Росії вже набридає правління Путіна, – ексклюзивне інтерв'ю з Дмитром Ярошем
Володимир Путін думає про Україну значно більше, аніж про території, які б мали належати його "недоімперії". Водночас настільки тривале правління очільника Кремля росіянам вже набридає.
Про це у програмі Олени Трибушної "Перші особи" на 24 каналі заявив командувач Української добровольчої армії та колишній лідер "Правого сектору" Дмитро Ярош. Він також розповів про повернення окупованих територій, ймовірний наступ Росії та готовність Збройних сил Укнраїни до протистояння.
Перша частина Попруть – будемо вбивати, – ексклюзивне інтерв'ю Яроша про готовність ЗСУ до наступу Росії
Про можливе визнання бойовиків
Є думка, що альтернативним виходом з тієї ситуації, яка склалася зараз для Путіна, може стати визнання бойовиків на Донбасі. Чи може таке трапитися? Як ви ставитеся до того, що такий варіант не виключений?
Він не виключений, безумовно. Однак водночас, мені здається, Росії він вкрай невигідний. Це не Крим, це – роздерті війною території зі знищеною економікою, інфраструктурою, з дуже бідними людьми. Не думаю, що їм потрібна ще й ця проблема.
Ми ж розуміємо, що Москва та Санкт-Петербург – це не зовсім Росія, так би мовити. Ми бачимо часто репортажі з "середньої смуги" та інших їхніх "глибинок", де росіяни перебувають у просто жалюгідному становищі.
У Росії, мені здається, це десятилітнє правління Путіна зрештою набридає. Коли вже навіть генерали-імперіалісти починають виступати офіційно проти Путіна, закликають його йти у відставку та не нападати на Україну, то це багато про що свідчить.
Дестабілізаційних факторів там дуже багато. Ми бачимо, як Путін перекидає війська з Сибіру на Захід, і розуміємо, що Китай отримує великий плацдарм для оперативного маневру.
Дмитро Ярош у програмі "Перші особи" на 24 каналі: дивіться відео
Вони вже заселяли кілька десятків років Іркутську область, Бурятську (державу – 24 канал). Я там служив, тому знайомий з географією.
Зрозуміло, що зараз Росія повільно починає втрачати Сибір. Для нормального лідера держави це мало б стати головною проблемою. Втім, для Путіна це не є проблемою.
Варто прочитати Що задумав Кремль: Кулеба назвав базовий сценарій Росії щодо України
Мабуть, він вже став "старичком", який з'їхав з глузду, дебільнуватим трохи. Тому й про Україну думає більше, аніж про території, які мали б належати цій "недоімперії".
Про те, хто впливає на Путіна
Ми чули звернення російського військового до Путіна з вимогою не атакувати Україну. Також було звернення інтелігенції Росії. Чи впливає це взагалі на очільника Кремля й хто ухвалює рішення? Чи можуть на нього впливати ті "яструби", які вимагають закінчити усе військовим шляхом?
Будь-якого короля робить його свита. Слова тих самих "патрушевих" і ще якихось певних людей... Скажу чесно, я не дуже орієнтуюсь у цьому. Чую, звичайно, про одну "вежу Кремля", про другу, тобто про те, що є різні групи впливу.
Однак при цьому остаточне рішення все-таки ухвалюватиме Путін. Російський народ завжди любив мати царя, так склалось з часів Монгольської імперії Чингісхана.
Тому ті, хто перебуває біля нього, зрештою чекатимуть наказу від свого "царька" – Путіна. Думаю, що саме так розвиватиметься ситуація. Те, що у його голові, й буде переорієнтоване на ситуацію, яка зараз складається у нас на кордонах.
Ярош: "Остаточне рішення щодо України ухвалюватиме Путін" / Фото Getty Images
Ми бачимо, як він трясеться за своє нікчемне життя, зустрічається навіть з керівниками держави з десятками метрів дистанції, попри те, що вакцинований "Супутником V".
Водночас видно, що він так трясеться за себе, що просто жах. Такі люди не можуть бути нормальними лідерами: нікчемні та незграбні. Втім, від них і загроза найбільша, на жаль.
Наскільки імперське бажання Росії інтегрувати Україну й повернути усе так, як було, зав'язане особисто на Путіні? Чи зміниться ситуація для нас, коли його не стане?
Можливо, так, бо коли у них змінюються царі, то, як правило, починається "смута". Тоді не до зовнішніх факторів. Потім знову можливе продовження імперської політики. Однак, мені здається, що ця імперія вже довго не протягне.
Там так багато дестабілізаційних факторів. Наприклад, зараз бачимо, що відбувається на північному Кавказі, і яку роль відіграє Рамзан Кадиров. Зокрема, які заяви він робить, як вишиковує перед собою найвище політичне керівництво Кремля.
Ярош: "Кадиров вишиковує найвище політичне керівництво Росії" / Фото Getty Images
Бачимо, як Башкортостан і Татарстан пригнічено починають підіймати хвилю певного обурення. Бачимо, як Хабаровськ нещодавно виступав: десятки тисяч людей виходили й кричали "Путін – злодій". Вони навіть казали про москалів – була у них своя кричалка.
