Кінець місяця обіцяє бути дуже насиченим
Бо якось несолідно приймати високих гостей і надувати щоки, коли частина твоєї території під контролем супротивника, якого 3 роки тому ти збирався розбити за 3 дні.
Читайте також Ворог активізував БпЛА "Оріон": у чому проблема збиття цих дронів
Саме тому є всі передумови для активізації варварських ударів по Сумах. У чому різниця?
Росіяни могли за серпень накопичитися й у вересні піти на Суми чи між Харковом та Сумами. Однак вони отримали удар на попередження і тепер змушені вичавлювати наші війська.
Тобто ті наші сили, які зараз у Курській області, все одно не воювали б на Донбасі, Півдні чи під Харковом. Їх би кинули на усунення прориву росіян. У такому разі знадобилося б більше сил, ніж для маневрової оборони біля Росії.
І була б колосальна різниця в модальності ситуації: черговий прорив Владіміра Путіна напередодні саміту БРІКС/виборів у США із загрозою відрізання Харкова/захоплення Сум vs судомні спроби Кремля виштовхнути українські війська зі своєї території.
Тому вони не мають вибору, окрім як намагатися загострювати. А ось вийде чи ні – це питання.
Цікаво Два варіанти розвитку ситуації на Близькому Сході після ліквідації лідера "Хезболли"
Ще момент. Росіяни збиралися накопичити орду на півночі, і вони її накопичили. Зараз вона в набагато гірших умовах, ніж їм хотілося б, але покотиться у бік нашого кордону. Якщо наше командування ухвалить рішення відводити війська з Курської області, то росіяни опиняться перед дилемою: йти далі на Суми чи окопуватися по кордону та перекидати сили для тиску на інших напрямках.
Важливим елементом фону є вибори в Молдові та Грузії наприкінці жовтня. Ну і Близький Схід. Якщо Грузію похитають, а в Молдові все пройде небездоганно, то тим, хто отримає найбільше вигоди, буде навіть не Росія, а Китай. Товариші у Вашингтоні начебто мають це розуміти.
Все це ув'язується в такий клубок, що кінець жовтня – початок листопада обіцяють бути дуже насиченими.