Якою може бути позиційна війна: Мусієнко назвав її 2 формати

Однак події можуть розгортатися як на Донбасі у 2015 році, коли зменшилася інтенсивність бойових дій та тільки іноді відбувалося загострення. Детальніше про два імовірних формати позиційної війни розповів 24 Каналу керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Дивіться також Воювати не можна зупинятися․ Як змінилися військові спроможності Росії з 24 лютого 2022 року

Окопна війна як у Першій світовій війні

За словами Мусієнка, Першій світовій притаманний пошук військових рішень командуванням, тобто, як можна прорвати оборону один одного – Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) шукав методи прориву позицій Антанти (Росія, Англія, Франція) і навпаки.

Постійно йшла боротьба, яка у результаті закінчувалася тим, що штурмували позиції один одного, зазнаючи великих втрат, але результату не досягали. Тобто, просування становило по кілька десятків чи по кілька сотень метрів. Ну, зовсім не ті масштаби,
– зазначив керівник Центру військово-правових досліджень.

Не лише поступова поява та застосування танків і авіації дали поштовх до завершення Першої світової війни. А й події, які відбулися у Росії та змусили її вийти з війни – більшовицький збройний переворот у 1917 році, який подекуди змінював ситуацію на фронті. Зрештою, Сполучені Штати Америки вступили у війну, що також вплинуло на позиції обох сторін конфлікту.

Проте до цього була окопна війна, коли відбувався штурм позицій один одного, десь більш успішно, десь менш успішно. Однак без якихось значних результатів, але з величезними людськими втратами протягом тривалого часу. Відтак Перша світова війна увійшла в історію як кривава війна.

Попри те, що Франція була в таборі переможців, але фактично склала зброю після місячного спротиву Гітлеру. Вони не мали сил чинити спротив від кількості жертв, втрат, від того, що відбувалося,
– зауважив Олександр Мусієнко.

Проведені аналогії Валерієм Залужним дають можливість порівняти та зрозуміти масштаби подій, які відбуваються сьогодні в російсько-українській війні, а також зрозуміти, як це можна змінити, аби не допустити великих жертв як у Першій світовій війні.

Окопна війна як на Донбасі з 2015 року

Як пояснив Мусієнко, важко порівнювати бойові дії у 2015 році на Донеччині та повномасштабну війну, яка розпочалася у 2022 році. Адже наразі велика лінія фронту, масштаби бойових дій та застосування зброї. Позаяк у 2015 році не застосовувалися Shahed, ракети "Іскандер", балістичні ракети С-300 та С-400, а також не діяла російська авіація.

Крім того, зараз колосальні обсяги застосування військ й концентрація на певних ділянках. До прикладу, лінія фронту від Куп'янська до Нової Каховки доволі протяжна – близько 3 750 кілометрів.

Мусієнко про 2 формати імовірної позиційної війни: дивитися відео

Однак може бути позиційна війна, яка переходить у конфлікт низької інтенсивності, як-от було на Донеччині з 2015 року.

Тобто, час від часу загострення, активізація бойових дій, потім обмін обстрілами та більш-менш затишшя, яке було з постійними ризиками поновлення. Це дві різних позиційних війни,
– наголосив Олександр Мусієнко.

Проте навіть під час тієї чи іншої окопної війни можна накопичувати ресурси, вдосконалюватися та виробляти зброю. У цей час ворог також продовжуватиме окопуватися, бетонуватися, створювати мінні поля та робити усе, аби український прорив ставав складнішим.

Ситуація на фронті: коротко

• Офіцер пресслужби 26 артилерійської бригади імені Романа Дашкевича Олег Калашніков заявив, що ЗСУ мають просування на півдні від Бахмута. Попри це, росіяни намагаються контратакувати Сили оборони на півночі в районі населеного пункту Хромове, а на півдні – біля Кліщіївки та Андріївки.
• На Авдіївському напрямку тривають запеклі бої, де окупанти за підтримки авіації не полишають спроб оточити Авдіївку. Сили оборони відбили понад 20 атак ворога на цій ділянці фронту. Крім того, на Мелітопольському напрямку триває наступальна операція. Українські захисники завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці.
• Українські воїни атакували суднобудівний завод "Залив" у Керчі 4 листопада. Росіяни спочатку лишень говорили про роботу протиповітряної оборони, проте згодом російське Міноборони визнало, що ЗСУ пошкодили корабель, який перебував на заводі.