Данія має дати дозвіл на будівництво трубопроводу на південний схід від острова Борнхольм, що розташований у Балтійському морі. Так, зведення двох паралельних підводних трубопроводів заплановане на континентальному шельфі у виключній економічній зоні країни. Про це мовиться в заявці оператора проекту Nord Stream 2 AG.
Читайте також: Меркель засумнівалася у здатності Єврокомісії блокувати будівництво "Північного потоку-2"
Планується, що трубопровідна система буде завершена і готова до транспортування газу у другій половині 2020 року,
– йдеться у заявці.
Зазначимо, що дозволи на будівництво газопроводу "Північний потік-2" вже видали у Швеції, Німеччині, Фінляндії та Росії. Підготовчі роботи на суші і на морі розпочалися у 2018 році в усіх чотирьох країнах. Наразі трубопровід прокладають у водах Німеччини, Швеції і Фінляндії.
Так, російський морський газопровід в обхід України готовий вже на 48% (приблизно 1,1 тисячі кілометрів). Данія – остання країна, яка досі не видала дозвіл на будівництво. Громадські слухання в Данії щодо маршруту газопроводу в водах на південь від Борнхольма пройдуть 19 червня.
Що таке "Північний потік-2"?Це – друга гілка вже наявного "Північного потоку". Його проект передбачає будівництво двох ниток газопроводу загальною потужністю у 55 мільярдів кубічних метрів газу на рік. Газопровід будують не тільки для того, щоб поширити свій вплив у Європі, а й щоб обійти транзитні збори України. Послуги транзиту російського газу до ЄС щороку приносять Україні по 3 мільярдів доларів.
Маршрут "Північного потоку-2": карта
"Північний потік-2" починається у російському Виборзі, проходить дном Балтійського моря та пролягає між країнами Балтики, Фінляндією, Польщею, Швецією, Данією та нарешті закінчується у німецькому Ґрейсфальді.
Проти будівництва газопроводу виступили Польща, країни Балтії, Україна, Молдова, Словаччина, США та Данія.
Україна після запуску "Північного потоку-2" втратить не лише дохід від транзиту блакитного палива, але й геополітичний важіль впливу.
