Тепер, окрім телевізорів та білбордів, політична агітація заполонила ще й соціальні мережі. Найбільше її у Facebook, де зареєстровано майже 13 мільйонів українців.
Читайте також: Парламентські вибори: як інтернет-додатки можуть допомогти обрати партію
"Існує така легенда, не підтверджена поки що, що Зеленський виграв вибори зокрема завдяки активній компанії в соціальних мережах", – заявив аналітик Громадського руху "Чесно" Ігор Фещенко.
Відтак, у Зеленського вирішили цю ж технологію застосовувати і на парламентських. Кожен мажоритарник, який йде від "Слуги народу", зареєстрував окрему сторінку з назвою округу, в якому вони балотуються.
Сторінки мажоритарників "Слуги народу"
"Голос" в основному розповсюджує дописи про свій тур змін. А "Європейська солідарність" Порошенка рекламує в соцмережі топ-10 свого списку. Та вступ України до ЄС та НАТО, в разі їхнього приходу до влади.
За кілька днів до виборів "Опозиційна платформа – За життя" також почала наповнювати свою сторінку. До цього усі дописи сконцентровувалися у Юрія Бойка.
"Це фактично є найдешевший канал комунікації серед телебачення, преси і зовнішньої реклами. Плюс це прямий контакт з аудиторією", – заявив політолог Тарас Семенюк.
Як зрозуміти, що допис рекламний
Як правило, політична реклама у Facebook – це короткі відео чи світлини. Впізнати такі рекламні дописи легко: під ним обов'язково є підпис "реклама" і ким вона оплачена. Проте у своїх стрічках ми бачимо далеко не все, що просувають політики, а лише ті дописи, які нас можуть зацікавити.
Facebook дає можливість розміщувати рекламу за інтересами людей. Так само можна розміщувати рекламу в залежності від їхнього віку, університету, який він закінчив. Можна ще розміщувати рекламу в залежності від того, яким телефоном людина користується,
– пояснив керівний партнер агенції цифрових комунікацій PlusOne Максим Саваневський.
Але соціальні мережі використовують не лише для просування власної партії. А й для розповсюдження так званої "чорнухи" негативної інформації чи фейків про своїх опонентів.
Однак, ефективність політичної агітації у Facebook не доведена. Для політиків це радше механізм для збільшення своєї упізнаваності. Тому малоймовірно, що "лайк" на рекламі стане гарантованою галочкою навпроти партії у бюлетені.
Читайте також: Ким працюють кандидати-мажоритарники: цікава інфографіка
Проте в будь-якому разі, кандидати в народні депутати мають сплачувати цю рекламу зі своїх офіційних виборчих фондів. А, як показала практика президентських перегонів, витрати на рекламу у соцмережах у своїх фінансових звітах вказують лише одиниці.