Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Росія значно збільшила свою військову присутність в Арктиці. За його словами, РФ активно "відкриває законсервовані" військові бази часів СРСР, розміщує нові озброєння і радари, а також вводить в експлуатацію новий флот криголамів. Вересневі навчання "Захід-2017", за твердженням генсека Альянсу, були частково проведені і на Крайній Півночі.

Союзники пильно стежать за нарощуванням російських військ в Арктиці. Альянс покладається на те, що будь-які розбіжності і територіальні суперечки між Росією та суміжними державами будуть вирішені за допомогою діалогу і дипломатії,
– зазначив генеральний секретар НАТО у п'ятницю, 17 листопада.

А тим часом, поки НАТО "покладається на діалог та дипломатію", міноборони РФ відновлює мережу полярних аеродромів в Арктиці та добудовує військові містечка. До того ж має намір розгорнути в Арктиці дві нові зенітні ракетні системи С-400 "Тріумф". Це на додачу до вже завершеного будівництва великої військової бази "Арктичний трилисник" на Землі Франца-Йосипа.

Військова присутність РФ в Арктиці досягла безпрецедентних масштабів з часів холодної війни, зазначають західні оглядачі. Сенатор від Аляски Ден Салліван у травні закликав Вашингтон посилити військову присутність США у цьому регіоні через нарощування збройних сил Москвою. За його словами, в квітні сталося п'ять "провокаційних" інцидентів з російськими бомбардувальниками, нагадує "Німецька хвиля".

Читайте також: Росія проти НАТО: Альянс спасує перед Путіним?

Проте навіщо Росії Арктика? Це – окрема і довга історія. А починається вона, як не дивно, з кліматичних змін.

Нове відкриття світу

Глобальне потепління, що прийшло на нашу планету, сприяє відкриттю наскрізної навігації по Північному морському шляху. Образно кажучи – з Китаю або Японії й до східного узбережжя Америки через Північний полюс. Така навігація здатна добре простимулювати світову торгівлю, особливо між Китаєм з одного боку та Північною Європою, Канадою і США – з іншого.

Але танення льодів відкриває не тільки комерційні, а й стратегічні можливості.

Арктика – це центр, який виходить в усі океани. Якщо одного разу Китаю вдасться розмістити там атомний підводний човен, він створить умови для стратегічного стримування Європи, Росії та США,
– зазначає один iз військових експертів у Пекіні.

Зрозуміло, що Росія також не проти розмістити в арктичних водах власні атомні човни. А Європа – не проти розгортання на континенті систем протиракетної оборони. Поки що це все – плани на віддалене майбутнє, але не надто віддалене. Вчені повідомляють: останніми роками лід тане буквально на очах. За деякими оцінками, до 2020 – 2040 років Арктика буде судноплавною, принаймні в літній період.


Внаслідок глобального потепління до 2020 – 2040 років Арктика буде судноплавною, принаймні в літній період, прогнозують вчені

Таким чином, коли-небудь плавання з Шанхаю до Гамбурга через розташовану між Східним Сибіром та Аляскою Берингову протоку буде на 6400 кілометрів коротшим від класичного маршруту через Індійський океан і Суецький канал. Подібні перспективи розпалюють апетити Китаю, який у 2010 році став світовим лідером за обсягами експорту. Але у середньостроковій перспективі пройти північним шляхом зможуть лише криголами або кораблі з подвійною обшивкою. Та річ не тільки у вантажному чи пасажирському пароплавстві.

Чорне золото з-під білої криги

Головна принада Арктики полягає в її корисних копалинах. Щоправда, останні дані свідчать: їхні запаси істотно перебільшені. Геологічна служба США (USGS) стверджує, що ймовірні поклади арктичної нафти становлять усього близько 90 млрд барелів, або приблизно 7% відомих сьогодні доведених світових запасів нафти. До того ж, вона не сконцентрована в одному місці, а розкидана по різних регіонах Арктики.

Домінує в структурі вуглеводневих запасів Арктики зовсім не нафта, а природний газ – він становить приблизно 78%. В Арктиці, за оцінками американських геологів, зосереджено близько 47 млрд кубометрів невідкритих газових покладів, що становить приблизно 26% від поточних світових запасів. Таким чином, Арктика – скарбниця не стільки нафти, скільки газу. Це багато що змінює, оскільки напруженість із запасами газу у світі значно нижча, ніж із запасами нафти.

Є ще один нюанс. Та частина Північного Льодовитого океану, на яку останнім часом голосно претендує Росія, – хребет Ломоносова і взагалі вся центральна глибоководна частина Арктики з так званими абісальними (провальними) рівнинами і серединними океанськими хребтами – практично безперспективна з точки зору наявності можливих запасів нафти і газу.


Росія володіє значною територією Арктики, що не заважає їй претендувати й на інші частини континенту – зокрема, на хребет Ломоносова, який є продовженням Гренландії

Основна частина покладів зосереджена в прибережній зоні континентального шельфу, причому, за оцінками, більше 70% невідкритих запасів природного газу знаходяться всього лише у трьох басейнах: Західносибірському, Східно-Баренцевому і Аляскiнському. Найбільш перспективні регіони – це Карське море і море Лаптєвих. Тому зрозуміло, що основна частина потенційних газових запасів Арктики і так вже перебуває в зоні континентального шельфу Російської Федерації, віднесеної до юрисдикції РФ Конвенцією ООН з морського права.

Читайте також: Старий ворог – найвірніший, або Як НАТО готується до війни із Росією

Однак із видобутком копалин виникає неабияка проблема. Освоєння цього регіону є вкрай складним через великі глибини і недостатню розвиненість технологій глибоководного буріння. Брак таких технологій відчувається в усьому світі – не лише в Росії. Та навіть якщо їй пощастить добувати копалину з глибин у 4000 метрів, витрати на її видобуток робитимуть прибутковість майже нульовою.

