Початкові причини протестів полягали у тому, що влада повідомила про підвищення ціни на паливо та запровадження екологічного податку. Проте згодом учасники почали вимагати ще й відставки президента Франції Еммануеля Макрона та виступили проти "несправедливої політики уряду".
Читайте також: Протести у Франції: що потрібно "жовтим жилетам" і чому вони перетнули межу
Незважаючи на те, що влада Франції зрештою пристала на вимоги мітингувальників і скасувала підвищення податків з 2019 року, протести "жовтих жилетів" у Франції тривають. Кількість мітингувальників незначно зменшується, проте масштаби безладів та кількість затриманих – зростають.
Так, 8 грудня у Парижі акція зібрала майже 8 тисяч осіб, по всіх країні – понад 125 тисяч.
Як повідомляють західні ЗМІ, рух "жовтих жилетів" зараз використовують молодики-екстремісти, які, здебільшого, є вихідцями із сімей емігрантів і не мають освіти та роботи. Таким чином вони, за "допомогою" безладів, висловлюють своє роздратування.
Нові вимоги
Протестувальники виступають з новими вимогами, зокрема у сфері економіки.
Так, вони хочуть здійснення реформи оподаткування, а також на державному рівні заборонити податки, які перевищують 25% від статків громадянина. Крім того, за їхніми умовами, уряд має підвищити мінімальну зарплату, пенсію і прожитковий мінімум на 40% й створити нові вакансії у сфері охорони здоров'я, освіти, громадського транспорту та безпеки.
Також влада має розпочати будівництво 5 мільйонів одиниць доступного житла, що забезпечить зниження оренди та іпотеки і створить нові робочі місця у будівельній сфері. Мусять суворо каратися мерії та обласні адміністрації, з вини яких бездомні залишаються на вулицях, а внутрішній борг має бути анульовано.
Протестувальники, зокрема, хочуть змінити конституцію
Низку вимог мітингувальники висувають і в інших сферах.
Політика:
1. Змінити конституцію в інтересах повновладдя народу та дозволити проводити референдуми з ініціативи народу.
2. Заборонити лобіювання та схеми впливу. Заборонити особам, у яких є судимість, довічно займати виборні посади, і заборонити займати кілька виборних посад одночасно.
3. Вийти зі складу Євросоюзу і повернути Франції політичний, фінансовий та економічний суверенітет.
4. Припинити уникати податків і повернути 80 мільярдів євро, які заборгували державі 40 найбільших компаній. Зупинити приватизацію і повернути у державну власність вже приватизовані аеропорти, залізниці та автостради, парковки і так далі.
5. Демонтувати з доріг радари і камери, які "не допомагають запобігти ДТП, а є завуальованим податком".
Читайте також: Гарячі протести у Франції: чим вони відрізняються від Євромайдану і чому такого не буде в Росії
Поліція застосувала проти демонстрантів сльозогінний газ та димові шашки
6. У національній системі освіти: виключити з освіти ідеологію та переглянути деструктивні і дискредитовані методики навчання.
7. У сфері юстиції: збільшити бюджет у 4 рази і передбачити в законах максимальний час очікування для юридичних процедур, зробити судову систему простішою, а правосуддя – загальнодоступним і безкоштовним.
8. Зробити ЗМІ загальнодоступними, заборонити пропаганду. Припинити субсидіювати ЗМІ і надавати податкові пільги для представників мас-медіа, а також відмовитися від "кумівства" між ЗМІ та політиками і розбити медійні монополії.
9. Внести до конституції повну заборону на втручання держави у сферу освіти, охорони здоров'я та інституту сім'ї.
Під час мітингів було пошкоджено Тріумфальну арку
Довкілля та здоров'я:
1. На законодавчому рівні зобов'язати виробників техніки продовжувати термін придатності мінімум до 10 років, і зробити так, щоб у них у наявності були запчастини.
2. Накласти заборону на виробництво і обіг пластикового посуду та упаковки, яка засмічує довкілля.
3. Організувати всенародний з'їзд щодо реформи охорони здоров'я і обмежити вплив фармацевтичних компаній на систему охорони здоров'я.
4. У сфері сільського господарства: відмовитися від ГМО, пестицидів, які можуть викликати розвиток ракових захворювань і патології ендокринної системи, також заборонити використовувати сільськогосподарські угіддя без ротації посівів.
5. Шляхом проведення нової індустріалізації країни відмовитися від імпорту, який заподіює найбільшої шкоди екології.
Кількість загиблих у ході сутичок зросла до чотирьох
Геополітика:
1. Вийти зі складу НАТО і заборонити використання армії Франції в агресивних війнах.
