24 Канал Новини України Знайшли серед гори мертвих тіл, – Суботіна з "Азову" про поранення під час оборони Маріуполя

Знайшли серед гори мертвих тіл, – Суботіна з "Азову" про поранення під час оборони Маріуполя

Автор:

Поліна Буянова

17:09, 3 квітня

4 хв

Читать новость на русском

Коротка версія новини

У підземному бункері "Азовсталі" під час оборони Маріуполя Валерія втратила чоловіка після їхнього весілля та сама отримала поранення від авіаудару росіян.
Перебування у підземному госпіталі було важким для Валерії: там не вистачало медикаментів та їжі для поранених бійців.
У госпіталі жінку годував прикордонник Олександр, який сам втратив руку, із залишків харчів готували імпровізовані страви, борючись з голодом.
Валерія була звільнена з російського полону після 327 днів, повернувшись до України в квітні 2023 року та розповіла про тортури у в'язницях.

Валерія Суботіна розповіла про місяці в оточеному Маріуполі / Колаж 24 Каналу

Пресофіцерка бригади "Азов", Валерія "Нава" Суботіна пережила всі жахи облоги Маріуполя. Спочатку вона провела місяці на "Азовсталі", зазнала поранення, а згодом пройшла тортури та знущання в російській в'язниці.

Джерело:

BBC Україна

Під час оборони Маріуполя Валерія втратила свого чоловіка Андрія Суботіна – він загинув через два дні після їхнього весілля у підземеллях "Азовсталі". Місяцем раніше, 15 квітня 2022 року, сама Валерія зазнала поранення під час чергового авіаудару росіян.

Читайте також Український боєць на кулаках показав, як виживав із сім'єю у зруйнованому Маріуполі: тяжкі кадри

Життя у підземному шпиталі

Російська авіабомба зруйнувала один з підземних бункерів "Азовсталі", де ховалися люди та намагалися вижити. За словами Валерії, тоді вона зазнала контузії та черепно-мозкової травми.

З одного боку, це було таке диво, з іншого – важкий момент. Тому що коли помирають близькі тобі люди, а ти виживаєш – це дуже страшно,
– згадує вона той день.

Після цього Суботіна багато днів провела у підземному польовому шпиталі, який військові між собою назвали "Залізяка". Вона не могла ходити, а її колега по пресслужбі "Азову" Дмитро "Орест" Козацький продовжував робити та публікувати фото з оточеного заводу.

Саме перебування у військовому шпиталі жінка називає найважчим моментом на "Азовсталі".

Це насправді страшне місце, де наші поранені побратими лежали на підлозі. Там виносили цілі ящики з відірваними кінцівками. Хлопці не могли отримати нормальної допомоги, тому що було дуже мало медикаментів, мало знеболювальних. Був постійний цей запах крові, запах гнилі. Ці страшні солодкуваті запахи. У повітрі підіймався пил від того, що у бункер влучали. Здавалося, що просто вже ніякого немає виходу з цього,
– розповіла Суботіна в інтерв'ю.

Голод на "Азовсталі"

Валерія Суботіна лежала у цьому імпровізованому госпіталі, а один з військових, прикордонник Олександр, який кілька днів перед тим втратив руку, годував жінку супом.

У нього не було однієї руки, але він іншою рукою годував мене з ложки, щоб я якось вибралась з цього стану. Давав мені ті залишки їжі, які у нас ще були. Але навіть пораненим там не було що їсти,
– поділилась вона.

У підземеллях заводу катастрофічно не вистачало їжі: із залишків картоплі та капусти у госпіталі вдавалось зварити юшку, а з борошна – імпровізовані коржі.

Ми називали це хліб, але це просто були коржі з борошна на воді. Так ми виживали. Це вже був голод,
– пояснила Суботіна.

До України Валерія повернулася в результаті обміну лише у квітні 2023 року, після 327 днів полону. Жінка також розповіла про тортури, через які їй довелось пройти в російських в'язницях.