Ізраїльський військовий оглядач Давид Шарп прокоментував 24 Каналу анонсовану поїздку Путіна до Туреччини. За його словами, Анкара – важливий партнер Росії, але країни мають неоднозначні відносини.

До вашої уваги Антизахідна політика 3 країн: чому лідери Ірану та Росії по черзі відвідають Туреччину

Дарма що Туреччина належить до НАТО, вона не відповідає вимогам і цінностям блоку. Країна значно ближча до Сходу, ніж до Заходу.

Путіну нічим не загрожують відвідини Туреччини, з якою в нього особливі відносини. З одного боку, Туреччина продавала й передавала зброю Україні, а з іншого – вона найважливіше джерело товарів подвійного призначення, обходу санкцій для Росії,
– зазначив Шарп.

До слова, Туреччина не ратифікувала Римський статут і не має затримати Путіна, на якого Міжнародний суд видав ордер за депортацію українських дітей. Однак російський диктатор однаково не наважився на візит наприкінці серпня 2023 року – Ердоган сам приїхав у Росію на початку вересня.

Ердоган танцює на багатьох весіллях

Туреччина – дуже важливий гравець і в регіоні Близького Сходу, і загалом у європейській політиці. Оскільки країна діє виключно у власних інтересах, то примудряється багатьох дратувати.

Найближчим часом з Ердоганом зустрінеться не лише Путін – 24 січня турецького лідера відвідає президент Ірану Ібрагім Райсі. У них теж непрості відносини, але натепер їхня співпраця має певну користь для обох.

У нинішній ситуації всі ці країни знаходять немало вигідного щодо одна одної та намагаються розв'язати ті чи ті суперечки,
– підсумував Шарп.

Турецько-російські відносини: останні новини

  • Нещодавно стало відомо, що Туреччина не пропустить у Чорне море мінні тральники, які Захід хотів передати Україні. У ВМС і Офісі президента закликали не шукати в цьому зради, адже Анкара послідовно дотримується нейтралітету.
  • Крім того, упродовж 2023 року Анкара збільшила постачання військових товарів до Москви. Ідеться про 45 категорій товарів на суму 158 мільйонів доларів.
  • Водночас після указу Джо Байдена про вторинні санкції в Туреччині почали відмовлятися від співпраці з росіянами в банківському секторі. Однак є винятки для дочірніх іноземних банків у Росії.