Згідно з повідомленням Генштабу ЗСУ, ​​о 10:18 2 російські крилаті ракети морського базування "калібр" здійснили перетин державного кордону України з Республікою Молдова. Орієнтовно о 10:33 ці ракети перетнули повітряний простір Румунії. Після чого знову зайшли у повітряний простір України у точці перетину кордонів трьох держав. 24 канал вирішив проаналізувати, якою ж може бути реакція НАТО на інцидент.

Читайте також Російські ракети над Молдовою та Румунією: якою буде реакція Заходу

Генштаб не уточнив цілі російських ракет, що були випущені з акваторії Чорного моря, однак, існує припущення, що саме вони влучили в об'єкт цивільної інфраструктури в сусідній Хмельницькій області.

Також про ракету написав очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім, щоправда, лише про порушення повітряного простору Молдови. Його пост був розміщений у телеграмі за 2 хвилини після того, як "калібри" залетіли до Молдови. Через 1 годину та 6 хвилин з'явився пост у телеграмі Валерія Залужного.

Пізніше інформацію деталізував речник повітряних сил Юрій Ігнат.

Радіолокаційно спостерігались дві ворожі ракети над територією країни НАТО, звідти вони увійшли у Чернівецьку область. Маємо такий перший випадок, коли ракети окупантів перетинають кордон з країнами НАТО,
– сказав речник Повітряних Сил Юрій Ігнат в ефірі телемарафону 10 лютого 2023 року.

Окремо Ігнат наголосив, що українські ППО могли застосувати озброєння в цьому районі, могли збивати ракети, але була очевидна загроза, що уламки ракет влучать по території Румунії або Молдови. Тому ракети на тій території не збивались.

Румунія інформацію України про ракету в своєму повітряному просторі взагалі не підтвердила.

Інформація про російську ракету, яка мала пролетіти над повітряним простором Румунії, не підтверджується,
– відповіли в міністерстві на запит видання Europei Liberă та пообіцяли розповісти деталі згодом.

Цими "деталями" став пресреліз Міноборони Румунії і ця заява, м'яко кажучи, суперечить словам українського командування.

Пресреліз Міноборони Румунії / скриншот

За версією румунської сторони, російська ракета пролетіла за 35 кілометрів від кордону НАТО, тобто північного сходу Румунії.

  • Румунська влада заявляє, що застосувала всі стандартні процедури – о 10:38 два винищувачі МіГ-21 LanceR Румунських ВПС, які в цей момент виконували тренувальні польоти, були надіслані до північної частини Румунії для потенційного реагування.
  • За дві хвилини ситуація була прояснена, тому ці два літаки відновили свою початкову місію.

Речниця Генсека Альянсу вирішила послатися на заяву Міноборони Румунії. Тобто Альянс поділяє позицію про те, що жодних ракет у повітряному просторі країни нібито не було.

Якщо вірити заявам міноборони Молдови – російський "калібр" залетів у повітряний простір країни в районі російського самопроголошеного анклаву в Придністров'ї. Це місто Мокра Рибницького району (межує з Одеською областю). "Вихід" ракети зафіксовано у Сорокському районі (межує з Вінницькою областю).

Це північ Молдови, відстань між цими пунтками – трохи більша за 100 кілометрів. "Калібр" був у повітряному просторі Молдови 15 хвилин, тобто міг здолати від 160 до 210 кілометрів, адже заявлена швидкість ракети "калібр" становить 180 – 240 метрів на секунду. Таким чином, ця ракета не мала змоги залетіли до Румунії – на це в неї би просто не вистачило часу.

Про другу ракету "калібр", про яку говорив Генштаб ЗСУ, нічого невідомо. Можливо, саме вона залетіла на "вогник" до румун. Погляд на карту свідчить про перетин кордонів України, Молдови та Румунії в районі міста Галац, а також районі молдовського містечка Бричани, що поруч із Чернівецькою областю та румунським кордоном.

Місця можливого "зальоту" російських "калібрів" / скриншот з телеграму П'ємонт

Саме про цю точку пише телеграм Залужного і саме там вже фіксували падіння ракет 5 грудня 2022 року та 14 січня 2023 року. Це були уламки ракети комплексів С-300 українських сил ППО, що намагалися перехопити російські крилаті ракети.

У будь-якому разі провина за інцидент повністю лежить на Росії, що запустила по Україні крилаті ракети з метою спровокувати гуманітарну катастрофу й вбити цивільних. Саме про це заявили представники влади у Молдові, проте, держава-агресор ці заяви проігнорувала.

