Насправді мало хто второпав, про що взагалі там мовиться й що це за такий фрукт – "народовладдя". Однак це лише здається, що про закон забули.
До теми Ініціативи груп щодо референдуму: право українців чи політична воля впливових осіб
Як до цього причетна Тимошенко
Довкола нього ціла напівдетективна, напівкомічна історія нині розгортається. У головних дієвих особах – Юлія Тимошенко, якій, здається, сам Бог велів узяти те народовладдя від Зеленського собі на озброєння.
Усе через те, що від того її образ "вічної опозиціонерки" точно б заграв новими, яскравими фарбами й вона могла б з тріумфом повернутися на перші шпальти газет.
От коли зараз цю думку я ще раз вголос проговорюю, то дійсно усвідомлюю, що реально у Тимошенко могло б з тим все вдало скластися і вона дійсно тепер значно підсилила б свої позиції в українській політиці й фактично вдало туди повернулася.
Юлія Тимошенко – "вічна опозиціонерка" / Фото "Батьківщини"
Погодьтеся, зараз вона зі своїм мінімальним рейтингом, як та принцеса у вигнанні. Наче й була така, але де саме вона нині та чим займається – ніхто добре й не знає. Направду, нікому й не цікаво.
Цей от закон про народовладдя, ухвалений за ініціативи Зеленського наприкінці січня 2021 року, дійсно міг би для Тимошенко усе докорінно змінити. Втім, це наше нинішнє молоде покоління політиків, нинішня Банкова буквально на повороті технічно обійшли цю досвідчену політикиню і залишили її ні з чим. Позбавили "Леді Ю" шансу на тріумф.
Народовладдя – можливість диктувати
Про що мова? Так от, закон цей про народовладдя, якщо дуже спрощено – ще одна можливість українцям диктувати свою волю владі.
У нас і так за Конституцією саме народ є носієм влади. Однак насправді ми з вами ту нашу владу делегуємо президентам та депутатам, яких ми на виборах обираємо. Вони від нас концентрують ту владу у своїх руках і від нашого імені, наприклад, ухвалюють та втілюють закони.
Але якщо нам ті закони не до вподоби, то єдине, що ми можемо зробити – наступного разу обрати іншого президента чи інший парламент або Майдан влаштувати. От так це працювало до того часу, коли Зеленський пообіцяв й зробив нам народовладдя.
Цей закон розширив наші з вами можливості. Нам не треба більше чекати перевиборів чи влаштовувати Майдани. Зараз ми вже можемо в інший спосіб вимагати від президента та парламенту ухвалення того чи іншого цікавого нам закону, який Україні вкрай потрібен, але президент і депутати того чомусь не розуміють, а може навіть цьому і протидіють.
Цікаво Центральна виборча комісія припинила 5 ініціатив референдуму: назвали причини
Для розуміння наведу перший випадковий приклад – закон про зброю. Наші депутати його ухвалювати чомусь бояться, хоча у Молдові вже 20 років цей закон працює і стріляти один в одного вони взагалі не поспішають.
Дотепер ми нічого з тим зробити не могли. Натомість лише сподівалися, якщо закон про зброю не голосують, то може наступні депутати будуть прогресивнішими й колись його таки ухвалять.
Однак зараз ми маємо інший дієвий механізм. Завдяки закону про народовладдя ми маємо право влаштувати референдум – всенародне опитування.
Наприклад, чи потрібне українцям вільне володіння зброєю. Якщо за результатами референдуму більшість громадян проголосує "за" таку ініціативу, то влада буде просто змушена таке наше бажання впровадити у життя.
Як законом хотіла скористатися опозиція
Це я описав ідеальний сценарій того, як би воно мало працювати. Тепер як тим законом про народовладдя планували скористатися опозиційні наші політики.
Вони мріяли влаштовувати референдуми щодо усіх болючих питань, через які в українському суспільстві є розкол і полярні думки. Наприклад, про зброю чи про землю. Однак не заради того, аби волю українців дізнатися, а щоб нас цим усім збурити, воду скаламутити, у якій, як відомо, рибка легше ловиться.
Опозиційні політики хотіли використати закон для своїх цілей / Фото Getty Images
На тих усіх болючих темах, щодо яких в суспільстві немає консенсусу, опозиційним політикам можна було б просто нескінченно спекулювати, робити вселенський хайп, істеричний розголос, привертати до себе увагу ЗМІ та суспільства.
Відповідно – підвищувати собі політичний рейтинг, який згодом можна було б конвертувати у голоси на виборах, а отже й у більшу кількість депутатських мандатів. Частину з них можна було б продати спонсорам.
До теми Даватимуть інформацію поетапно, – міністр назвав етапи підготовки до референдуму щодо землі
Звісно, я у жодному разі не кажу, що Тимошенко так робила чи планувала. Ні-ні, не подумайте. Я зараз виключно про теоретичну можливість таке робити.
Чому теоретичну? Так от не тільки тому, що я щиро вірю у чесність Тимошенко, як політикині. Ще одна причина – у неї просто не вийшло на темі референдумів позловживати, адже в законі Зеленського про народовладдя був прописаний цікавий запобіжник.
Зокрема, не можна на одну й ту саму тему одразу кілька референдумів влаштовувати. Якщо вже хтось собі якусь конкретну тему обрав, то мінімум протягом наступних 3 місяців щодо неї інші заявки не приймають.
Схоже, коли Тимошенко, смакуючи свій майбутній тріумф, прийшла до Центральної виборчої комісії з наміром отримати дозвіл на проведення референдумів щодо болючих тем, від яких би в Україні точно миттєво спалахнули б дискусійні баталії й вона була б там головною героїнею.
Однак там їй сказали, що вона запізнилася. Черга на референдуми щодо усіх питань вже зайнята, тож треба прийти пізніше. От так, може не надто красиво, але вельми технічно "Леді Ю" обійшли на повороті з референдумами.
Повний випуск програми "Pro новини" на 24 каналі: дивіться відео