Аби добру не пропадати, у команді Зеленського підхопили традицію звітувань про "покращення" й зараз активно експлуатують історію з формулою "Роттердам+". У президента доповідають: формулу скасовано, грабіж зупинено, споживача захищено, одним словом, все просто ідеально. На словах – так, але якщо говорити про конкретні справи, то все далеко не так оптимістично. Бо наразі, по суті, нічого не змінилося. І ось чому.
Важливо: Запуск ринку електроенергії: як вплине на ціни і що змінить
Почнемо з самого початку. Історія з Роттердамом стартувала у 2014-му – після окупації частини Сходу України. Звідти до решти регіонів нашої держави надходив антрацит – вугілля найвищої якості, яке активно використовується для теплової генерації електроенергії. Брак палива було вирішено компенсувати шляхом купівлі вугілля на міжнародній біржі в Нідерландах, куди його привозили з Південно-Африканська Республіка і Південної Америки. Однак це не означало, що до українських ТЕС потрапляв саме закордонний антрацит – частка імпорту була якраз невеликою. Просто за базис взяли вартість вугілля в нідерландському порті Роттердам, куди його постачають з усього світу, плюс вартість доставки в Україну. Так народився "Роттердам+".
Навіщо це було зроблено?
Як переконували в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), така методика розрахунку повинна була усунути ручне регулювання цін, забезпечити незалежність від постачань із зони АТО і позбавити Україну проблем з накопиченням достатньої кількості вугілля для проведення опалювального сезону. Однак по факту з січня по листопад 2016 року ціна теплової електроенергії в Україні зросла вдвічі, а блокада вугілля з АТО провадилася тільки на папері.
Так, життя внесло корективи: ніхто не переймався тим, що йде війна, а вугілля, видобуте на окупованій території преспокійне спалювалося в українських ТЕС. Була напрацьована сіра схема постачання вугілля з Донбасу до України через Білорусь і Польщу. При цьому на державних шахтах антрацит купували за собівартістю, але звітували про витрати, виходячи з "роттердамського" тарифу. Зайве казати, що енергетичні монополісти отримували від цієї оборудки надприбутки.
Покарати олігархат та скасувати корупційну схему ще до свого обрання обіцяв президент Володимир Зеленський. І нині його представник у Кабміні Андрій Герус анонсує подання до Верховної Ради законопроекту про зниження ціни електричної енергії вугільних електростанцій (умовний "Роттердам мінус"). Таке, мовляв, стало можливим через скасування формули "Роттердам+". Однак, передусім, зауважу, що в Європі впали ціни на вугілля (на світових біржах антрацит котується на 25-30% дешевше), тобто ринкові умови змінилися, і формула, по суті, сама себе пережила, ба навіть стала невигідною для застосування. Однак головне не це.
Представник президента України в Кабміні Андрій Герус / Фото УНІАН
В Україні тарифоутворенням займається вище згадана НКРЕКП. А відтак можна ухвалити будь-який закон, але він увійде в протиріччя з діями комісії. Нагадаю, що існуючі тарифи для населення досі визначаються постановою НКРЕКП від лютого 2015 року, тобто вони були затверджені за рік до введення "Роттердам+". Формула боляче вдарила по непобутових споживачах, на яких дійсно нажився олігархат, проте цінами на послуги ЖКГ для звичайних домогосподарств займається НКРЕКП.
Завжди на часі: Фіксований тариф за електроенергію буде скасовано: чи доведеться платити більше
Крім того, у заанонсованому Герусом законі про зниження ціни електроенергії взагалі відпаде потреба, якщо дійсно запуститься ринок електроенергії. А з цим, між іншим, все не так просто, адже нині чиниться спроба перенести введення цього ринку на рік – до 1 липня 2020 року. На думку Офісу президента, поки ринок електроенергії не готовий до нових умов роботи.
Про що ж тоді йдеться у законопроекті Зеленського? Про це судити складно, адже самий законопроект поки що ніхто не бачив. Імовірно, гіпотетична формула "Роттердам-" повинна буде певним чином регулювати тарифи вугільних електростанцій, дозволяючи користувачам не переплачувати за сировину. Але це знову таки те саме ручне управління.
Тим часом, запуск ринку електроенергії – це окрема велика тема, і мова зараз не про нього, а про політичний аспект всієї справи. Цілком очевидно, що середньостатистичний виборець не розбирається ані в "плюсах", ані в "мінусах", ані в Роттердамах. Проте йому піднесли страву під таким соусом, який він здатен проковтнути і який обов'язково ковтне. Адже у Зеленського все загортають у боротьбу з олігархатом і у захист добробуту населення. Тому просування тези про те, як хвацько Зе-команда "покарала" Ахметова чи Коломойського, може дати певний електоральний ефект.
Хоча насправді конкретно ці персонажі не страждають ані найменшою мірою. Між двома олігархами наразі виборче перемир'я, і люди Ахметова балотуються у складі "партії мерів", створеної Коломойським. Ахметову такий союз потрібен, аби "зберегтися" при новій владі, що ж стосується Коломойського, то і він має свою вигоду. Є підрахунки, відповідно до яких група Коломойського-Боголюбова виграє подвійно, оскільки її підприємства – Нікопольський феросплавний і Запорізький феросплавний заводи, які споживають приблизно 5,2 млрд кВт/год на рік – заощадять близько 1,5 млрд гривень в рік за рахунок зниження ціни на електроенергію.
Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський
Скасування формули "Роттердам+" дуже вигідно й президенту Зеленському. На це він йде не так від доброти душевної, як для того, щоб отримати додатковий інструмент для боротьби зі своїм суперником – Петром Порошенком. Це особливо актуально зараз, коли рейтинг самого Зеленського почав знижуватися, а рівень підтримки п'ятого президента – рости.
Одним словом, зниження вартості електроенергії – це, передусім, іміджевий проект команди Зеленського. Можливо, певний час ціну на неї будуть утримувати на нинішній позначці або навіть зменшувати штучним шляхом. Але що буде далі? Хочу нагадати позицію НКРЕКП, відповідно до якої вартість електроенергії для українських домогосподарств є однією з найнижчих в Європі, тому в будь-якому разі не варто очікувати її зниження. А чи буде натомість підвищення? Теоретично можливе все, і після виборів цифри у платіжках можуть підрости. Але це поки що – не на часі. Для влади головне дожити до виборів – благо, щодо них лишається менше двох тижнів.
Ну а виборцю (котрий є також і споживачем) варто серйозно замислитися над тим, кого він обирає і навіщо. Тим паче, що парламентські вибори – це, передусім, вибори прем'єра. Саме до нього ми й будемо адресуватися з усіма нашими бідами та надіями.
Читайте також: Після запуску нового ринку електроенергії ціни рахуватимуть погодинно, – Герус