Фахівці стверджують, що у боротьбі за Арктику Москва використовуватиме різні методи. І діятиме не тільки силою, а й хитрістю. Зокрема, спробує зацікавити ексклюзивними правами на видобуток арктичної нафти великі європейські транснаціональні компанії. Не виключено, що питання буде стояти навіть так: видобуток копалин у "російській" Арктиці – в обмін на відмову від проектів видобутку сланцевого газу в Східній Європі. А це означає, що удар буде завдано в першу чергу по Україні.

Проте не лише прагнення оволодіти новою логістикою чи додатковими запасами палива штовхає РФ на згадувану на початку статті "гонитву озброєнь". На думку експертів, до демонстрації міці на Півночі Кремль спонукає потреба у самоствердженні президента Путіна. А на шляху задоволення цих амбіцій є дві значні перешкоди – прогнила інфраструктура часів СРСР, яку намагаються реанімувати за Північним полярним колом, та обмежений кошторис військових витрат.


Президент Путін у вигляді крилатого ведмедя з осетром у лапах (роботи астраханського скульптора), ймовірно, символізує також і прагнення кремлівського вождя "застовпити" за собою батьківщину білих ведмедів

Коли стає гаряче

Проблема Арктики полягає в тому, що цей проект нині не є прибутковим і залежить від виділення коштів з держбюджету. Незважаючи на брак коштів, політичні амбіції Путіна поки що залишаються високими. Що у свою чергу породжує постійний попит на демонстрацію таких заходів, як військові навчання,
– зауважує політолог Павло Баєв в авторській колонці на сайті "Нового времени".

"Проект держбюджету на 2018 – 2020 роки передбачає сильне скорочення витрат, і, незважаючи на жорстке лобіювання вищого керівництва, під скорочення потраплять також кошти на оборону. Єдиними статтями бюджету, фінансування яких може бути збільшено, є програми, затверджені президентом. Наприклад, дорогий проект з будівництва мосту, який з'єднує острів Сахалін з материком. Проект запропонував Аркадій Ротенберг, олігарх із персональним "чорним входом" у Кремлі", – пише Баєв.

Схоже, що арктична програма озброєнь також спонсорується згідно з особистою вказівкою Путіна. Росія посилює свій північний військовий напрям вже третій рік поспіль. Власне, Кремлю вдалося розкачати ситуацію настільки, що про свої арктичні інтереси згадали усі країни, що мають вихід до Північного Льодовитого океану. А це, зокрема, США, Канада, Норвегія, Данія та Ісландія. Доходить до того, що головні політгравці готові відстоювати свої права на Арктику зі зброєю в руках.

Так, минулого вівторка Палата представників американського Конгресу схвалила оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік обсягом у 700 мільярдів доларів, з яких 4,6 мільярда будуть виділені європейським союзникам із НАТО у рамках протидії російській агресії.


Американський Конгрес схвалив оборонний бюджет США, частина якого піде на протидію зростаючій російській агресії

Читайте також: У Конгресі США проголосували за виділення 350 мільйонів доларів військової допомоги Україні

Превентивні заходи, йдеться у документі, зумовлені "триваючими агресивними діями Росії", зокрема й "вторгненням у Грузію в 2008 році та в Україну у 2014-му", "погрозами союзникам із НАТО", "високими темпами військової модернізації", а також – увага! – "зростанням військової активності в Арктиці і Середземномор'ї".

Арктика швидко стає фронтом нової російської експансії,
– стверджує директор із російських досліджень британського Центру Генрі Джексона Ендрю Фокселл, якого цитує Російська служба BBC.

І в результаті Захід опинився у скрутному становищі. Адже, якщо мірятися військовим потенціалом, то в американців є лише один криголам, здатний працювати в арктичних морях, та й той мав бути списаний десять років тому.

Тоді як у Росії, яка намагається повністю взяти під свій контроль Північний морський шлях, є 40 готових криголамів і ще 11 в проекті, йдеться в публікації. У відповідь на все це НАТО, за деякими відомостями, обмірковує варіант відродження Арктичного і Атлантичного командування, скасованого після закінчення холодної війни.

Читайте також: НАТО створить два нові центри планування та управління операціями через війну на Донбасі

Але поки в Альянсі ще міркують над протидією РФ, місцеві ЗМІ бадьоро рапортують про те, що "десять військових аеродромів в Арктиці, програма будівництва яких почалася ще три роки тому, вже готові до бойового застосування. Подібне в умовах Крайньої Півночі і вічної мерзлоти ще ніхто у світі здійснити не міг – Росія змогла і забезпечила свої північні рубежі надійним захистом з суші, повітря і води", – передає канал "Звезда".

Як додає медіа, ці летовища мають можливість "забезпечувати зліт і посадку як важких транспортних літаків, так і винищувачів-перехоплювачів, в першу чергу МіГ-31, які здатні виходити в стратосферу і знищувати як літаки ймовірного противника, так і ракети різних класів, аж до балістичних".

Тим часом корективи у плани Росії, які, як бачимо, сягають вже стратосфери, можуть внести два чинники – симетричні дії світової спільноти плюс елементарний брак коштів на подібні забаганки Кремля. Нова арктична війна, що нею марить Путін, не відбудеться, зокрема, і за умов пролонгації введених проти Росії санкцій. Бо останні обходяться Москві дорожче, ніж навіть мілітаризація країни як у фінансовому відношенні, так і в якості стримуючого фактору, адже на удар по своїх економічних інтересах Росія все ще не готова заплющити очі.

Читайте також: У зоні ризику – балтійські країни: експерт пояснив, як НАТО може спровокувати війну з Росією