Деякі ЗМІ вважають, що Байден не зміг змусити Путіна змінити свою агресивну зовнішню політику. Водночас Байдену, згідно з інформацією американських видань, припинити втручання у внутрішні справи США, зупинити кібератаки та почати поважати міжнародне право.

До теми Коментар Путіна щодо Донбасу був єдиним, який викликав у нього емоцію, – Гармаш

"Здається, жодні дружні слова не зупинять російського лідера від того, аби продовжити рішуче реалізовувати свою політичну програму як у себе вдома в Росії, так і за кордоном, практично безкарно", – мовиться у статті CNN.

Самі ж президенти дуже обережно оцінили результати своїх перших особистих перемовин. Джо Байден зазначив, що тон всієї зустрічі був добрим, позитивним і не було різких дій.

Якщо ми розходилися в думках, я не погоджувався, я казав про це. Якщо він не погоджувався, то теж казав про це,
– зауважив президент Сполучених Штатів.

Натомість Путін сказав, що зустріч проходила "в принциповому ключі". За багатьма позиціями оцінки розходяться, але з обох сторін було продемонстроване бажання зрозуміти один одного і шукати шляхи до зближення позицій, вважає президент Росії.

Зустріч тривала лише 3 години

Замість запланованих 5 годин саміт тривав трохи більше, ніж 3 години. За цей час лідери США та Росії встигли обговорити питання стратегічної безпеки, відновлення дипломатичних стосунків та "червоні лінії" у стосунках двох держав. Проте жодного прориву на зустрічі досягнуто не було, та й не сподівалися на нього ані у Вашингтоні, ані у Москві.

Оцінки саміту у Женеві відрізняються: дивіться відео

"Загалом результати очікувані, тобто жодних проривних результатів. Сторони підтвердили лише ті свої позиції, які вони озвучували й раніше", – зауважив виконавчий директор Фонду "Відродження" Олександр Сушко.

Втім певну мету у двосторонніх стосунках вдалося намітити. Експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса розповів, що головний результат – це те, що сторонам вдалося закласти робочу основу для того, щоб перевести свої стосунки в перспективі у більш керований формат.

На саміті у Женеві важливі питання залишитись без відповіді

Джо Байден дав Володимиру Путіну пів року, аби продемонструвати серйозність своїх намірів підтримувати стратегічний діалог щодо найважливіших питань, зокрема:

  • скорочення ядерного озброєння;
  • кібербезпеки;
  • демілітаризації Арктики;
  • боротьби з кліматичними змінами.

Проте на думку американських експертів – це все одно лишає без відповіді важливі для США питання. Виконавчий директор Інституту сучасних світових відносин Гергорі Файфер взагалі вважає, що Путін "постійно бреше і це добре розуміють у Білому домі, але не знають, що з цим робити".

Зверніть увагу Ніякого прориву не відбулось, – Тизенгаузен про зустріч Байдена і Путіна

"На мою думку розрахунки Білого дому були повністю помилковими і вони демонструють, що США не багато чому навчилися за 20 років, впродовж яких Путін обдурював Захід, граючи у поступове нарощування агресії з періодичними невеликими епізодами фальшивої "розрядки". Я вважаю цю зустріч ще одним таким епізодом", – сказав Файфер.

Схоже, що у це правило вписується й поведінка Кремля щодо України, яка також була предметом переговорів у Женеві. Проте на пресконференціях обидва президенти були небагатомовні щодо цього питання.


Сторони можуть перевести відносини в інший формат / Фото AP

"Що стосується України, то так, ця тема порушувалася. Не можу сказати, що вже дуже детально. З приводу можливого вступу України в НАТО – ця тема зачіпалася "мазком", – сказав російський президент.

Водночас Джо Байден повідомив про непохитну підтримку Сполученими Штатами суверенітету і територіальної цілісності України. За його словами, на саміті домовилися продовжити дипломатичні зусилля у межах мінських домовленостей.

Прориву в питанні України може не бути

Проте експерти зазначили, що сподіватися на прорив у розв'язанні українського питання теж не варто, адже позиції США та Росії дуже різняться.

Якщо вони дійдуть якогось компромісу щодо України, то єдиний компроміс, прийнятний для усіх сторін – це заморозити цей конфлікт на довгі роки,
– сказав експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

І якщо Москві це вигідно, бо заморожений конфлікт на Донбасі – це важливий важіль впливу на Київ та Брюссель, то для Вашингтона наразі більша загроза виходить від Китаю, а не від Росії. Відтак, на східному напрямку зосереджено більше зусиль і Кремль може спробувати грати на цьому полі й навіть намагатися тиснути на Білий Дім, аби домогтися поступок в українському питанні.

"Я не думаю, що тут ми маємо очікувати якогось торгу. "Китай замість Україну" – цього не буде, бо це суперечить тому стилю політики і тому як мислить світ, американська політична еліта, яку представляє Байден", – вважає виконавчий директор Фонду "Відродження" Олександр Сушко.

Читайте також Зустріч Байдена і Путіна: у Кремлі заговорили про непідписні документи

Байден і Путін у Женеві зійшлися на прагматизмі у стосунках. Обидва президенти визнали, що наразі – це краща база для розвитку відносин, бо про довіру між двома державами не мовиться. Це має бути сигналом і для Києва, адже Україна потребує підтримки Білого дому у протистоянні російській агресії, відтак має брати до уваги нові геополітичні реалії.

Байден та Путін чітко показали, що вони мислять категоріями доволі прагматичними, тому Україні потрібно виходити на зовнішньополітичний прагматизм, інакше просто нас розмиють на міжнародній арені,
– сказав Ілія Куса.

Чи переформатують зовнішню політику на Банковій покаже перша зустріч Володимира Зеленського з Джо Байденом, яка має відбутись в липні 2021 року.