Чому представників влади так непокоять акції протесту, і яким чином діятимуть високопосадовці, розбиралися журналісти сайту "24".

"Зрадофіли" від народу

Петро Порошенко, попри власні заяви, що акції протесту з вимогами проведення великої політичної реформи – це норма для демократичної країни, вочевидь, волів би позбутися протестувальників якнайшвидше. На засіданні Ради регіонального розвитку Порошенко не втримався і назвав "зрадофілами" людей, які критикують всі зміни, що відбуваються в Україні.

Читайте також: Саакашвілі буде через суд повертати українське громадянство

Їм і тризуб над Кремлем постав, а вони скажуть, що криво стоїть. І дороги їм криві, і мости короткі, і театри в історичний пейзаж не вписуються, і ремонти пересуватися заважають, і заводи не те випускають, борщі не так варять,
– обурився глава держави.


Ті, хто голосував за Порошенка, тепер "зрадофіли"

Така реакція глави держави дивує. В Україні кожної осені проходять протестні акції, і досі Порошенко був стриманим. Приміром, рік тому активісти з проросійської партії "За життя" Вадима Рабіновича вимагали відставки глави НБУ Гонтаревої. Причому, на ці "акції" ініціатори, як в часи Януковича, звозили людей з регіонів за оплату, і біля Нацбанку знову були помічені групи так званих "тітушок", які відігравали роль провокаторів для створення протистояння і підходящої картинки для росЗМІ. Тоді президент не хвилювався, а правоохоронці лише посилювали контроль. Але розбиратися, чому старі схеми організації так званих мітингів працюють і за нової влади, в МВС і ГПУ не стали.

Луценко поспішає на допомогу

Як кажуть, скринька просто відкривалася. Генпрокурор Юрій Луценко розкрив громадськості всі карти. Головним подразником для українських високопосадовців стали учасники акцій протесту біля парламенту. Юрій Луценко заявив, що учасники мітингу нібито готують силовий переворот у країні та фінансуються з-за кордону. Генпрокурор пообіцяв надати відповідні докази. Примітно, що напередодні екс-регіонал – утікач Олійник заявив, що фінансує один із наметів протестувальників. Але якщо генпрокурор вважає, що можна довіряти словам злочинця, який знаходиться в розшуку, то про який тоді професіоналізм ГПУ можна говорити?


Луценко знає, як віддячити за посаду генпрокурора

За словами експертів, подібні заяви генпрокурора носять політичний, а не правовий характер. На думку директора центру суспільно-інформаційних технологій Валерія Димова, Луценко залишається політичною фігурою на посаді генпрокурора.

Луценко не реформує прокуратуру, про що говорять навіть європейські інституції. ГПУ певною мірою стає знаряддям з’ясування політичних стосунків всередині коаліції, в українському парламенті і владі загалом,
– вважає Димов.

При цьому експерт звертає увагу на цікавий парадокс у заявах провладних політиків.

"Дуже голосно з боку Юрія Луценка називати акції протесту спробою держперевороту. Адже окремі представники влади говорять, що це "жалюгідна акція", де бере участь 30-40 людей. І виходить, що ці "30-40" протестуючих можуть організувати держпереворот", – зазначає політолог.

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що влада переоцінює власну підтримку серед населення. Як говорить політолог, влада вважає, що не існує революційної ситуації, а критична маса незадоволених не дозріла до політичного протесту, тому не вийде на вулицю.

Так, з тими вождями, які зараз є біля парламенту, і вимогами про велику політичну реформу – українці масово не вийдуть на вулиці. Але протестувальники змінюють формати і вимоги. Зокрема, вимагають ухвалення закону про імпічмент президенту. І це лякає владу,
– наголосив Кулик.

Незручний Саакашвілі і силовий розгін

Але найбільше владні структури сфокусувалися на екс-губернаторові Одещини Міхеїлі Саакашвілі, який є одним з найактивніших учасників протестів. Юрій Луценко урочисто повідомив, що Державна міграційна служба відмовила екс-губернатору в наданні статусу біженця, і тепер його можна депортувати до Грузії.


Саакашвілі злякав владу низькими рейтингами?

За словами директора Агентства моделювання ситуації Віталія Бали, заяви генпрокурора про держпереворот і Саакашвілі взаємопов’язані, в них . простежується бажання депортувати екс-главу Одеської області.

Якщо Луценко зробив ці заяви на якихось емоціях, то це дивно, враховуючи його досвід як політика. Ця заява лежить у політичній, а не правовій площині. Можливо, це певний спосіб показати Державній міграційній службі правильне рішення щодо Саакашвілі,
– вважає Віталій Бала.

Водночас Валерій Димов переконаний, що Саакашвілі сьогодні не вигідний як владі, так і опозиції. В Грузії, говорить політолог, він програв, а в Україні поки не виграє.

"Саакашвілі у вуличних акціях почуває себе, як риба у воді. І він намагається це конвертувати в свою політичну підтримку. Ті, хто вийшов на акції 17 жовтня, побачили, хто в домі господар. Звідси і заяви Луценка про держпереворот, про фінансування акцій із-за кордону, щоб показати, що всередині країни нібито немає підстав для цих протестів", – говорить Валерій Димов.

Політолог зазначає, що влада – Луценко, Порошенко, Аваков намагаються занизити рейтинг і підтримку Саакашвілі, звинувачуючи його в антиукраїнських намірах. Опозиційним політикам Саакашвілі вигідний депортований, коли вони ділитимуть між собою його рейтинг. Або коли екс-президент Грузії буде у в'язниці чи за кордоном. Однак, вважає Димов, владі краще не депортувати Саакашвілі.

Саакашвілі можуть депортувати з України, тому що, коли є багато різних інтересів, не всі рішення раціональні. Всі хочуть зайняти кращі позиції перед президентськими і парламентськими виборами. Через це багато чого ухвалюється всупереч здоровому глузду і політичним інтересам,
– вважає Валерій Димов.

В той же час Віталій Бала зазначає: такі дії влади щодо Саакашвілі викликають суперечливі емоції громадян. Хоча рейтинги в нього невеликі – близько 2% – але при правильній технологічності вибудовування та позиціонуванні Саакашвілі може ці суперечливі емоції перетягнути на свій бік, зводячи їх до негативного відношення до влади.

Віталій Кулик не виключає, що заяви Юрія Луценка свідчать, що влада не готова доводити свою правоту громадянам, вступати в предметний діалог, шукати альтернативу і точки дотику. Але готова до силових варіантів, у тому числі, через репресії.

До дій влади в громадян з кожним днем все більше питань. Акції протесту – метод, який у будь-якій демократичній країні тримає владу в тонусі, не дозволяючи їй переходити до диктатури. Саме спроба встановлення диктатури режимом Януковича і призвела до Революції Гідності. Нинішня влада крок за кроком повторює дії попередників, називаючи тих, хто з нею не згоден, і хто в 2014-му голосував за Порошенка, "зрадофілами". Цим влада провокує українців на ще більше незадоволення з непередбачуваними наслідками на радість Кремлю.

Читайте також: До бар’єру: акції протесту – початок парламентських виборів?