Верховна Рада ухвалила законопроєкт про розвідку: що він передбачає

Законопроєкт надійшов до Верховної Ради ще у середині січня 2020 року. Вже наступного дня парламентарі проголосували за документ у першому читанні. Про це інформує 24 канал.

Читайте також: Зеленський підписав указ про призов у 2020 році: з якого віку братимуть до армії

Що передбачає законопроєкт про розвідку

• Вдосконалення правових та організаційних засад роботи розвідки.
• Організацію ефективної діяльності розвідувальних органів України.
• Покращення взаємодії розвідувальних органів.
• Забезпечення соціального та правового захисту працівників органів розвідки.
• Гарантування захисту людей, що конфіденційно співпрацюють з розвідкою.

Окремо у законопроєкті мовиться про розмежування повноважень: щоб усунути дублювання функцій розвідки між СБУ та іншими розвідорганами. Тобто СБУ виключили з переліку розвідувальних органів і служба визначена як суб’єкт розвідувальної спільноти.

У документі також приведено у відповідність з Конституцією норму, згідно з якою РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Визначено також механізм створення комітету парламенту, до повноважень якого належатиме забезпечення контрольних функцій за діяльністю суб'єктів розвідспільноти. У ньому визначаються функції, повноваження та особливості функціонування зазначеного комітету Ради.

Контролювати органи розвідки повинні:

• Президент України (основний контроль).
• Верховна Рада (додатковий парламентський контроль).
• Рахункова палата (зовнішній фінансовий контроль).
• Важливо: громадяни України здійснюють цивільний контроль за розвідкою згідно з Конституцією та законами.

Зконопроєкт дає визначення найважливішим поняттям, які стосуються розвідки:

• Інформація про розвідувальну діяльність.
• Методи розвідки, сили й засоби розвідки.
• Таємна інформація та розвідувальна таємниця.
• Соціальний, правовий та фінансовий статус працівників розвідорганів треба підвищити: посадові оклади рахуватимуть від розміру прожиткового мінімуму, як це вже діє для працівників НАБУ, ДБР, прокурорів та суддів.

Розвідувальними органами є:

• Служба зовнішньої розвідки України.
• Розвідувальний орган Міністерства оборони України.
• Розвідувальний орган Державної прикордонної служби.

Організаційну структуру розвідувальних органів повинен визначати президент, як і керувати ними загалом. Безпосередніх керівників розвідорганів також призначає та звільняє з посад глава держави.

Читайте також: Легалізація грального бізнесу: Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні

Додаткові та особливі права розвідорганів

• Використання умовних найменувань.
• Відкриття рахунків у національній та іноземній валютах.
• Використання співробітників під прикриттям.
• Організація структури прикриття.
• Конфіденційна співпраця з тими чи іншими людьми.

Важливо: перешкоджати роботі розвідувальних органів чи відмовлятися сприяти їм – не можна. Це каратиметься штрафом від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це 255 – 340 гривень).