Північна Корея, 1 червня, вдруге за тиждень запустила в бік Південної Кореї сотні повітряних куль зі сміттям. За даними Об'єднаного комітету начальників штабів Південної Кореї, диктатура відправила на Південь близько тисячі куль з пакетами для сміття, в яких були недопалки, шматки тканини, пластик та макулатура.

Міністр оборони Південної Кореї Шин Вон Сик назвав це "неймовірно дріб'язковою і низькопробною поведінкою" з боку Пхеньяна. Наступного дня пропагандистський рупор Північної Кореї, ЦТАК, повідомив, що КНДР запустила 15 тонн сміття у відповідь на "південнокорейську пропаганду". Нібито південь до цього запускав кулі з рисом, грошима, флешками з корейськими серіалами та гаслами проти Кім Чен Ина.

Та чи настільки це все кумедно, як може здатися на перший погляд? Як корейські сміттєві кулі перетинаються з практиками попередніх війн та які саме кулі запускають Росія та Китай – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Кулі зі звичайними сміттєвими пакетами впали на південнокорейські міста та поля, звісно, не завдавши великої шкоди. Але північ продовжила шантаж – згідно з повідомленням ЦТАК, КНДР призупиняє запуски куль зі сміттям, але обіцяє продовжити цю практику й надіслати їх у 100 разів більше, якщо Південна Корея "продовжить пропаганду".


Повітряна куля, яку запустили з КНДР / Фото Yonhup

Сестра північнокорейського диктатора Кім Йо Чжон порівняла акцію з кулями з "виявленням свободи думок", а південнокорейські листівки – з "політичними помиями".

Рада нацбезпеки Південної Кореї після сміттєвих атак навіть призупинила дію міжкорейського пакту про зниження напруженості 2018 року – до "відновлення взаємної довіри з КНДР".

Цей захід дозволить проводити військові навчання поблизу військової демаркаційної лінії, що була обмежена угодою, і дозволить адекватніше та негайно реагувати на провокації Північної Кореї. Уряд вживе всіх необхідних заходів для захисту життя та безпеки наших громадян,
– мовиться у повідомленні Ради нацбезпеки.

Ворожі повітряні кулі – історія не лише з холодної війни. У Другій світовій Японія запускала бомби на повітряних кулях по цивільних у США – одна з таких бомб пролетіла 9 000 кілометрів, щоб завдати смертельного удару по групі учасників недільної школи на пікніку в Блаї, штат Орегон. Тоді загинуло шестеро людей.

Японська армія запускала бомби на повітряних кулях до США (прототип сучасних дронів-камікадзе) протягом шести місяців: з листопада 1944 року до весни 1945 року. Загалом західного узбережжя США досягли кілька сотень японських повітряних куль. Деякі з них не спрацьовували, деякі вдалося передати спецслужбам для розслідувань. Частина куль падали на лінії електропостачання, деякі з бомб вдавалося збивати льотчикам.


Мозковий центр повітряної кулі / Warfare History Center

Після кількох сотень випробувань 3 листопада 1944 року японці випустили першу бомбу з повітряної кулі під назвою Fu-Go, або "вітроносна зброя". До літа 1945 року майже 300 повітряних куль знайшли у 27 різних штатах: від Аляски до Мічигану і до кордону з Мексикою. Загалом було випущено близько 9 300 таких куль.

Спочатку американська влада припускала, що повітряні кулі летять з німецьких таборів для військовополонених або японських таборів для інтернованих на території Сполучених Штатів. Інші ж експерти вважали, що ці пристрої були погодними або загороджувальними кулями, що відхилилися від курсу. Та згодом, після жертв, з'ясувалася істинна природа Fu-Go.

  • Повітряні кулі, хоч і виглядали пасивною зброєю, але змогли забезпечити Японії перенесення бойових дій на американський берег, не витрачаючи величезної кількості живої сили та техніки.
  • Вони не тільки призводили до пожеж і блекаутів, а й підривали моральний дух американців.

Водночас Пентагон приховував інформацію про "прильоти", щоб Японія не отримала дані про успішність бомб. Також були перестороги, що японці закидуватимуть до США біологічну зброю. Подібні перестороги існують і щодо сучасної Північної Кореї – про розробку нею бактеріологічної зброї у 2023 році попереджав Держдеп США.

Як працювали повітряні кулі з бомбами

Розробники планували, що повітряні кулі скидатимуть боєприпаси за допомогою синхронізованих запалів. Але тут повставало питання: як куля утримуватиме висоту протягом 70 годин, долаючи майже 10 000 кілометрів над океаном? Потрібен був висотомір, щоб реагувати на зміни тиску повітря під час руху повітряної кулі. До конструкції додали газорозрядний клапан і систему скидання баласту, що дозволяла аеростату коригувати будь-які перепади висоти.

