Засновник аналітичної спільноти Resurgam Дмитро Корнієнко в ефірі 24 Каналу пояснив, що за гучними заявами може стояти підготовка до значно складнішого рішення. За його словами, Кремль опинився на межі кроку, який стане серйозним внутрішнім випробуванням для режиму.

Дивіться також "Є умови": Зеленський сказав, коли закінчиться війна

Часткова мобілізація як сигнал ва-банк

Гучні заяви Путіна про мілітаризацію та нові озброєння можуть бути підготовкою до більш радикального кроку.

Нагадаємо: Володимир Путін у зверненні 23 лютого заявив про подальше нарощування військового потенціалу Росії, модернізацію озброєння та розвиток компонентів так званої ядерної тріади. Він також пообіцяв підвищити боєготовність армії та оголосив 2026 рік "роком єдності народів Росії". У виступі не пролунало сигналів щодо можливості мирного врегулювання.

Йдеться про можливість оголошення нової часткової мобілізації, яка стане для Кремля вкрай непопулярним рішенням.

Кремль на межі того, щоб оголосити часткову мобілізацію. Це найбільш непопулярне і найбільш радикальне рішення,
– зазначив Корнієнко.

Він нагадав, що навіть мобілізація 2022 року, яка тоді виглядала обмеженою, спричинила економічні зрушення та спровокувала хвилю протестів. Зокрема, йшлося про масовий відтік населення та публічні виступи, нетипові для російської політичної системи. Саме тому новий крок означатиме перехід у режим максимального ризику.

Це буде пряме свідчення, що Путін іде в абсолютний ва-банк,
– наголосив він.

На його думку, подібне рішення стане індикатором того, що Кремль готовий пожертвувати внутрішньою стабільністю заради продовження війни.

Маніфест як інструмент стратегічної невизначеності

Програмні заяви Путіна про нову ядерну тріаду та масштабне переозброєння не варто сприймати буквально. За його словами, для Кремля подібні меседжі часто є елементом залякування та створення інформаційного шуму. Йдеться не стільки про реальні можливості, скільки про демонстрацію сили.

Дії Кремля найчастіше є маніфестом, щоб створювати невизначеність,
– пояснив Корнієнко.

Він зазначив, що стратегія Москви ще з радянських часів полягає в тому, щоб заявляти більше, ніж реально можеш зробити. Гучні анонси змушують західних аналітиків реагувати, перевіряти та оцінювати потенційні загрози. Саме так формується ефект впливу без фактичного кроку вперед.

Зазвичай для Кремля це лише елемент залякування і демонстрації сили,
– наголосив він.

На його думку, зараз Росія намагається експлуатувати старий образ "непередбачуваного гравця", який сформувався до 2022 року. Проте реальні можливості Кремля вже суттєво відрізняються від того іміджу, який він намагається підтримувати.

Кремлю потрібна увага, а не нова війна зі світом

Ключова мета подібних заяв не стільки в підготовці до конкретного кроку, скільки в постійному приверненні уваги. За його словами, Кремль системно працює на підтримання образу глобального гравця, навіть якщо реальні ресурси вже обмежені. Саме тому кожна гучна заява подається як подія світового масштабу.

Всі ці дії – це елемент привернення уваги. Кремлю потрібне систематичне привернення уваги,
– зазначив Корнієнко.

Він наголосив, що Росія намагається експлуатувати старий імідж сили, який існував до повномасштабного вторгнення. Однак міжнародне сприйняття змінилося, і тепер важливо не підсилювати цей інформаційний ефект зайвою реакцією. Чим спокійніше світ реагує на подібні маніфести, тим менший їхній стратегічний ефект.

Чим менше уваги буде до того, що каже Путін, тим краще і нам, і світові,
– наголосив він.

На його думку, саме медійна рамка впливає на сприйняття сили. Якщо Росію перестають розглядати як визначального геополітичного гравця, її інструменти тиску поступово втрачають вагу.

Останні події навколо війни та переговорів:

  • Андрій Городницький окреслив два сценарії, за яких Росія могла б вивести війська: зміна політичного керівництва в Кремлі або втрата здатності продовжувати бойові дії через внутрішні та економічні чинники. За його словами, територіальне питання залишається головним у позиції Москви на переговорах, а швидкого розвитку подій очікувати не варто.
  • Володимир Зеленський заявив, що Україна не може погодитися на виведення військ із територій, які перебувають під контролем Києва, оскільки це створює ризики для безпеки населення та оборони. За його словами, Росія продовжує наполягати на територіальних вимогах, зокрема щодо Донбасу.
  • Угорщина та Словаччина на тлі зупинки транзиту нафти через нафтопровід "Дружба" пригрозили припиненням постачання електроенергії Україні. Українська сторона заявила, що зупинка транзиту сталася після російського удару по об'єктах інфраструктури. Експерти вважають, що погрози мають політичний характер і пов'язані як із внутрішніми процесами в цих країнах, так і з їхніми відносинами з ЄС. Угорщина згодом пом'якшила риторику, тоді як Словаччина оголосила про припинення екстрених поставок.