Журналіст розслідувального проєкту "Система" Андрій Сошніков в ефірі 24 Каналу пояснив, що відсутність Лаврова на засіданні не є визначальною. Водночас його відсторонення від міжнародних делегацій може свідчити про зміну внутрішнього балансу сил і про те, що Путін тимчасово "прибирає" старих гравців зі сцени.

Дивіться також "Путін консультується з Іваном Грозним": WSJ припустили, навіщо росіянам Покровськ

Відсутність Лаврова в делегаціях

Сергій Лавров, який понад 20 років очолює російське МЗС, уперше не отримав право представляти країну на двох міжнародних самітах. За протоколом, саме міністр закордонних справ має очолювати такі делегації, тож зміна стала помітним сигналом у дипломатичних колах. Це свідчить про ймовірну переоцінку ролей усередині кремлівської вертикалі.

Те, що Лавров не очолює дві російські делегації на найближчих самітах, справді важливо. Міністр за статусом повинен представляти країну на таких заходах,
– зазначив журналіст.

Такі кадрові рішення можуть свідчити про поступову зміну конфігурації влади. Кремль може готувати заміну міністру, який став символом агресивної дипломатії Росії та втратив ефективність у міжнародному спілкуванні.

Чи свідчить відсутність на Радбезі про конфлікт із Путіним?

У Кремлі запевняють, що відсутність Сергія Лаврова на останньому засіданні Ради безпеки не має політичного підтексту. Російські чиновники часто пропускають такі зустрічі через відрядження або відпустки, і це не завжди означає опалу. У самому Радбезі нерідко обговорюють технічні або другорядні питання, які не потребують присутності всіх постійних членів.

На засіданнях Ради безпеки буває присутня лише дві третини складу, тому відсутність когось із міністрів – звичайна практика,
– пояснив Сошніков.

Увагу варто звертати не на формальну участь у зустрічах, а на реальний вплив у системі ухвалення рішень. Саме втрата позицій у делегаціях, а не пропуск одного засідання, є більш показовою ознакою змін у кремлівських відносинах.

Сергій Лавров залишається одним із найстарших представників російського уряду. За понад два десятиліття він перетворив МЗС із відносно дипломатичної установи на ключовий інструмент агресивної політики Москви. Однак нині Кремль може шукати нові обличчя, аби змінити риторику та продемонструвати готовність до "гнучкіших" переговорів із закордоном.

Можливо, зараз у Кремлі просто змінюють колоду. Лаврова, як жорсткого переговорника, тимчасово відправляють у запас, щоб замінити його людьми без репутації конфліктних дипломатів,
– зауважив Сошніков.

У російському уряді періодично відбуваються перестановки, тоді як головна особа, Путін, залишається незмінною. Міністри приходять і йдуть, і, схоже, настав момент, коли змін може зазнати й Лавров.

Такі процеси свідчать, що навіть наближені до президента чиновники не мають стабільних гарантій. Кремль зберігає систему, у якій будь-хто може бути відсторонений, щойно перестає бути корисним для її політичних цілей.

Як може впасти режим Путіна?

  • Американський професор Скотт Лукас вважає, що падіння режиму Володимира Путіна може статися не через воєнну поразку, а через внутрішню кризу в Росії. Він припускає два сценарії: економічну ерозію або вимушений відступ від війни в Україні.
  • Водночас, за його словами, поки Путін утримує контроль, адже опозицію фактично знищено, а переворот виглядає малоймовірним. Лукас зазначив, що майбутнє Кремля залежить від подій найближчих місяців. Якщо Путін зможе показати хоч якийсь успіх на фронті, його влада зміцниться. Якщо ж ситуація погіршиться, економіка просяде, а втрати на війні зростатимуть, режим може похитнутися.
  • Водночас, за даними The Wall Street Journal, нинішня війна для Путіна не лише боротьба за території, а спроба переписати історію. Він прагне повернути Росії статус великої держави та скасувати результати холодної війни. Експерти вважають, що диктатор мислить імперськими категоріями і намагається відновити контроль над Україною як символ перемоги над Заходом.