Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Протести у Франції: що потрібно "жовтим жилетам" і чому вони перетнули межу

      Протести у Франції
      Протести у Франції / АР

      З початку листопада тисячі французів виходять на вулиці через майбутнє подорожчання пального. Проте цими вихідними ситуація загострилася: мітингувальники пошкодили Тріумфальну арку у Парижі, спалили кілька авто, а кількість постраждалих та затриманих значно зросла. Розповідаємо про основні вимоги "жовтих жилетів" та чому вони самі порушують закон.

      Що відомо про рух "жовтих жилетів"?

      "Жовті жилети" – це спонтанний протестний рух у Франції, який сформувався у листопаді 2018 року і починався з невеликої спільноти у соцмережах, де закликали людей блокувати вулиці. Назва руху походить від жовтих світловідбивних жилетів, які стали символом цих протестів і використовуються його учасниками. Тут немає одного вираженого лідера, що ускладнює ситуацію – з протестувальниками важко вести діалог.

      Спочатку причиною акцій стало підвищення ціни на паливо, викликане здорожчанням нафтопродуктів, та запровадження екологічного податку. Проте згодом учасники почали вимагати ще й відставки президента Франції Еммануеля Макрона та виступили проти "несправедливої політики уряду".

      Річ у тому, що з початку 2019 року ціни на бензин у Франції повинні зрости на 2,9 євроцента за літр, а на дизельне паливо – на 6,5 євроцента. Уряд Макрона виправдовує цей захід екологічною необхідністю.

      Перша масова акція протесту відбулася 17 листопада у кількох великих містах Франції. Після цього на тиждень усе "притихло" (про проблему нагадували лише одиничні страйки), щоб 24 листопада вибухнути з новою силою у Парижі. Ситуація повторилася ще через тиждень – на вихідні 1 та 2 грудня.

      За даними французького МВС, у першій акції взяло участь понад 287 тисяч осіб, у другій – понад 106 тисяч. У перші дні грудня, за інформацією прем'єр-міністра Франції Едуара Філіпа, у протестах в Парижі взяли участь понад 5 тисяч демонстрантів, загалом по Франції – 36 тисяч осіб.

      Читайте також: Макрон засудив французьких мітингувальників

      Реакція влади

       

      В уряді Франції заявили, що "відкриті до діалогу, проте не мають наміру змінювати свій курс". Президент країни Емманюель Макрон доручив французькому прем'єр-міністру Едуару Філіпу провести зустріч з представниками парламентських партій і учасниками протестного руху. Зустріч було анонсовано на 3 грудня. У ній мають взяти участь очільники представлених у парламенті партій, а також мер Парижа Анна Ідальго.

      Рух підтримують лідери основних політичних партій і політичних рухів Франції, зокрема Марін Ле Пен (ультраправі), Жан-Люк Меланшон і Олів'є Безансно (ліві) та Лоран Вок'є (праві).

      Очільнику французького МВС Крістофу Кастанеру доручили підготувати поліцію та силовиків до подальших протестів, однак режим надзвичайного стану не вводитимуть.

      Жодна з причин не виправдовує напад на представників влади, те, що підприємства розграбовані, що перехожим і журналістам погрожують, що Тріумфальна арка пошкоджена,
      – заявив Макрон у неділю, 2 грудня.

      Протести негативно вплинули і на рейтинг Макрона – він знизився на 26%, а прихильники демонстрацій називають його "президентом багатих".

      Читайте також: Протести у Франції: Макрон вимагає зустрічі з лідерами акції "жовті жилети"

      У чому полягає складність ситуації?

      Для французьких чиновників протести стали серйозною проблемою: без офіційних представників вони непередбачувані. "Жовті жилети" не оголошували про демонстрації заздалегідь, тому силовики не могли знати, де протестувальники зберуться наступного разу та як багато їх буде.

      На Єлисейських Полях у Парижі поліція неодноразово використовувала сльозогінний газ, світлошумові гранати і водомети проти протестувальників, а ті, своєю чергою, жбурляли каміння у силовиків та підпалювали сміттєві баки.

      24 листопада для туристів закрили візитну картку Парижа – Ейфелеву вежу, а 2 грудня агресивно налаштовані активісти пошкодили інший символ міста – Тріумфальну арку. Було зіпсоване декоративне оздоблення монумента, розбиті деякі статуї, а стіни обмалювали написами: “Макрона у відставку”, “Жовті жилети тріумфують”. Монумент закрили для для громадськості, а Національний центр пам'яток Франції одразу ж розпочав відновні роботи. Також у центрі міста були закриті десятки магазинів і станції метро.

