Головне управління розвідки Міноборони опублікувало відео з розповідями свідків операції "Азовсталь". Тоді, коли розпочались вертолітні вильоти, усю територію навколо Маріуполя контролювали окупанти.
До теми Розумів, що лечу у заблокований Маріуполь, – історія пораненого бійця про евакуацію з Азовсталі
Водними шляхами неможливо було скористатися, оскільки росіяни підвели свої бойові кораблі. Єдиним шляхом залишався повітряний міст.
З шоколадок варили суп: ситуація у захисників Азовсталі була критичною
Оборонці Маріуполя дуже потребували додаткового озброєння, оскільки противник значно перевершував у техніці та панував у повітрі. Через те, що в бункерах заводу ховалися і мирні жителі, запас продовольства у гарнізоні швидко вичерпався. Воїни потребували води, їжі та медикаментах вже з середини березня. Доходило до того, що із шоколадок варили суп.
Зі зброї вкрай захисникам "Азовсталі" вкрай необхідні були переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger та комплекси по знищенню броньованої техніки, зокрема NLAW та Javelin. Це все вдалося доставити на територію заводу. Також захисникам доставили Starlink, чому воїни неймовірно зраділи. Відтоді у бійців з'явися зв'язок.
Гелікоптер привіз допомогу на "Азовсталь" / Скриншот з відео
Як розробляли маршрут гелікоптерів
Повітряний маршрут для гелікоптерів розробляли з урахуванням даних розвідки та радіусу дії й технічних характеристик ворожої ППО. Гелікоптери летіли низько, щоб бути непоміченими. Також було важливо при такому маршруті розрахувати таку відстань, щоб навіть якщо росіяни помітили гелікоптер, вони не могли його знищити.
Щоб полегшити гелікоптери, з них познімали всі системи озброєння і заправляли рівно для подолання необхідної дистанції. Гелікоптер дозаправлявся виключно перед лінією розмежування на аеродромі підскоку – в полі сідав вертоліт, під'їжджав заправник і заливав пального рівно стільки, скільки потрібно до заводу "Азовсталь" і назад до аеродрому підскоку. Все для того, щоб натомість максимально завантажити борт вертольота озброєнням та продовольством й мати змогу забрати з собою максимальну кількість поранених.
Попри те, що маршрут будувався так, щоб оминути російські війська, кілька разів вертольоти пролітали над ворожою технікою противника. З екіпажем завжди літали офіцери підрозділу спецпризначення, які виконували функцію бортових стрільців і підтримували морально екіпаж. Також вони повинні були організувати евакуацію та безпеку екіпажу на випадок збиття вертольота.
росіяни все бачили та не гаяли час
Після кожної вдалої операції окупанти нарощували свою систему ППО й згодом використання вертольотів стало неможливим. При цьому начальник ГУР Кирило Буданов назвав операцію успішною, адже всі 7 заходів доправили необхідні вантажі на Азовсталь. Це дало змогу цілий місяць утримувати противників, які штурмували завод. Маріуполь фактично загальмував наступ окупантів на собі й не дав ворогу просунутися далі.
Поранені військові, яких евакуювали з заводу, безмежно вдячні героям, які прилетіли їм допомагати. Вони наголосили, що Маріуполь – Україна і ми його неодмінно відвоюємо.
До теми – у ГУР розповіли подробиці операції "Азовсталь": дивіться відео