Під час позачергового засідання Ради Україна – НАТО, яке відбулося у середу, 10 січня, країни-члени Північноатлантичного альянсу засудили ескалацію російських повітряних ударів по Україні. Вони підтвердили готовність надати додаткові системи ППО та іншу військову допомогу, повідомляє 24 Канал.

Дивіться також 38 паралель․ Що задумав Кім Чен Ин і чи вигідна нова війна Росії та Китаю

Оборона України на порядку денному

На засіданні Ради було оголошено про плани союзників щодо збільшення військової допомоги Україні у 2024 році. Генеральний секретар Єнс Столтенберг заявив, що НАТО продовжить підтримувати Україну в боротьбі проти російської агресії.

НАТО рішуче засуджує ракетні та дронові атаки Росії на українських цивільних, зокрема зброєю з КНДР та Ірану. Путін намагається зламати Україну масовими ударами, але не досягне успіху. Кампанія жорстокості лише зміцнює рішучість України,
– сказав Столтенберг.

Посол України при НАТО Наталія Галібаренко наголосила на важливості засідання та переході від обіцянок до конкретних дій. Вона зазначила, що всі країни-члени Альянсу підтвердили намір продовжувати підтримку України та ніхто не втомився від війни.

За словами Галібаренко, ефективність української ППО уже вражає (80% збитих цілей), а союзники вітають успіхи України у відстороненні російського флоту від Криму. Вона також повідомила про анонси нових пакетів військової допомоги та збільшення внесків до комплексного пакета допомоги НАТО.

Прозвучали анонси від деяких країн вже про нові пакети військової допомоги. Я думаю, що це хороша новина на початку нового року. Так само прозвучали анонс від окремих країн про те, що буде збільшено їх внески до комплексного пакета допомоги,
– сказала посол при НАТО.

Додамо, що під час Ради командувач Військово-повітряних сил України Микола Олещук та заступник міністра внутрішніх справ Олексій Сергєєв ознайомили союзників з наслідками атак, а також потребами України у засобах ППО та ракетах до наявних комплексів.

Дивіться також Летюча смерть: що відомо про крилаті ракети Х-101, якими Росія обстріляла Україну 8 січня

Контекст: що потрібно знати

  • Ще 3 січня 2024 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба анонсував надзвичайне засідання Ради Україна – НАТО. Тоді він констатував, що однією з ключових тем для обговорення стане посилення протиповітряної оборони нашої держави.
  • Згадаємо, що масовані удари 29 грудня 2023 року стали одними з найбільших з початку вторгнення. Російські окупанти використовували крилаті ракети та дрони. Скажімо, атака на Київ спричинила людські втрати та руйнування інфраструктури. Зокрема, постраждала станція метро.
  • Через декілька днів, 2 січня, Росія знову здійснила масовану атаку. Завдяки зусиллям оборонців неба було знищено більшість ракет та БпЛА. Під прицілом був Київ, Харків та інші міста. У столиці постраждали 54 людини, 3 особи – загинули.
  • Уже 8 січня загарбники завдали масованого удару зі стратегічних бомбардувальників Ту-95 та ракетоносіїв МіГ-31К. Ворог намагався знищити об'єкти в Старокостянтинові, Кривому Розі, Запоріжжі, Дніпрі та Харкові. Без жертв, постраждалих та руйнувань не обійшлось.