Законопроєкт надійшов до Верховної Ради ще у середині січня 2020 року. Вже наступного дня парламентарі проголосували за документ у першому читанні. Про це інформує 24 канал.
Читайте також: Зеленський підписав указ про призов у 2020 році: з якого віку братимуть до армії
Що передбачає законопроєкт про розвідку
- Вдосконалення правових та організаційних засад роботи розвідки.
- Організацію ефективної діяльності розвідувальних органів України.
- Покращення взаємодії розвідувальних органів.
- Забезпечення соціального та правового захисту працівників органів розвідки.
- Гарантування захисту людей, що конфіденційно співпрацюють з розвідкою.
Окремо у законопроєкті мовиться про розмежування повноважень: щоб усунути дублювання функцій розвідки між СБУ та іншими розвідорганами. Тобто СБУ виключили з переліку розвідувальних органів і служба визначена як суб’єкт розвідувальної спільноти.
У документі також приведено у відповідність з Конституцією норму, згідно з якою РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.
Визначено також механізм створення комітету парламенту, до повноважень якого належатиме забезпечення контрольних функцій за діяльністю суб'єктів розвідспільноти. У ньому визначаються функції, повноваження та особливості функціонування зазначеного комітету Ради.
Контролювати органи розвідки повинні:
- Президент України (основний контроль).
- Верховна Рада (додатковий парламентський контроль).
- Рахункова палата (зовнішній фінансовий контроль).
- Важливо: громадяни України здійснюють цивільний контроль за розвідкою згідно з Конституцією та законами.
Зконопроєкт дає визначення найважливішим поняттям, які стосуються розвідки:
- Інформація про розвідувальну діяльність.
- Методи розвідки, сили й засоби розвідки.
- Таємна інформація та розвідувальна таємниця.
- Соціальний, правовий та фінансовий статус працівників розвідорганів треба підвищити: посадові оклади рахуватимуть від розміру прожиткового мінімуму, як це вже діє для працівників НАБУ, ДБР, прокурорів та суддів.
Розвідувальними органами є:
- Служба зовнішньої розвідки України.
- Розвідувальний орган Міністерства оборони України.
- Розвідувальний орган Державної прикордонної служби.
Організаційну структуру розвідувальних органів повинен визначати президент, як і керувати ними загалом. Безпосередніх керівників розвідорганів також призначає та звільняє з посад глава держави.
Читайте також: Легалізація грального бізнесу: Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні
Додаткові та особливі права розвідорганів
- Використання умовних найменувань.
- Відкриття рахунків у національній та іноземній валютах.
- Використання співробітників під прикриттям.
- Організація структури прикриття.
- Конфіденційна співпраця з тими чи іншими людьми.
Важливо: перешкоджати роботі розвідувальних органів чи відмовлятися сприяти їм – не можна. Це каратиметься штрафом від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це 255 – 340 гривень).