Якщо Молдова повідомляє лише про 1 з 2 ракет, які порушили повітряний простір країни, то Румунія взагалі спростовує.

Тут докорінно інша ситуація, адже Румунія – країна НАТО, з 5-ю статтєю (про колективний захист і про те, що напад на одного члена НАТО є нападом на всіх), про яку люблять згадувати ЗМІ та лідери думок, а також базами НАТО. Увесь рік контингент НАТО в Румунії лише збільшується, також посилюються ППО та ПРО.

Так, мова про легендарні PATRIOT – 7 лютого Румунія поставила на бойове чергування другий такий комплекс, а розгортання 3 і 4 ЗРК PATRIOT запланована на квітень 2023 року. Втім, ці ЗРК розміщені на півдні країни й не могли перехопити ціль на півночі фізично.

Також, швидше за все, мовилося про десятки секунд або кілька хвилин, які мали для розгортання ЗРК та перехоплення. Більше часу було у сил ППО Молдови, проте, їхня бойова готовність викликає питання, а "рішучими засудженнями" російські "калібри" не збивають.

Кілька російських ракет пройшли повітряним простором Молдови та Румунії. Ці ракети – виклик НАТО, колективній безпеці. Це терор, який можна і треба зупинити. Світ повинен зупинити,
– наголосив президент України Володимир Зеленський про масштабування російської загрози і необхідність відповіді на неї, 10 лютого 2023.

Наразі зрозуміло одне – " щось" відбулося й воно не залишилось непоміченим, щоб не казали румунські військові. Це доволі значна криза й не менш великий виклик. Йдуть консультації, будуть зроблені висновки.

Чи є це ескалацією з боку Росії? Тут краще не гадати на кавовій гущі. Про це ми дізнаємось лише згодом.

Ні, не цього разу. 5-а стаття – це швидше символ, а не спонукання до дій та пряма інструкція.

  • 5-у статтю застосовували у 2001 році після атаки "Аль-Каїди" на США, тоді міць НАТО була спрямована проти партизан в Афганістані.
  • Проте, ніхто й ніколи не застосовував 5-у статтю проти ядерної держави, а Росія, нагадаємо, досі номінально є власницею найбільшого ядерного арсеналу світу і за кожної можливості про це нагадує.

При цьому, інциденти між НАТО та Росією, а також її попередником – СРСР – були. Згадаймо, до прикладу, політ американського U-2 над СРСР та епопею з обміном збитого льотчика Гері Пауерса або про постійні порушення російськими літаками повітряного простору країн НАТО, а також нейтральної Швеції в останні роки.

Лише за рік відкритого вторгнення Росії в України було кілька інцидентів з ракетами або БПЛА. Варто пригадати

  • російський дрон у Хорватії (пропагандисти намагались видати його за український, проте, так і не спромоглися пояснити, що на ньому роблять червоні зірки),
  • інцидент з ракетами С-300 на кордоні України з Польщею, внаслідок якого загинули 2 польських фермери. Розслідування встановило, що то була українська ракета, яка намагалася перехопити російську, але провина за смерті людей – саме на росіянах, які запускали крилату ракету з метою вбивства цивільних.

Щоразу, після цього, лунали голосні заяви про консультації на рівні НАТО, а реальною відповіддю ставали засідання у форматі "Рамштайн", де оголошувалось про надання нових видів зброї для України.

НАТО та весь цивілізований світ усвідомлює небезпеку Росії, а тому обрав найвигідніший для себе шлях – знищення загрози чужими руками. І ця роль випала Україні.

Ніхто не хоче зв'язуватись з країною-маніяком, що має ядерний арсенал, але всі хочуть допомогти Україні, в якої просто немає іншого виходу, адже в іншому випадку на українців чекає масовий геноцид – повторення Бучі та Маріуполя у масштабах цілої країни.

Саме тому єдиною відповіддю на російську атаку 10 лютого наразі є посилення обороноздатності України, все інше, включно, з прямим втручанням НАТО та розгромом російських проксі у Придністров'ї є фантастичними сценаріями. Принаймні, у найближчі декілька місяців. Та спочатку Росія має зазнати нових поразок на українському фронті.

Лише після цього в Молдові, Грузії та інших країнах, що мають невирішені "питання" з Росією, спробують перейти від теорії до практики. Такі реалії.