2. Щодо французько-африканських відносин: відмовитися від політики грабежу, військового і політичного втручання. Повернути африканському народу нечесно отримане майно і кошти диктаторів, повернути на батьківщину французькі війська. Усунути колоніальну систему, через яку африканські країни змушені зберігати валютні запаси у французькому центробанку і перебувати у стані бідності. Вести переговори на рівних.
3. Зупинити потік мігрантів, на прийняття та інтеграцію яких у Франції немає коштів.
4. У зовнішній політиці: поважати міжнародне право і підписані угоди.
Атмосфера загострюється
Внаслідок масових протестів "жовтих жилетів" 8 грудня у Парижі вже затримали 1723 демонстрантів, з них 1220 – заарештували. У сутичках постраждали 55 осіб, серед них – троє поліцейських. Вперше з 2005 року на вулиці Парижа вивели бронетранспортери.
За час протестів роздрібні торговці у Франції втратили близько 1 мільярда євро. Влада Парижа заявляє про те, що місто зазнало збитків у мільйони євро. Причому протести, які пройшли 8 грудня, завдали столиці Франції більше шкоди, аніж ті, які відбувалися раніше.
Париж зазнав збитків у мільйони євро
Міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер назвав те, що відбувається у країні, кризою.
Це – катастрофа для торгівлі, це – катастрофа для нашої економіки. Це – криза для суспільства та для демократії,
– наголосив він.
Також у Парижі закрили для туристів низку відомих історичних пам'яток. Зокрема, Ейфелеву вежу, Лувр та близько десяти музеїв. Тріумфальну арку, яку пошкодили минулого тижня, будуть реставрувати. У яку суму Франції обійдуться ці збитки, поки невідомо.
Кількість жертв сутичок зросла до чотирьох осіб – у Марселі загинула 80-річна жінка, у вікно будинку якої залетіла граната зі сльозогінним газом.
Протестувальники палять автомобілі та розбивають магазини
Експерт Олександр Хара наголошує, що майбутнє протестів спрогнозувати важко.
Це – складний процес. Він не є керованим, оскільки є різні групи, зокрема екстремістські, які займаються вандалізмом і насиллям. Також видно, що є зовнішній вплив, у тому числі і натяк на російські вуха, які стирчать звідти. Скоріше за все це все буде продовжуватися,
– пояснив експерт.
Він додав, що існують намагання використати протести для того, щоб дестабілізувати ситуацію: як зсередини країни, так і ззовні.
"Це використовують як угрупування і всередині країни, так і росіяни. Бо, якщо ми чуємо про вимоги про вихід з ЄС і НАТО, то це є ті люди, які близькі за позиціями і світоглядом до Володимира Путіна. Тобто там Росія присутня не тому, що це все вона організувала, а тому, що просто підливає масло у вогонь до реальних проблем, які є у Франції і у Європі в цілому. Вони просто намагаються використати ситуацію", – сказав експерт.
Реакція французької влади та світової спільноти
8 грудня президент США Дональд Трамп заявив, що політичну кризу у Франції можна врегулювати, якщо відмовитися від Паризької кліматичної угоди і повернути людям гроші, які виплачуються в рамках угоди зі скорочення шкідливих викидів.
Дуже засмучує те, що сталося вдень і вночі у Парижі. Може, настав час покінчити з безглуздою Паризькою кліматичною угодою, за яку доводиться платити занадто високу ціну, і повернути гроші людям у вигляді низьких податків?
– написав Трамп.
Також він зізнався в любові Франції, де мітингувальники заявили, що хочуть такого президента, як він.
"Паризька угода не працює так добре для Парижа. Протести та безлади по всій Франції. Люди не хочуть платити великі суми грошей здебільшого третім країнам світу (якими сумнівно керують) для того, щоби захистити довкілля. Вони скандують: "Ми хочемо Трампа!". Люблю Францію", – написав президент США.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан своєю чергою заявив, що критика з боку Дональда Трампа щодо політики французького президента Еммануеля Макрона є грубим втручанням у внутрішні справи Франції.
Жан-Ів Ле Дріан сказав, що Франція не втручається у внутрішню американську політику і хоче щоб "це було взаємно".
Кількість силовиків на вулицях Парижа зросла у десятки разів
Еммануель Макрон також зауважив, що Франція не бере участі в американських дискусіях, "тому і живе життям нашої нації".
"Жовті жилети" не протестують англійською мовою, наскільки я знаю. І я кажу ще раз це Дональду Трампу, і французький президент це теж говорить: залиште наш народ у спокої,
– сказав Макрон.
Однак політолог, експерт Майдану закордонних справ, Олександр Хара стверджує, що Трамп не володіє всією інформацією, тому його твіти не варто сприймати дуже буквально.
