспублік другу Абхазію чи Придністров’я. Тобто заморозити конфлікт. Це найгірший сценарій для України і необхідно зробити все, щоб його уникнути.
Водночас, на переконання політичного експерта Михайла Басараба, це черговий шантаж Кремля. Путін не відмовився від своєї ідеї – повернути окуповані території Україні, але на своїх умовах. Тобто надати їм особливий статус, провести амністію для бойовиків і місцеві вибори, але без виведення російських військ і відновлення контролю України над кордоном.
Все, що останнім часом робить Кремль – визнання документів "Д/ЛНР", націоналізація українських підприємств, які нібито перебували під нашою юрисдикцією, анонсування якогось плану інтеграції "Д/ЛНР" до Росії, що прозвучав нещодавно в Ялті – шантаж. Це тактичний прийом, який спрямований на те, щоб пришвидшити процес реінтеграції ОРДЛО в Україну,
– вважає Басараб.
За його словами, Кремль розраховує, що керівництво України використає ці рішення Кремля, аби отримати додатковий аргумент у внутрішньоукраїнських суперечках. Зокрема, аби наполягати на необхідності виконання Мінських домовленостей і найшвидшому поверненні цих територій. Тому що, зауважує політолог, якщо ми начебто цього не зробимо, то втратимо ці землі остаточно.
Зміна керівництва "Д/ЛНР"
Один із варіантів для поновлення переговорів може стати зміна керівництва бойовиків. В ЗМІ з’явилася інформація про те, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков таємно поїхав в ОРДЛО з метою зміни керівництва. Зокрема в так званій "ЛНР".
Однак, як підкреслює Володимир Фесенко, до нормалізації переговорного процесу така заміна не має жодного відношення. Справа, говорить експерт, не в прізвищах. Раніше з радником Путіна Владиславом Сурковим помічниця Держесекретаря США Вікторія Нуланд обговорювала кандидатури не нових керівників "Д/ЛНР", а людей, які можуть очолити перехідні адміністрації ОРДЛО.
Якщо будуть домовленості про створення перехідних адміністрацій ОРДЛО, де будуть представники України, міжнародних організацій, можливо, і технічні представники так званих республік, тоді знадобляться нейтральні фігури від "Д/ЛНР". Тобто спочатку рішення про перехідні адміністрації, а потім пошук їхніх керівників,
– зауважує експерт.
Заміна Захарченка і Плотницького не зрушить переговорний процес
Такої ж думки і Сергій Таран, який зазначає: Росія давно готова поступатися ОРДЛО, але просто питання не в керівництві, а в тому, що Україна не хоче приймати ці території на російських умовах.
Заміна керівництва "Д/ЛНР" – спосіб довести Заходу, що Росія компромісна і готова йти на речі, які, як кажуть у Москві, допоможуть врегулювати конфлікт на Донбасі. Тим самим вони хочуть показати, що якщо Україна погодиться забрати окуповані республіки, надавши їм особливий статус, то Кремль готовий прибрати нинішніх керівників "Д/ЛНР",
– говорить Таран.
Вочевидь, Україна повинна сьогодні посилити переговорний процес із західними країнами. В першу чергу, з новою адміністрацією США. Поки невідомо, коли може відбутися зустріч Порошенка з Трампом, але українській дипломатії необхідно докладати максимум зусиль, щоб це сталося вже найближчим часом. Також офіційний Київ має продовжувати збирати доказову базу присутності російських регулярних військ на Донбасі. Ці аргументи допоможуть і в справі "Україна проти Росії" в Міжнародному суді ООН в Гаазі, і стануть в нагоді для західних партнерів – як доказ того, що санкції не можна пом’якшувати.
Крім того, не треба забувати про інші майданчики – Раду Європи та ООН. Швидкого миру не буде. Але діяти потрібно по всім напрямам, не лише на зовнішній арені. Не менше значення в питанні розв'язання конфлікту мають і внутрішні процеси в Україні. Питання не тільки в реформах, а й в утвердженні на загальнонаціональному рівні чіткого плану реінтеграції окупованих територій. Головне – робота повинна бути системною і послідовною, із залученням різних політичних партій, волонтерів і громадських активістів.
Читайте також: Три роки анексії: коли і як Україна може повернути Крим