Думаю, якщо Путін припинить бути президентом Росії, то це призведе до деескалації навколо України на певний період. Це шанс для нас знову нормально підняти економіку та максимально відірватися від будь-якої залежності від Росії.
Мовиться про що завгодно: енергоносії, інформацію, навіть культурну залежність. Тобто "Геть від Москви!" – тут найголовніше.
Про повернення окупованих територій
Чи припускаєте ви, як військовий, що коли відчиниться таке історичне вікно можливостей, Україна скористається ним і, наприклад, за допомогою військового силового сценарію спробує повернути окуповані Крим і Донбас?
Тут треба не пробувати, а однозначно повертати. Саме на це потрібно розраховувати, готуватися і складати всі можливі плани. Навіть не сумніваюсь щодо Донецька й Луганська: тут зрозуміло, що вони повернуться до України.
Крим, з військового погляду, значно складніше повернути. Втім, скориставшись ситуацією, коли імперія почне розпадатися, думаю, ми його повернемо.
Там і новий міст знадобиться, бо Кубань – теж українська. При певних нормальних обставинах ми можемо Кубань теж повернути до складу української держави.
До теми На полігонах окупантів на Донбасі розмістили понад 100 танків
Про готовність Збройних сил України
Ви казали, що мінські домовленості – це погано, але вони дають час, аби підготуватися у питанні військової сили. Чи використовуємо ми його?
Використали не так, як би мені хотілося. Хотілося б, щоб у нас було значно менше проблем, зокрема з військовою технікою, озброєнням тощо. Коли триває війна, а в країні демократія, то дуже важко швидко ухвалювати рішення й відповідно змінювати підходи до формування Збройних сил України.
Зрозуміло, що у порівнянні з 2014 роком, ЗСУ у 2022 році – це зовсім інше. Однак водночас, коли солдатам та офіцерам протягом 3 років не підвищують зарплату, то це не діло – так не має бути.
Ярош: "У порівнянні з 2014 роком, ЗСУ у 2022 році – це зовсім інше" / Фото Валентини Поліщук, 24 канал
Чому я дуже сподіваюсь на нову команду військового керівництва у наших ЗСУ? Бо ці хлопці, мені здається, здатні дуже швидко й ефективно зробити те, що необхідно.
Головне, щоб була підтримка з боку політичної влади. Аби не було так, як з тими смартфонами – у ротних немає захищеного зв'язку, перепрошую, а бабусям будемо роздавати.
Довідка. Володимир Зеленський пообіцяв, що незабаром українці, віком понад 60 років, які пройшли повний курс вакцинації від коронавірусу, зможуть отримати безплатний смартфон від держави.Тобто це важливо. Зрозуміло, що Збройні сили можуть ефективно функціонувати, якщо нормально працюватиме економіка та буде достатньо надходжень у військовий бюджет нашої держави.
Думаю, що Збройні сили здатні виконати будь-які завдання, які ставитиме політичне керівництво. Будь-які – ще раз підкреслюю. Однак потрібна підтримка усього суспільства, єднання та нормальна економіка.
Ви кажете про це Валерію Залужному? Чи розказуєте йому, що потрібно не смартфони купувати, а рації для фронту? Чи чує він вас і як до цього ставиться?
Залужний це прекрасно й сам розуміє. Йому навіть говорити про таке не треба. Він зацікавлений у тому, щоб Збройні сили якомога краще розвивались, щоб він показав результат як головнокомандувач. Для Залужного це абсолютно зрозумілі речі.
Думаю, що він і Верховному головнокомандувачу про це говорить. Цим Залужний мені дуже імпонує. Він вміє чути, брати на себе відповідальність і доносити свій погляд вищому керівництву.
Ярош: "Залужний зацікавлений, щоб Збройні сили розвивались" / Фото пресслужби ЗСУ
Про тероборону в Україні
Ви пішли з великої політики з наміром займатися переформатуванням добровольчих батальйонів у систему територіальної оборони. З 1 січня цю систему почали розгортати на державному рівні на території усієї країни. Чи залучені ви до цього процесу та чи вірите, що це нарешті зроблять?
Безумовно, ми вже долучені по регіонах до цього процесу. Єдине що, мене наприкінці 2021 року вибило з колії старе поранення. Поранена рука давалася взнаки. Однак тепер я вже у строю.
Думаю, що незабаром зустрінуся з командувачем територіальної оборони Юрієм Галушкіним і відповідно ми багато про що поговоримо. Зокрема, де ми можемо бути корисними у розбудові цієї системи.
Що відомо про тероборону в Україні
В Україні з 1 січня 2022 року набув чинності закон про нацспротив, який передбачає започаткування Сил тероборони. Відповідні бригади є у кожному обласному центрі. Загалом туди планують залучити приблизно 80 тисяч резервних бійців та ще 10 тисяч офіцерів-контрактників.Однак враховуючи те, що є можливість ескалації навіть протягом кількох тижнів, у мене трохи інші завдання. Треба бойові батальйони підготувати й ми цим займаємось.