      У західних ЗМІ зазначають, що, попри безлади, більшість прихильників руху не хочуть, щоб саме це стало символом їхньої боротьби. Вони вийшли на вулиці, щоб мирним шляхом вказати владі, що більше не бажають жити в ситуації повної відірваності чиновників від народу. 

      Сьогодні я на вулиці для мирної демонстрації, я взагалі не підтримую вандалів. Я тут не для того, щоб розбивати речі. Блокада є важливою для революції, але не повинно бути руйнувань. Це не "жовті жилети" чинять протиправні дії, а бандити та ультраправі,
      – цитує одну із активісток Еuronews.

      Станом на 2 грудня в Парижі правоохоронці затримали 378 осіб, 133 – отримали поранення (серед них і поліцейські). За час проведення акцій загинуло троє осіб. Травмовані були також декілька журналістів.

      Загострення ситуації: що кажуть експерти

      Експерт Майдану закордонних справ та політолог Олександр Хара пояснює, що протести є символом того, що світ змінюється, тому такі акції варто очікувати і в майбутньому:

      Фактично на прикладі Франції ми бачимо, що той старий світ, в якому ми жили дотепер – він зникає, подібні безлади будуть відбуватися і в інших країнах. Вони обумовлені передусім зламом старої моделі "комфортної Європи". Ми маємо розуміти, що зараз ми живемо у світі, який є абсолютно іншим, ніж був 5-6 років тому.

      Експерт зазначає зменшення туристичної привабливості країни за таких умов, проте сумнівається, що ці протести триватимуть довго.

      "Це не заохочує туристів їхати туди в таких умовах, безумовно, але я не думаю що ці протести протримаються ще довго. Через певний час вулиці будуть відмиті та почищені, а все зруйноване відновлять. Тоді Париж знову стане привабливим для туристів. Проте це не означає, що протест не спалахне в іншому місті", – пояснив він.

      Часто мирні протести мають властивість переростати у справжні безлади, як це сталося у Парижі. Політолог пояснює це "психологією натовпу".

      Є ті, хто легітимно протестує і не збирається нічого порушувати – більша частина людей такі. Але є і ті, хто може ввійти в ейфорію і робити такі речі, які вони без натовпу вчиняти не можуть. Безумовно, це додає і куражу, і якоїсь внутрішньої легітимізації, ніби вони роблять правильну справу навіть спалюючи машини чи руйнуючи монументи. Ну і, звісно, є провокатори, які мають певне завдання – роздмухати конфлікт, 
      – говорить експерт.

      Психолог Віра Романова також підтверджує версію щодо участі "людей ззовні" у безладах під час подібних демонстрацій. За її словами, це робиться для того, щоб аудиторія змінила ставлення до усіх активістів та їхніх намірів:

      Передусім протест розрахований на захист інтересів людей, а те, що хтось палить машини або займається вандалізмом – це, швидше за все, роблять провокатори. Вони починають здійснювати такі демонстративні вчинки для того, щоб знецінити дії усіх учасників протесту і показати, що вони також порушують закон, як і ті, проти кого вони протестують.

      Проте психолог не виключає того, що такі дії можуть іти і безпосередньо з боку учасників демонстрацій: коли певний час влада не чує людей, у них прокидається внутрішній гнів через накопичене почуття несправедливості. Тоді вони намагаються відновити цю справедливість уже агресивними діями.

      Олександр Хара, провівши паралелі теперішньої ситуації у Франції з українською Революцією Гідності, переконаний –​ протестувальники в Україні мали значно вищий рівень самоорганізації.

      "У Києві під час Євромайдану згоріла лише одна будівля - Будинок профспілок. Навіть у "Глобусі", я на власні очі бачив, коли вітрини просто прикривали покривалами і легко було б їх розбити і щось забрати, але цього ніхто не робив. Люди, які там зібралися, були з високим рівнем свідомості. Самоорганізація Майдану владнала ці проблеми доволі швидко. А у Франції дещо інакша культура – більш войовнича. Хоча і тут мітингувальники нібито виступають за кращі зміни, в інтересах пересічних громадян", – резюмував політолог.

       

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук