ЗМІ без вибору

Для того, щоб зрозуміти логіку нового рішення правлячої консервативної популістської партії "Право і справедливість" (PiS – 24 канал), потрібно озирнутися на 5 років активної роботи над так званою "реполонізацією" польських ЗМІ. За цей час владі вдалося суттєво вплинути на свободу слова і медіаландшафт.

Читайте також Медіа без вибору: як польські ЗМІ протестують через новий податок на рекламу

З 2015 року в редакції громадських мовників на зміну незалежним керівникам приходили люди, які були схвалені партією, а після чергової перемоги на президентських виборах Анджея Дуди, схоже, ситуація почала тільки погіршуватися. Уряд Польщі, то заявляв про намір скоротити частку іноземної власності в польських медіакомпаніях, то наполягав на нові ініціативи, які нібито давно існують в ЄС.

Анна Гелевска – віцеголовуюча Фонду репортерів Польщі (Fundacja Reporterów) допомогла сайту 24 каналу розібратися з ситуацією навколо обмежень свободи слова в Польщі. За її словами, "реполонізація" роками була одним з "модних слівець" в політичному лексиконі партії "Право і Справедливість". І дії не змусили себе чекати.

"У грудні 2020 року підконтрольний державі польський нафтопереробний завод PKN Orlen придбав найбільшу місцеву медіа-групу PolskaPresse, що раніше належала німецькій Verlagsgruppe Passau – з більш ніж 17 мільйонами читачів, 20 регіональними газетами, 120 місцевими тижневиками і понад 500 онлайн-сайтами. Моравецький (прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький – 24 канал) назвав операцію "важливим кроком на шляху до "реполонізаціі" медіа-сектору". За 2 місяці до цього міністр культури і національної спадщини Польщі Пьотр Глинський підкреслив: "Польські державні компанії повинні купувати ЗМІ там, де це можливо", додавши, що найближчим часом він зробить подальші кроки щодо скорочення іноземного володіння польськими ЗМІ", – пояснює Анна Гелевска.

Один з протестів за свободу медіа / Фото politkrytyka.org

До слова, колишній міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський написав після новини про угоду: "Orlen стає "Газпромом" "Права і справедливості".

За словами експертки, під час першого терміну правління консерватор взялися за громадські ЗМІ. Один з найвідоміших політтехнологів партії Яцек Курскі став главою Польського громадського телебачення (TVP).

Що таке TVP?

Це польська громадська телерадіокомпанія. Анна Гелевска образно характеризує її діяльність, як свого роду "гібридну тварину". З одного боку, вона працює на тому ж комерційному ринку, що і приватні видавці, і отримує дохід від реклами. Але в той же час щорічно отримує гроші платників податків. Тільки нещодавно уряд підтримав TVP сумою в 2 мільярди злотих.

З того часу TVP став центром пропаганди та дезінформації, проводячи наклепницькі кампанії проти фізичних та юридичних осіб, які не вписуються в державну екосистему, і нападаючи на незалежних журналістів, які розкривали скандали і неправомірні дії партії,
– пояснила експертка.

Згідно із законопроєктом, третину надходжень від нового податку буде направлено в новий Фонд культури і національної спадщини. Цей фонд буде підтримувати "нові медіа-проєкти, пов'язані з цифровими змінами і популяризацією національної спадщини".

За твердженням авторів законопроєкту, частина податку повернеться в засоби масової інформації, які займаються такими проєктами. Фактично – ЗМІ, які вибере новий орган, підконтрольний уряду, так що в кінцевому підсумку приватні ЗМІ будуть платити за рупори пропаганди,
– побоюється Анна Гелевска.

Позиція уряду Польщі

У коментарях представників уряду найчастіше з'являється твердження про те, що "Право і справедливість" всього лише бореться з несправедливістю. Адже протягом 90-х великі закордонні інвестори (наприклад, німецька Axel Springer SE – 24 канал) викупила ряд польських активів. Хоча насправді в медіаполі завжди спостерігався баланс проурядових і опозиційних ЗМІ з місцевими власниками.

Скандальний законопроєкт про податок з реклами, який спровокував масову акцію, був внесений на розгляд тільки на початку лютого. Йдеться про законопроєкт про додаткові доходи для Національного фонду охорони здоров'я, Фонду захисту національних пам'ятників і про створення Фонду підтримки культури і національної спадщини в сфері ЗМІ. Зараз проводяться попередні консультації.

Політика влади Заборона абортів: у Польщі вступило в силу скандальне рішення

Інші країни ЄС вже ввели подібний збір, а у нас дуже часто бувають ситуації, коли цифрові гіганти і великі компанії уникають оподаткування,
– заявив офіційний представник уряду Польщі Петро Мюллер в ефірі TVP.

Громадські працівники налаштовані песимістично. "Формально уряд прийме будь-який законопроєкт, який хоче прийняти", – вважають у Фонді репортерів Польщі.

На плани уряду може вплинути те, що всередині правлячої коаліції вже виникли деякі розбіжності навколо нового законопроєкту. Я припускаю, що на даному етапі видавці можуть тільки протестувати і показувати своїй аудиторії, чим усе обернеться, якщо нове законодавство набуде чинності,
– стверджує Ганна Гелевска.

Привіт, Угорщино!

Хоча ситуація зі свободою слова і правами людини в Угорщині – поширений предмет для критики з боку ЄС, саме цю модель, схоже копіюють в Польщі. Польські громадські працівники скаржаться на впізнаваний порядок в стилі прем'єр-міністра Віктора Орбана і його партії "Фідес".

Наприклад, дослідження VSQUARE показує, як Будапешт використовує гроші платників податків для поширення політичної пропаганди. Так, державна реклама є основним джерелом доходів проурядових новинних агентств, включаючи державну телерадіокомпанію з річним бюджетом 260 мільйонів євро (дані 2019 року – 24 канал), що становить 25% від загальних доходів ринку новинних ЗМІ Угорщини. Згідно з даними, отриманими компанією Kantar, що займається маркетинговими дослідженнями, в 2018 році проурядові приватні ЗМІ отримали 225 мільйонів євро на державну рекламу.

Нещодавно з'явилася заява громадських організацій на підтримку ЗМІ, у якій підкреслюється, що саме медіа "грають важливу роль в контролі державних органів, збирають інформацію про те, як політики і чиновники виконують свої функції і як витрачаються наші гроші".

"Основна мета – вдарити по незалежних ЗМІ, а не по цифрових гігантах, яких уряд поки не зачепив, маючи такі можливості за допомогою різних законодавчих актів (і, наприклад, шляхом встановлення порогу доходу для них). Що стосується країн, які згадує уряд як приклад, це перш за все Угорщина, Австрія та Греція. Ми знаємо, що сталося із засобами масової інформації в Угорщині після того, як Віктор Орбан реалізував свої плани", – підсумовує експертка Фонду репортерів.