Трамп, хоч і є президентом Сполучених Штатів, але його знання про зовнішній світ є доволі обмеженими і складно оцінювати це з точки зору того, якою інформацією він володіє і чи об’єктивно він цю інформацію оцінює, – зазначив експерт.
Наразі "жовті жилети" очікують на звернення президента Франції Еммануеля Макрона до народу через масові протести.
Уряд пішов на поступки мітингувальникам, проте їх це не влаштувало
Варто зазначити, що 6 грудня французький уряд оголосив, що прибрав з бюджету на 2019 рік підвищення податку на пальне, яке спричинило масові протести. Проте "жовті жилети" вважають ці поступки недостатніми: вони розраховували не на призупинення зростання цін на пальне, а на відмову від підвищення.
Уряд готовий до діалогу і демонструє це тим, що виключає з бюджету на 2019 рік підвищення цього податку,
– заявив прем'єр-міністр Едуар Філіп.
Чи є тут "рука Кремля"?
За інформацією видання Bloomberg, яке посилається на дані організації "Альянс із захисту демократії", наразі про протести активно пишуть у соцмережах люди, які до цього пропагували проросійські погляди. Так, близько 600 Twitter-акаунтів, які були спіймані на "пропаганді поглядів Кремля", перемкнули свою увагу на Францію, розширюючи використання хештегу #giletsjaunes ("жовті жилети").
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан підтвердив, що правоохоронні органи країни ведуть розслідування можливого втручання Росії в масові акції протесту "жовтих жилетів".
Російські пропагандистські ЗМІ, зокрема Sputnik і Russia Today, активно висвітлюють протести у Франції. Основним джерелом інформації для їхніх репортажів стали представники двох невеликих профспілок поліцейських, які разом отримали менше 4% голосів на нещодавніх загальнонаціональних профспілкових виборах.
Також у Парижі була пошкоджена табличка на будівлі Культурно-інформаційного центру при Посольстві України.
Пошкоджена табличка на будівлі при Посольстві України
Крім того, у мережі опублікували відео, де один із протестувальників нібито кричить "назад", після чого інші починають бігти у зворотньому напрямку.
Окрім цього, 8 грудня двоє поплічників бойовиків Донбасу Фабріс Сорлін та Ксав'єр Моро розгорнули "прапор ДНР" у Парижі. Голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив, що їхніми кураторами є працівники ФСБ і ГРУ Росії.
Прихильники "ДНР" Фабріс Сорлін та Ксав'єр Моро
Один із бойовиків, Сорлін Фабріс, є членом міжнародного аналітичного центру "Катехон", який діє під егідою засновника російського телеканалу "Царьград" Костянтина Малофеєва та очолюваного ним Фонду Святителя Василя Первозванного. За даними СБУ, до наглядової ради "Катехону" входять радник президента Росії Сергій Глазьєв та одіозний лідер "Міжнародного євразійського руху" Олександр Дугін.
Ксав’єр Моро, своєю чергою, був спостерігачем на так званих виборах на окупованих територіях Донбасу. Згідно з інформацією СБУ, він 17 років мешкає в Росії та з 2013 року має громадянство цієї країни. Моро є автором низки книг, зокрема, "Україна. Чому помилилась Франція" та "Нова велика Росія". Обидва французи внесені до бази "Миротворця".
Експерт Майдану закордонних справ Олександр Хара пояснює, для чого Москві дестабілізувати ситуацію у Франції.
Їм (Росії, – ред.) потрібно, щоб у них не було конкурентів, принаймні на європейському континенті. ЄС, як такий, він їм заважає, оскільки виробляє певні спільні позиції країн, говорить про права людини та те, що треба карати тих, хто їх порушує. Розмовляти з ЄС в цілому – гірше, ніж безпосередньо з окремими країнами. Тоді, забуваючи про права людини, можна говорити про енергетику, інвестиції та торгівлю,
– стверджує експерт.
Тобто, за словами політолога, основною метою Кремля є підірвати Європейський союз, "щоб він став слабким, забув про свої цінності і просто насолоджувався тими правилами, які диктує Росія".
Хто такі "жовті жилети" і що їм потрібно?
"Жовті жилети" – це спонтанний протестний рух у Франції, який сформувався у листопаді 2018 року. Назва руху походить від жовтих світловідбивних жилетів, які стали символом цих протестів і використовуються його учасниками.
Спочатку причиною акцій стало підвищення ціни на паливо, викликане здорожчанням нафтопродуктів, та запровадження екологічного податку. Проте згодом учасники почали вимагати ще й відставки президента Франції Еммануеля Макрона та виступили проти "несправедливої політики уряду".
Перша масова акція протесту відбулася 17 листопада у кількох великих містах Франції. Тоді на вулиці вийшло понад 287 тисяч осіб,