Росія і Білорусь: шантаж ЄС та спільні погрози Україні

Питання введення режиму НС розглядається також і в Україні. Чергове загострення призвело до загибелі мігрантів, значних сутичок на кордоні, та поставило питання можливого запровадження нових санкцій проти білоруського режиму.

Читайте Росія заплатить дуже високу ціну за напад на Україну

Спланований хаос

На тлі загострення кризи, політичне керівництво ЄС пішло на безпрецедентний крок та вийшло на прямі перемовини з нелегітимним президентом Алєксандром Лукашенком. Це перший випадок з часів виборів 2020 року, коли хтось з політичного керівництва Західних країн вийшов з ним на прямий контакт.

Факт таких перемовин був сприйнятий білоруською та російською пропагандою як чергова "перемога", доказ впливовості Лукашенка на процеси, що відбуваються в Європі, та повне визнання білоруського диктатора зі сторони ЄС.

При цьому сама ситуація з мігрантами з самого початку активно розганялась в інформаційному просторі Росії та Білорусі як беззаперечний доказ "нелюдяної природи" західних демократій.

Лукашенко шантажує Європу мігрантими / фото  Getty Images

Останніми днями ситуація на кордоні стабілізується, значна частина мігрантів була переміщена зі стихійних таборів біля кордону до спеціальних центрів утримання, організованих білоруською владою.

Відбулось це фактично одразу після перемовин Лукашенка з в.о канцлера Німеччини Ангелою Меркель, які двічі мали телефонні розмови. Цей факт створює небезпідставні підозри, що однією з головних цілей організаторів кризи було бажання добитись визнання керівництвом ЄС білоруської влади та зняття санкцій, накладених на країну після подій 2020 року.

До теми "Червона лінія" для Кремля – це сама незалежність України

Хоч в офіційних комюніке немає інформації про зміст перемовин, голова МЗС Естонії Ева-Марія Лійметс заявила, що Лукашенко висунув до ЄС дві умови задля припинення міграційної кризи: визнання його законним лідером Білорусі та зняття санкцій.

Проте, цей шантаж не подіяв, 29 листопада міністерка закордонних справ Естонії повідомила, що п'ятий пакет санкції проти Білорусі має бути ухвалений 2 грудня, що й було зроблено.

Окрім того, значна кількість західних та українських експертів впевнені, що "міграційна криза", а по суті — гібридна агресія на східних кордонах ЄС, може бути лише частиною основного плану та виконувати роль відволікаючого від планів Росії щодо України маневру.

Враховуючи факт добудови газогону "Північний потік-2", відверто диверсійні дії РФ на енергетичному ринку, саботування роботи української енергетичної системи з боку Білорусі, значну активізацію антиукраїнської пропаганди в РФ та активне нарощування військової присутності Збройних сил РФ на українському кордоні, така версія виглядає вкрай правдоподібно.

Важливо Що змушує Путіна піднімати ставки

Все більше міжнародних авторитетних видань та експертів попереджають, що ризик вторгнення Росії є надзвичайно високим, а російська армія готується повторити грузинський сценарій 2008 року. Хоча таку активність російської армії можна також пояснити шантажем Заходу й питаннями щодо сертифікації та початку роботи "Північного потоку-2", запуск якого однозначно посилить вплив Москви на ЄС.

Інтеграція з Росією

4 листопада відбулась чергова онлайн зустріч Вищої Державної Ради Союзної Держави (ВДР СД). На ній президент РФ Владімір Путін і самопроголошений президент Білорусі Алєксандр Лукашенко затвердили 28 союзних програм інтеграції.

Хроніки інтеграції / фото Getty Images

У документах, які були погоджені у вересні, дуже часто можна зустріти слово "гармонізація". Так, йдеться про гармонізацію валютних систем двох країн, створення загального платіжного простору та нові принципи оподаткування. Також вони стосуються уніфікації законодавства, побудови єдиного енергетичного ринку, промислової та сільськогосподарської політики тощо. Подробиць про всі 28 союзних програм немає. Невідомо також, як вони будуть реалізовані.

Читайте також Лукашенко заявив, що Росія нібито не збирається нападати на Україну

Незважаючи на активізацію процесу будівництва Союзної Держави, надалі складається враження, що в її побудові зацікавлений винятково Путін, а для нелегітимного Лукашенка вся ця історія є лише інструментом для подовження його політичного життя (читайте також у матеріалі Білорусь –  Росія: Інтеграція чи імітація).

Про це свідчить як відсутність реальних кроків назустріч інтеграції, так і деякі кроки білоруського лідера, що викликають несприйняття в самій Росії.

Наприклад, нещодавно Лукашенко заявив, що у випадку введення санкцій проти його країни, він може зупинити поставки газу до Європи.

Такі заяви викликали обурення не тільки в ЄС, але й в Росії, оскільки і газ, і газопроводи, якими постачають пальне, належать Газпрому, а не уряду Білорусі. Тому жодної легальної можливості припинити поставки газу в ЄС у Лукашенка немає (втім, для білоруського режиму питання законності ніколи не було актуальним).

Про несподіваність таких заяв для уряду Росії можна судити з того, що цю ситуацію довелось коментувати публічно Путіну, який висловив сподівання, що реального припинення поставок не відбудеться.

