Загроза для НАТО стала реальною: Путін загнаний у кут і може зважитися на небезпечний крок
Політтехнолог Тарас Загородній в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу пояснив, чому Росія може перейти до прямих атак на країни НАТО. У Путіна реально немає виходу, окрім як атакувати Естонію, Латвію чи Польщу, щоб підкріпити свої ультиматуми шантажем.
Росія дедалі менше приховує, що готова переносити війну за межі України. Диверсії в Європі, погрози країнам НАТО та спроби втручатися у справи сусідніх держав свідчать, що Кремль шукає нові способи тиску на Захід. Водночас українські удари по російській нафтопереробці та військових об'єктах послаблюють позиції Володимира Путіна.
Політтехнолог Тарас Загородній пояснив в інтерв'ю для 24 Каналу, чому Росія може вдатися до масованих атак на європейську інфраструктуру, чи здатне НАТО дати рішучу відповідь та як Україна впливає на плани Кремля. Також він оцінив, чого насправді домагається Москва, просуваючи ідеї перемир'я та переговорів.
Безвихідь Кремля та загроза для Європи
Спроба диверсії на оборонному заводі в Естонії – це лише початок. Загальноєвропейське толерантне ставлення до Росії та страх перед ескалацією спонукають Москву переходити до наступних етапів агресії. Росіяни вже мають повну інформацію щодо розташування головних оборонних потужностей європейських держав, їхньої логістики, а також достатньо грошей і ресурсу на проведення диверсійних акцій.
Наступним кроком може стати пряма, масована атака на країни НАТО – Естонію, Латвію чи Польщу. У Володимира Путіна просто не залишається іншого виходу. Щоб підкріпити вимоги, які він висуває через посередників, йому потрібен інструмент жорсткого шантажу.
До слова 23 жовтня ГУР попередило про підготовку Росією нових диверсій у країнах Центральної та Східної Європи. За даними розвідки, Кремль розглядає навіть операції "під чужим прапором", щоб звинуватити в них Україну та послабити підтримку Києва з боку європейських партнерів. Серед потенційних цілей – об'єкти критичної інфраструктури, прикордонні території, Калінінградський анклав і Сувалкський коридор.
Сценарій може виглядати так: Росія запускає тисячу дронів по європейській інфраструктурі з погрозою запустити ще тисячу, якщо Захід не піде на її умови, вважає політтехнолог.
Особливо гостро ця потреба постає після успішних ударів України по Кримському мосту та російській нафтопереробці. Позиції російського диктатора стрімко слабшають в очах як американців, так і китайців. Тому атаки в різний спосіб залишаються єдиною доступною тактикою для Кремля.
Повна розмова із Загороднім: дивитись відео
Реакція НАТО та позиція України
Попри очевидну загрозу диверсійної та прямої ударної діяльності з боку Росії європейські країни не поспішають задіювати механізми захисту, зокрема четверту статтю статуту НАТО. Усі бояться ескалації та озираються одне на одного.
Нагадаємо російські спецслужби намагалися організувати диверсію на оборонному підприємстві в Румунії. За даними румунської розвідки, мережа готувала підпал заводу Carfil у місті Брашов, який виробляє озброєння. Спроба диверсії відбулася 14 вересня, а трьох підозрюваних згодом затримали в Німеччині та Польщі. За версією слідства, до групи входили громадянин України та двоє білорусів, яких могли використовувати російські куратори.
На цьому тлі лише Україна демонструє серйозність намірів. Без жодних консультацій щодо статей НАТО українські сили завдали удару по російському ракетному кораблю в Балтійському морі. Цей крок викликав неабияке схвалення з боку представників естонського Генштабу, які з задоволенням спостерігали за тим, як пошкоджений російський корабель втратив хід і потребував буксирування.
Ініціативи окремих країн, як-от намір Естонії перекрити кордони з Росією та посилити контроль, є правильними, але недостатніми. Питання ізоляції російських анклавів, зокрема Калінінграда, залишається відкритим. Поки Європа вагається, єдиним надійним щитом залишається українська армія.
Системне знищення російської економіки
Паралельно з військовим тиском Україна продовжує методично знищувати економічний потенціал Росії. Завдано ударів по більш ніж 55% російських нафтопереробних потужностей. Вигорілі резервуари в Усть-Лузі та пожежа на нафтобазі в Азові Ростовської області – лише частина ширшої стратегії.
Головна мета цих атак – не просто відсотки пошкодженої інфраструктури, а повна зупинка російської економіки. Якщо темпи знищення НПЗ збережуться, вже найближчим часом у Росії виникне гострий дефіцит дизельного пального, зокрема зимового.
До речі в ніч на 11 листопада українські безпілотники атакували порт Усть-Луга в Ленінградській області Росії. За даними Генштабу, внаслідок удару вигоріли щонайменше п'ять резервуарів із нафтопродуктами загальним об'ємом близько 150 тисяч кубометрів. Також було пошкоджено установку гідрокрекінгу, насосну станцію та причал, через який Росія відвантажує нафтопродукти на танкери.
Це призведе до зупинки цілих галузей економіки та максимального обмеження транспортного сполучення, що безпосередньо вплине на логістику окупаційних військ.
Ремонт пошкоджених установок ускладнюється західними санкціями. Більшість обладнання на російських НПЗ вироблено в США або Європі. Китай не здатний повністю замінити ці технології, а ті, що може надати, продаватиме за завищеними цінами, максимально викручуючи руки Москві. Відновлення заводів може тривати місяцями, і протягом цього часу замінити відсутність пального буде неможливо.
Ілюзія переговорів та "мирні" ініціативи
На тлі цих подій будь-які розмови про мирні переговори чи заморожування конфлікту виглядають як ширма. Ідеї федералізації Молдови (так званий "план Козака"), які Росія намагається реанімувати, свідчать про незмінність імперських апетитів Кремля. Мета таких пропозицій – роздрібнення держав та встановлення прямого контролю Москви.
Так само скептично варто оцінювати ініціативи щодо локальних перемир'їв, які просуваються через оточення Дональда Трампа. Пропозиції припинення вогню на окремих ділянках фронту – це спроба Росії виграти час для захоплення нових територій, наприклад, Костянтинівки, та створення плацдармів для подальшого наступу. Україна не піде на такі поступки, продовжуючи методично вибивати ворога та руйнувати його економічну базу.