Потім, якщо все буде добре, мирно й тихо, ми займемось і територіальною обороною.
За словами російських пропагандистів, ваші батальйони вже готуються брати штурмом окуповані території разом з якимись польськими найманцями. Чи ви чули це? Чи справі є такі плани?
З 2014 року майже у кожному інтерв'ю я наголошую, що батальйони добровольців завжди виконували усі накази військового командування Збройних сил України: чи то була антитерористична операція, чи Операція Об'єднаних сил.
Ми завжди підпорядковані й діємо у повній злагодженості з військовим керівництвом. Тому жодних дій добровольчих підрозділів поза наказами командування ООС не буде.
Хоча звичайно кортить повернути Донецьк, Луганськ. Але всьому свій час під сонцем, не зараз.
Тобто ви вважаєте це реалістичним сценарієм?
Абсолютно реалістичним. Воно ж як гарбуз: є оболонка, а десь далеко є резерви російської регулярної армії. Якщо швидко пробити оболонку, то там нічого немає. Підтримки населення також немає настільки великої, на яку б вони могли опиратись. Відповідно усе реалістично.
Маючи бажання, політичну волю та певний геополітичний розклад, який щоразу більше стає на бік України, можна зробити усе.
Варто прочитати Про ризики ескалації та протидію Росії: глава ОБСЄ приїхав в Україну й поговорив з Кулебою
Про ймовірний сценарій вторгнення Росії
З тих дій, які зараз відбуваються біля кордонів України та у Білорусі, який зі сценаріїв вторгнення з боку Росії ви вважаєте найбільш вірогідним? До чого готуватись?
Наразі найімовірнішим (сценарієм – 24 канал) здається активізація бойових дій на Сході України. Я про це завжди говорю: Путін – КДБіст, він діє як КДБіст. Тому потрібен привід, провокація.
Таку провокацію масштабну, найімовірніше, не одну, він готує. Відповідно від того ми вже будемо відштовхуватися й дивитися, як усе розгортатиметься. Здається мені, що мала б початися (активізація бойових дій – 24 канал) на Сході.
Хоча не виключаю, що цього "вусатого таргана" Олександра Лукашенка він теж може використати для якихось провокацій й показати, що на їхню братську республіку напали "злобні укри" й відповідно їм треба відповідати.
Ярош: "Путін може використати Лукашенка для провокацій" / Фото Getty Images
Там може бути що завгодно. Сценаріїв, думаю, генеральний штаб (Росії – 24 канал) розробив дуже багато. Приїзд Валерія Герасимова у Білорусь начебто для контролю за навчаннями теж багато про що говорить. Тобто будемо відстежувати.
Наскільки я поінформований, ЗСУ готові до відбиття можливих наступальних дій Росії на різних напрямках. Ми зараз бачимо, що відбуваються паралельно навчання українських Збройних сил "Заметіль – 2022" на противагу тим, які проводять у Білорусі.
Довідка. Росія стягує свої війська та техніку у Білорусь під приводом спільних навчань "Союзна рішучість-2022". Перші підрозділи військ прибули туди у січні.Тобто усе йде за планом, усе нормально. Головне не панікувати та робити свою справу.
Про плани у разі наступу Путіна
У багатьох людей виникає запитання – що робити, якщо раптом "щось"? У вас велика родина. Як діятимете? Чи будете кудись виїжджати?
Ми виїжджати не будемо. Нещодавно Борису Філатову, це мій хороший друг, я сказав, що ми перетворимо Дніпро, Кам'янське, Новомосковськ, цю велику міську агломерацію, на фортецю і "рубатимемося" там до кінця.
На це він обурено почав казати: "Ти що, тут же будинки знесуть, комунікації". Я йому відповів: "Нічого, зате війну виграємо".
З родиною, сім'єю ми теж говорили. Моя дружина й син категорично відмовилися кудись евакуюватися, хоч у мене є можливості. Зокрема, старша донька на Франківщині. В принципі, можна вивезти.
Однак вирішили, що буде більша мотивація для того, аби вбити якомога більше окупантів і нікуди не відступати. Й, можливо, це стане прикладом для інших. Мої зяті по 5 років воювали й готові зараз також стати у стрій, тому по родинній лінії усе нормально – будемо воювати.
До теми Усі розуміють, який у нас сусід, але це не має впливати на економіку, – Зеленський
А ви особисто готові стати до зброї, якщо буде вторгнення? Чи дозволяє вам рука стріляти? У якому ви фізичному та моральному стані?
У мене ж підрозділи на фронті, тому я ними командував і командую протягом 8 років. Мені не треба повертатися у стрій.
Однак зараз рука ще не функціонує так, як треба.
Я чудово розумію, що моїм головним завданням буде не стріляти у ворога, а командувати підрозділам й координувати їхню діяльність. Мені хлопці не дають можливості стріляти. Бережуть мене.