Тож станом на сьогодні, реальна політична інтеграція Білорусі та Росії виглядає неможливою, оскільки це абсолютно не цікаво та навіть небезпечно для Алєксандра Лукашенка.

До теми У Білорусі натякнули, що через санкції можуть остаточно приєднатися до Росії

Проте, це не дає жодних гарантій, що Росія не зможе використати Білорусь як плацдарм для агресії проти України. Адже в питаннях розміщення російських військ на території Білорусі Лукашенко не проявляє жодної протидії, скоріше – навпаки. Також серед документів, затверджених 4 листопада, була прийнята оновлена воєнна доктрина.

Воєнна доктрина

Вперше воєнну доктрину було прийнято 20 років тому, але у 2018-му документ було оновлено та схвалено очільниками урядів. Новий варіант враховує "реалії геополітичної та військово-стратегічної ситуації в Європі й військові загрози". Зокрема, розширення та нарощування військового потенціалу НАТО, технології "кольорових революцій", провокування внутрішніх конфліктів й інше.

Росія – загроза світовій безпеці / фото Getty Images 

Держсекретар Союзної держави Дмітрій Мезенцев зазначив, що новий документ дозволить підвищити узгодженість оборонної політики з урахуванням змін регіональної військово-політичної ситуації та "безпрецедентного тиску" на Москву та Мінськ.

Важливо Лукашенко звинуватив Україну у постачанні зброї для терактів

Серед завдань, які ставляться, першочерговим є розвиток єдиного регіонального угруповання військ, а також об'єднаних систем військового призначення.

Також був розроблений план військової співпраці між Росією та Білоруссю до 2024 року. У результаті цих документів:

• 8 листопада на 25 років продовжено термін дії угоди щодо розміщення російських військових об'єктів на території Білорусі: 43-й вузол зв'язку ВМФ РФ "Вілейка" та станція радіолокації /РЛС/ "Волга";
•  створюються навчально-бойові центри для спільної підготовки фахівців ВПС та ППО;
• 10 листопада два далекі російські бомбардувальники Ту-22м3 виконали патрулювання в повітряному просторі Білорусі, у ході польоту відпрацьовуючи питання взаємодії із наземними пунктами управління збройних сил Росії та Республіки Білорусь;
• 11 листопада два стратегічні бомбардувальники Ту-160 ВКС РФ з ядерними боєголовками вилетіли у навчальний політ над полігоном Ружани за 60 км на схід від кордону з Польщею, а білоруські винищувачі змоделювали їх перехоплення. У Міноборони заявили, що такі польоти виконуватимуться регулярно з метою зміцнення альянсу між країнами;
• 13 листопада Лукашенко заявив про потребу кількох дивізіонів "Іскандерів" на західному та південному напрямках;
• 2 грудня самопроголошений президент Білорусі заявив про проведення спільних російсько-білоруських навчань біля українського кордону цієї зими.

Таку білорусько-російську активність у Мінську пояснюють "гібридною війною" проти Білорусі, що "розвернута практично по всім напрямкам".

Ми не знаємо, що вони нам підкинуть. Ми хіба могли припустити, що у нас виникне якась міграційна криза? Однак, виникла. І вона підігрівається постійно, — про це 29 листопада на нараді з питань військової безпеки заявив Лукашенко.

При цьому влада республіки звинувачує сусідів, які почали укріплювати власні кордони з Білоруссю. Зокрема, Польщу і країни Балтії — у "безпрецедентному" нарощуванні військової присутності на кордоні, а Україну — у проведенні спецоперації "Полісся".

Російські військові об'єкти в Білорусі / інфографіка "Німецької хвилі"

Також Лукашенко натякнув, що у випадку нового витка російсько-української війни чи загострення в ОРДЛО, його режим буде підтримувати РФ: "Вони чудово розуміють: якщо вони знову розв'яжуть війну на Донбасі чи десь на кордоні з Росією, Білорусь осторонь не залишиться. І ясно, на чиєму боці буде Білорусь. Вони це розуміють, тож почали посилювати свій північний, білорусько-український кордон. Хоча до цього жодних причин сьогодні немає".

Кому вигідно

Тож зрозуміло, що у підсумку події у Білорусі вигідні лише Москві, яка може зарахувати це як власну геополітичну перемогу. Заручниками ж ситуації стали мільйони білорусів, яких втягують назад до союзу з Росією, при цьому позбавляючи права на власну мову, думку та національну самоідентифікацію, а також країни-сусіди, особливо Україна.

Наразі ж стосунки Росії і Білорусі нагадують наглядача й ведмедя у залізній клітці. Кремль хоче продемонструвати міжнародному співтовариству свій вплив на буйного "ведмедя" — Лукашенка, якого в силах контролювати може лише Путін.

До теми Лукашенко перетворився на антиукраїнську зброю в руках Путіна

Для власної ж аудиторії самопроголошеного президента Білорусі використовують для задобрення настроїв росіян. Прикладом цього є остання заява Лукашенка кремлівському агентству "Росія сегодня", у якій він сказав, що Крим "де-факто є російським", а після "референдуму" і "де-юре" став "російським", а також пообіцяв відвідати півострів.

Проте, слова й спільні навчання — це одне, а от чи наважиться Лукашенко реально втручатись у російсько-український військовий конфлікт — питання відкрите.

План нападу Росії: дивіться відео