Таку думку 24 Каналу висловив політолог Андрій Вігірінський. Зокрема, видання The New York Times опублікувало матеріал щодо підривів на газогонах у Балтійському морі.

Дивіться також Чому Європа не замерзла: зрада "генерала Мороза", або як Росія провалила зимовий похід

За даними видання, нові розвіддані США свідчать про причетність до диверсії "проукраїнської групи", до складу якої входили противники президента Росії Владіміра Путіна.

При цьому, за інформацією журналістів, до інциденту на газогонах могла бути не причетна влада України. Мовляв, диверсантами могли бути певні приватні особи, серед яких могли бути як росіяни, так і українці.

Реакція росіян

Як зазначив Вігірінський, росіянам така версія не сподобалася.

"У країні-агресорці продовжують наполягати на тому, що за вибухами на "Північних потоках" стоять "американські та англосаксонські спецслужби", – зазначив політолог.

Ба більше, за його словами, російські пропагандисти висміяли версію видання The New York Times.

Андрій Вігірінський прокоментував нову інформацію про підрив "Північних потоків": дивіться відео

Конструктивна позиція Заходу

Як зазначив Вігірінський, найкращою позицією у цій ситуації є саме та, яку продемонстрували офіційні особи США та Німеччини.

Представники цих країн заявили, що будуть опиратися лише на офіційні звіти досудового розслідування. Все інше, навіть якщо це злив інформації з матеріалів справи – наразі не має значення,
– сказав політолог.

Він зауважив, що навряд чи ці оприлюднені дані якось можуть вплинути на відносини Києва та Берліна. Адже канцлер Німеччини Олаф Шольц сам хизується тим, як швидко та оперативно його країна змогла позбутися залежності від російських енергоносіїв.

Зміщення акцентів відповідальності

Вігірінський вважає, що цивільні особи не могли провести таку складну операцію на газогонах.

Ймовірніше за все, йдеться справді про певні спецслужби, які мають відповідні технічні засоби та фахівців, аби реалізувати таке завдання. Це можуть бути необов'язково російські спецслужби, а, наприклад, представники дружніх до України держав,
– зазначив політолог.

Однак у статті The New York Times акценти зміщуються таким чином, що підриви на "Північних потоках" – це не ініціатива країн на державному рівні. Відповідно, у цьому не можна звинуватити жодну спецслужбу чи уряд.

"Тобто головний меседж – що це (підрив газогонів – 24 Канал) не було частиною державної політики будь-якої з країн", – сказав Вігірінський.

Чому версія видання непереконлива

Політолог додав, що версія американської газети виходить доволі дивною.

"Отже, йдеться не про міждержавний конфлікт, а про певну групу людей, яка за покликом душі, використовуючи власні фінансові ресурси, реалізувала такий "казус" на газогонах. І їх, мовляв, шукають", – зазначив Вігірінський.

Він зауважив, що такий варіант – абсолютно непереконливий.

Безглуздо звучить, що можна 2 нитки газопроводу – стратегічного інфраструктурного об'єкта – підірвати, використовуючи яхту та підручні засоби,
– сказав політолог.

Він іронічно додав, що, безумовно, кожен "другий аквалангіст з сертифікатом із Єгипту" здатен на такі дії.

Інцидент з "Північними потоками": що відомо

  • "Північний потік-1" і "Північний потік-2", кожен з яких складається з двох ниток, були побудовані контрольованим Росією "Газпромом" для перекачування 110 мільярдів кубометрів природного газу на рік до Німеччини дном Балтійського моря.
  • Вибухи на трубопроводах сталися у вересні 2022 року. У НАТО назвали підриви на трубопроводах диверсією.
  • Радник очільника Офісу Президента Михайло Подоляк тоді зазначав, що витік газу – це російський акт агресії проти ЄС. У планах Кремля було викликати паніку перед зимою.
  • Зараз Росія планує законсервувати пошкоджені нитки своїх підводних газопроводів "Північний потік-1" та "Північний потік-2".
  • Попри заяви "Газпрому" про можливість ремонту, джерела Reuters повідомили, що Росія вважає проєкт "похованим" через неможливість покращення відносин із Європою найближчим часом.