Збиранням смертоносних куль займалися школярі, саме як зараз у Росії до збирання дронів залучають студентів. Звичайна повітряна куля була оснащена п'ятьма бомбами, включаючи 15-кілограмову протипіхотну міну і кілька типів запалів. Для масового запуску зброї японці вибрали три місця на острові Хонсю. Кожна процедура запуску потребувала 30 осіб персоналу і тривала пів години. За сприятливої погоди щодня Японія могла запускати кількасот повітряних куль.

Диктатури мають звичку переймати "корисний" досвід одна в одної. Північнокорейські сміттєві кулі – не перше використання аеростатів за останні роки. У 2023-му Китай запускав аеростати до США, а Росія – до України.

До теми США збили китайський аеростат над Атлантикою: довелось закривати авіапростір задля цього

У Пекіні заявили, що це погодний аеростат, який збився з курсу та опинився у повітряному просторі Штатів. Водночас у Пентагоні це заперечили. У заяві МЗС Китаю проліт кулі над США назвали "несподіваною ситуацією" і сказали, що Пекін продовжить спілкуватися з американською стороною.

Також у лютому 2023 року Росія запускала повітряні кулі в бік України. Київська міська військова адміністрація на початку лютого минулого року повідомила, що над Києвом збили шість повітряних куль. Їх вороги використовують для того, щоб виснажити українську ППО.

За інформацією, що уточнюється, це були повітряні кулі, що переміщуються в просторі під дією вітру. Об'єкти могли нести на собі кутові відбивачі та певне розвідобладнання,
– пояснили тоді в Київській ОВА.

Як уточнили в обласній адміністрації, по всіх повітряних цілях працювали засоби протиповітряної оборони України – більшість ворожих зондів вдалось збити.

До теми Навіщо Росія запускає повітряні кулі: у Повітряних силах розкрили плани ворога

За словами ексречника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, повітряна куля – "ціль малопомітна та малошвидкісна". Якщо це куля, то може йтися про таку, яка напомпована газом, що й підіймає її на велику висоту. Тому збити її стрілецькою зброєю непросто. Водночас Юрій Ігнат запевняв, що немає причин для занепокоєння, адже такі кулі не несуть небезпеки.


Російська повітряна куля з відбивачем / Фото ЗСУ

Вона може нести кутові відбивачі, вони мають якесь металічне покриття, це може бути навіть звичайна фольга, і ворог намагається спровокувати Сили оборони для того, щоб по тій кулі відпрацьовували, зокрема, зенітними засобами, і таким чином виявляти місце розташування наших сил та засобів ППО, щоб знову ж таки планувати нові маршрути. Ну і плюс виснаження наших ППО,
– пояснив тоді Ігнат.

З того часу ворог не запускав подібні кулі до України, однак їх фіксували у Польщі. У березні 2024 року на півночі Польщі впала повітряна куля з території Калінінградської області Росії, повідомило видання RMF24.

Це не перший подібний випадок у тому регіоні. У червні 2023 року у Вармінсько-Мазурському воєводстві на полі знайшли предмет, схожий на повітряну кулю. Цей факт підтвердили у польському Міноборони.

До теми Намагаються перевірити нашу реакцію, – в ЄС відреагували на зняття росіянами буїв Естонії

Сфокусувавшись на війні проти України, Росія обмеженими способами намагається атакувати й сусідів у НАТО. Продовження випадків з кулями – намагання "перенести" кордон з Естонією та в країнах Балтії.

Уже в травні 2024 року російські прикордонники зняли фарватерні буї на естонській половині річки Нарва. У Євросоюзі вважають, що в такий спосіб російський уряд перевіряє реакцію Альянсу.

Читайте також У Росії недолуго пояснили своє бажання посунути кордони в Балтиці

Також Росія продовжує загарбницьку риторику щодо перегляду кордонів у Балтійському морі – 21 травня російський уряд в односторонньому порядку ухвалив рішення щодо змін кордонів з Литвою та Фінляндією. Ці зміни країна-агресорка хоче впровадити в Балтійському морі.


Кордон Естонії / Фото Ida prefektuur

У МЗС Фінляндії та Литви відреагували на агресивну риторику росіян. Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що створення плутанини – це гібридний вплив. Очільник литовського МЗС Ґабріелюс Ландсберґіс закликав дати тверду відповідь Росії.