Роман Косенко вірив у перемогу України та докладав усіх зусиль з 2014 року для її досягнення. Він був майданівцем, добровольцем та служив у військах спеціального призначення.

Зверніть увагу У Києві попрощались з Романом Барвінком: воїн загинув незабаром після власного батька

Роман Косенко був з тих, кому не байдуже

Романа знали військові, які у 2014 – 2015 році захищали Донецький аеропорт, а у Пісках про нього ходили легенди, адже він з ризиком для життя наводив нашу артилерію на позиції ворога, хоч і не брав участі у звільненні міста. А також тиждень провів на вишці, яку називали Небом.


Прощання з Героєм України / Фото Валентини Поліщук

До війни активний чоловік був кухарем за професією та мандрівником за покликом душі. Побував і в росії, тож в інтерв'ю "Цензор.НЕТ" розповів, що контраст між нашими державами як між чорним та білим. Росія – це країна, де на пункті пропуску питають не про подорож чи документи, а про те, що Україна зробила для росії та коли буде віддавати за газ.

Росія — це країна, де люди грубі і застигли в "совкє",
– розповідав він.

А ще був тим, кому не байдуже. Тож активно підтримував Майдан та був у вирі подій під час Революції гідності. Як він сам зізнавався, ходив ночувати додому, лише коли захворів. І вже тоді розумів, що з часом росія введе війська.


У Києві попрощалися з Романом Косенком / Фото Валентини Поліщук

Початок Революції застав його у Грузії.

На мітинги вийшли всі мої знайомі, а кацапи сміялися з цього: "Що, хохли, в Європу хочете?" Огидно було це чути, хоча я ще не зовсім розібрався в ситуації. Так, хочемо. І що?
– згадував Роман.

На Євромайдані він роздавав свою їжу тим, кому вона була потрібна, дивом уникнув ніч побиття студентів, адже відводив дівчинку у безпечне місце, та охороняв Будинок профспілок. А у перші дні війни відправився на Схід, де вже була армія України, але не було ні окопів, ні укріплень. І без сумнівів пішов у розвідники, хоча його попереджали, що "розвідка – це дорога в один кінець".


Прощання з Героєм України / Фото Валентини Поліщук

Коли ж розвідка верталася з Пісків – залишився, щоб допомагати штурмовикам. Тоді ж і зайняв вишку, з якої корегував вогонь артилерії, потім відправився в Донецький аеропорт. Ще трохи згодом підписав контракт зі Збройними силами України.

15 вересня 2015 року в Житомирі Романа Косенко нагородили орденом "Народний герой України". Тож не дивно, що з початку повномасштабного вторгнення він з побратимами відправився на фронт, в Ізюм. Там він залишився під завалами після авіанальоту росіян, а наступного дня після визволення цього містечка українською армією його друг шість годин руками відкопував тіло загиблого.

Прощання з Героєм України

18 вересня о 10:00 відправити в останню путь Романа "Яшка" Косенка на Майдані Незалежності у Києві прийшли його близькі, побратими та громадяни України. Поховали Героя на Алеї Слави на Лісовому кладовищі.

Героя України поховали у Києві 18 вересня / Фото Валентини Поліщук

Прощання з захисниками України у вересні 2022 року

  • 17 вересня у Києві відправили в останню путь і соліста Національної опери Олександра Шаповала. Заслужений артист України пішов на війну добровольцем та загинув 12 вересня у бою під Майорськом.
  • 15 вересня у Чорткові попрощалися з сином відомого дисидента Василем Мармусом, що загинув на Харківщині. У Василя залишились мама, батько, дружина та донечка.
  • 3 вересня у Києві попрощалися з Народним героєм України, снайпером-розвідником Тенгрі, ім'я якого не розсекречують навіть після смерті. На сторінці батальйону "Січ" подякували герою за 8 років спільної боротьби.