Ціль Росії – залізниця: експерт роз'яснив, як Україні захистити цивільні потяги

Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан в ефірі 24 Каналу пояснив, що атаки на залізницю стали частиною російської стратегії знищення критичних об'єктів. Він підкреслив, що Україні потрібен єдиний контур протиповітряної оборони, здатний захистити всю територію країни.

Дивіться також Практично літак, – льотчик-інструктор назвав низку переваг модернізованого "Нептуна" 

Росіяни прицільно б'ють по локомотивах

Окупанти відстежують рух потягів за допомогою дронів і завдають ударів по локомотивах під час стоянки. Такі атаки відбуваються не лише біля фронту, а й у центральних регіонах, де раніше подібних випадків не фіксували. Це робить залізницю однією з головних мішеней для ворога.

Вся система захисту має охоплювати не лише військові, а й цивільні об'єкти, включно з центральними районами України,
– пояснив Кузан. 

Локомотиви складно захистити фізичними засобами, тому потрібен комплексний підхід до безпеки. Без таких рішень росіяни продовжуватимуть знищувати транспортну інфраструктуру.

Як Україні зміцнити захист залізниці?

Для безпеки транспортної інфраструктури потрібен повноцінний комплекс оборони. Йдеться не лише про системи ППО, а й про використання мобільних вогневих груп і засобів радіоелектронної боротьби. Вони мають діяти спільно, щоб зупиняти дрони ще до підльоту до цілі.

Повноцінна система має включати оповіщення, протидію й мобільні вогневі групи,
– підкреслив Сергій Кузан.

Він зазначив, що залізничні об'єкти коштують не менше, ніж військова техніка, тому їхній захист повинен бути таким самим пріоритетним. Створення єдиного контуру оборони дозволить швидше реагувати на загрози та зменшити наслідки атак.

Єдиний контур ППО для України та партнерів

Україна першою в Європі почала створювати спільний контур протиповітряної оборони для захисту як військових, так і цивільних об'єктів. Його формування має включати етапи оповіщення, протидії та координації між усіма структурами оборони. Такий підхід дозволить швидше реагувати на повітряні загрози й запобігати ударам по інфраструктурі.

Створення такого контуру – це неймовірний проєкт,
– підсумував Кузан.

Він зауважив, що довжина захисної лінії може сягати близько 2 000 кілометрів. Україна прагне реалізувати цей план у короткі терміни, щоб отриманий досвід змогли застосувати й країни східного флангу НАТО. Така система стане спільним щитом для регіону, який нині перебуває під найбільшим тиском з боку Росії.

Що відомо про останні атаки на українську залізницю:

• У ніч проти 8 жовтня Росія атакувала ділянку між станціями Носівка та Ніжин у Чернігівській області. Пошкоджено колії та складську інфраструктуру, сталася пожежа. Рух поїздів на Ніжинському напрямку обмежено, частину рейсів затримано або скорочено до станції Носівка.
• У ніч проти 7 жовтня російські війська вдарили по залізничній інфраструктурі Полтави. Пошкоджено локомотивне депо, дистанцію енергопостачання та тягові підстанції, виникли пожежі, які ліквідували рятувальники. Постраждалих не було, рух потягів Харків – Львів, Львів – Харків і Краматорськ – Львів тимчасово затримувався.
• 7 жовтня через російські атаки на енергетичну та залізничну інфраструктуру в Україні затримувалися кілька рейсів, зокрема міжнародні, серед них Київ – Відень, Ізюм – Львів і Харків – Львів.